Ініціатива спікера парламенту Руслана Стефанчука та голови податкового комітету Данила Гетманцева про обмеження зарплат чиновників на рівні 80 тис. грн є хибною та небезпечною, вважає економіст Андрій Длігач повідомляє «Главком».

Фахівець наголосив, що така «стеля» є популістичною і не вирішує жодної базової проблеми державного управління: вона не посилює інституційну спроможність, не оптимізує структури та не впливає суттєво на видатки бюджету.

Серед ризиків він виокремив можливу неконституційність та ризик втрати ключових кадрів і компетентностей: «У 2020 році Конституційний Суд уже визнав незаконним «антикризове» обмеження зарплат державних службовців (і суддів) на період карантину. Будь-яка «стеля» для широких категорій держслужби вразлива з погляду конституційних гарантій оплати праці та незалежності окремих інститутів», – зазначив Длігач.

«Державі потрібно підвищувати привабливість державної служби для фахівців і талантів. «Стеля» зарплат підсилить відтік в приватний та громадський сектор. OECD та Світовий банк: надмірна компресія зарплат у публічному секторі підриває ефективність, особливо на верхніх рівнях, де конкуренція з приватним сектором найсильніша. Реформи в розвинених країнах, навпаки, спрямовані на зменшення дисбалансу на топ-посадах і більшу гнучкість винагороди», – повідомив Длігач.

Він нагадав, що міжнародний досвід свідчить, що ефективними є не обмеження, а навпаки – підвищення винагороди для ключових посад, поєднане зі спрощенням процедур і цифровізацією. Як приклад він навів Грузію, де у 2000-х роках саме комплекс реформ, а не «стелі» зарплат, допоміг зменшити корупцію.

На переконання експерта, механічне стиснення зарплат зверху може лише поглибити кадровий дефіцит у сфері державного управління та створити нові можливості для маніпуляцій.

Длігач наголошує, що ризиковим є і реальне зниження купівельної спроможності тих, хто вирішує складні державні задачі (розробка державних політик, Євроінтеграція, залучення інвестицій, дипломатія, контроль над розподілом державних ресурсів, цифровізація публічних фінансів, критичні закупівлі тощо). Навіть офіційні огляди ЄС та OECD щодо публічної адміністрації України підкреслюють потребу в модернізації системи оплати, а не в механічному стисканні. 

Натомість, за словами Длігача, замість універсальної «стелі» потрібно впроваджувати систему прозорих грейдів, контракти з KPI та антикорупційну інфраструктуру. Це дозволить зробити державну службу привабливою для професіоналів і водночас скоротити витрати бюджету.

Пост Андрія Длігача викликав бурхливі суперечки в соцмережі. Зокрема українці зауважують, що високі зарплати далеко не завжди сприяють тому, що чиновники працюватимуть більш ефективно та не братимуть хабарів.  

Нагадаємо, у Верховній Раді запропонували обмежити максимальний рівень зарплат для держслужбовців на час війни. Відповідну ініціативу щодо встановлення щомісячного ліміту в розмірі 80 тис. грн подали до проєкту державного бюджету на 2026 рік народні депутати, зокрема голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев та спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.

За словами Гетманцева, під час повномасштабної війни питання справедливого розподілу бюджетних коштів є критично важливим, і саме тому народні обранці виступили з ініціативою щодо обмеження високих зарплат чиновників. Водночас Гетманцев підкреслив, що обмеження не поширюватиметься на працівників, задіяних у сфері національної безпеки та оборони – їхня діяльність є винятком. 

Нагадаємо, що уряд підвищив зарплати медиків, які працюють у зонах активних і можливих бойових дій, щоб підтримати тих, хто щодня рятує життя під обстрілами. Раніше їхня оплата не відображала рівень ризику та складність роботи у фронтових умовах. Підвищення має стимулювати медиків залишатися на місцях і забезпечувати ефективну медичну допомогу в критичних регіонах.