Еспресо розповість, як відбувалась націоналізація "Альфа банку", як установою керувала Україна та чому приватизація банку – логічне та закономірне рішення. Націоналізація банку російського олігарха після повномасштабного вторгненняПерш за все, слід зазначити, що до процесу переходу банку у державну власність його головними акціонерами були російські олігархи Михайло Фрідман та Петро Авен, а також бізнесмен того ж походження Андрій Косогов. Останні володіли ним через міжнародний холдинг ABH Holdings зі штаб-квартирою у Люксембурзі.Попри те, що установа і після 2014 року керувалась російськими бізнесменами, процес націоналізації та позбавлення банку від впливів РФ став можливим лише після того, як восени 2022 року на Петра Авена і Михайла Фрідмана в Європейському Союзі, Великій Британії, Канаді, Швейцарії, Австралії, Новій Зеландії наклали санкції, які передбачають блокування активів.Михайло Фрідман, фото: gettyimagesПаралельно банк почав формально відходити від російського іміджу "Альфи", змінивши назву на "Сенс банк".Вже в березні 2022 року Нацбанк позбавив акціонерів можливості впливу на установу, а також призначив нового незалежного керівника, болгарського економіста Сімеона Дянкова, надавши йому право ухвалювати рішення щодо роботи банку. Водночас поява санкцій не могла бути причиною для фактичної зміни акціонерів, пояснювали у тому ж НБУ. Для таких дій необхідно було визнати банк неплатоспроможним, що не відповідало б дійсності стосовно "Сенс банку", навіть попри повномасштабне вторгнення.Відтак 29 травня 2023 року Верховна рада ухвалила закон, який дозволяє націоналізувати банки, які належать фізичним або юридичним особам, що потрапили під санкції.Цікаво, що російський олігарх Михайло Фрідман все ж намагався вийти на контакт з українською владою, запропонувавши інвестувати у банк $ 1 млрд, однак це проігнорували. Також видання Forbes повідомляло, що покупкою установи цікавилась польська Grupa Polsat Plus.Банк перейшов у власність державиПопри вочевидь складні для банку часи, вже за рік після націоналізації установу внесли у кілька рейтингів, де його роботу оцінювали як позитивну. Зокрема у 2025 році видання "Фокус" у своєму рейтингу надійності роздрібних банків поставило "Сенс банк" на 7 місце, на відміну від 2024, коли установа посіла друге місце. Натомість "Мінфін" в останньому щоквартальному рейтингу стійкості банків дещо нижче оцінило колишній "Альфа банк", перемістивши його на 13 місце. До слова, у 4 кварталі минулого року його позиції були слабші – 17 місце Цікаво, що у цьому ж профільному виданні є й інший рейтинг, "народний". Він будується на підставі відсортованих модераторами відгуків відвідувачів "Мінфіну" про якість обслуговування в банках. Згідно з ним, "Сенс" посів 25 місце, поруч з "ПриватБанком", "Райффайзеном" та "Укрсиббанком".Окрім того, Еспресо поспілкувалося з доктором економічних наук й професором Олександром Савченком, який зазначив, що, на його думку, "Сенс" є технологічним лідером серед українських банків, а також має сильних ризик-менеджерів, що значно знижує ризики зловживань посадових осіб."Так, банк може давати неадекватні кредити, але я не зустрічав жодної інформації стосовно нездорового ризик-менеджменту цієї установи. І вже давно відбулась реальна революція у сфері банківського контролю, тому те, що було можливим у 2008 році, вже років 10 як перестало бути реальністю", – вказав доктор економічних наук. При тому, інвестиційний банкір Сергій Фурса у коментарі Еспресо зазначив, що навколо цієї установи є певні чутки про потенційні корупційні ризики, які з’явились з приходом держави до керівництва. Однак зауважив, що йдеться лише про чутки, підтвердження яким наразі немає, а оцінювати роботу націоналізованого банку у цій ситуації неефективно, адже була об’єктивна необхідність забрати його у російських власників.Єдине ж спільне, про що говорили експерти – державний менеджмент однозначно менш ефективний, аніж приватний.Закономірне та правильне рішення – експертиЯк пояснив Олександр Савченко, ще при націоналізації "Сенсу" ідея полягала у тому, аби якнайшвидше продати його згодом. На цьому ж наголошує і Сергій Фурса."Подальший продаж акцій – це природний результат, так треба робити. Це не залежить від того, чи було державне управління цього разу провальним, чи ні. Чим швидше банк передадуть у приватні руки, тим краще. Також варто розуміти, що державне управління точно не є таким ефективним, як приватне, і тому, скоріш за все, банк може поступово деградувати", – підкреслив інвестиційний банкір. Експерт додав, що підготовка до продажу, яку сьогодні оголосив Мінфін – радше формальна історія і щонайменше рік банк ніхто продавати не буде. Відтак, на думку Фурси, цей процес необхідно максимально прискорити.І попри те, що актив дійсно знаковий й в Україні триває повномасштабне вторгнення Російської федерації, експерт вказує, що реалізувати його можна і зараз. "Це зовсім не є проблемою, проте на це потрібен намір держави, а такого немає. Скажімо, що державі подобається мати у власності "Сенс банк", – підкреслив фінансист.Дещо іншої думки стосовно можливості якісно та невідкладно реалізувати цей актив притримується Олександр Савченко. "Приватизація, як на мене, ефективна, буде одразу після війни. Тоді його ціна стане максимальною", – додав професор. Також він додав, що тези щодо неефективності банку, корупційних моментів у його роботі, чи неякісного керування держави можуть бути звичайною грою на пониження – бажанням "збити ціну" дорогого активу."Я не виключаю, що хтось міг покласти око на цей банк, а в такому разі найкраща стратегія – це шукати, чи то реальних, чи то намальованих, бліх, аби максимально занизити його ціну. Ось це от справді можливо, і йдеться не лише про Україну – таке збивання вартості установи, на жаль, буває і на Заході", – каже Олександр Савченко. Натомість саме ж Міністерство фінансів України у своїй публікації наголосило, що приватизація відбуватиметься у 3 етапи – підготовка пакета акцій до продажу, проведення конкурсу, і лише тоді укладення договору купівлі-продажу.Читайте також: Домашнє завдання від МВФ: які два структурні маяки Україна досі не виконала