Адвокат Дмитро Бузанов назвав три причини, через які суди відновлювали статус інвалідності позивачам-прокурорам. Про це повідомляє «Главком» у статті-розслідування «Реванш прокурорів-інвалідів. Рік після мегаскандалу: що відбувається за кулісами».

По-перше, процесуальні порушення . Зокрема, перегляди рішень МСЕК часто проводилися заочно, без повідомлення позивача, без повного огляду. Це суперечить Інструкції про встановлення груп інвалідності (наказ Міністерства охорони здоров’я від 5 вересня 2011 року №561), постанові Кабінету міністрів від 3 грудня 2009 року №1317 та урядовій постанові «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року №1338.

По-друге, неправильне застосування закону . За словами Бузанова, багато груп, встановлених до 24 лютого 2022 року або з дитинства, не підпадають під обов’язковий перегляд і на них не поширюється закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку (№3633-IX) чи рішення РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів».

По-третє, відсутність доказів. Юрист звернув увагу, що відповідачі у справах (МОЗ, Інститут МОЗ) часто не надавали повних документів, що призводило до висновків про необґрунтованість скасування.

«Ці рішення свідчать про хаос у реалізації реформи МСЕК: попри добрі наміри РНБО (боротьба з корупцією), брак чітких інструкцій спричиняє масові оскарження. Для того, щоб розуміти, що такий шлях для оскарження оберуть інші особи (не лише прокурори – «Главком»), кого позбавлено інвалідності, потрібно дочекатися набрання чинності судових рішень. На цей момент такі рішення оскаржені в суди апеляційної інстанції», – зазначив адвокат.

Фіналізуючи, Дмитро Бузанов наголосив: рішення Ради нацбезпеки і оборони «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» стало каталізатором реформи, але його виконання продемонструвало системні проблеми: від корупції в МСЕК – до процедурних зловживань під час перевірок. Суди, відновлюючи інвалідність, захищають права громадян, але це гальмує антикорупційні зусилля, вважає юрист. Аби цього уникнути, співбесідник «Главкома» пропонує чітко прописати поняття «посадова особу» (як зазначив один з судів, законодавство бракує визначення); забезпечити обов’язкову присутність особи на перегляді рішення МСЕК та прозорість процесу; прискорити перехід на цифрову систему оцінювання (МОЗ та Мінцифрі).

«Якщо масові оскарження триватимуть, реформа ризикує перетворитися на бюрократичний фарс. Слідкуйте за оновленнями, можливо, Верховний суд узагальнить практику», – порадив адвокат.

Додамо, що на початок вересня 2025 року в Україні групи інвалідності втратили 843 посадовці. Серед них найбільше працівники митної служби (246 осіб), органів прокуратури (170 осіб) і податкової служби (162 особи).

Нагадаємо, що 4 жовтня 2024 року керівницю Хмельницького обласного МСЕК Тетяну Крупу та її сина-ексначальника обласного Пенсійного фонду Олександра Крупу було викрито на незаконному збагачені. Під час обшуків у них знайшли лише готівкою майже $6 млн. 7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяні Крупі. Її відправили під варту з можливістю внесення застави розміром в понад 500 млн грн. Згодом суди зменшили заставу – до 280 млн грн.

У середині жовтня 2024 року продовженням «МСЕК-скандалу» стала історія з оформленням інвалідності прокурорів. Приблизно понад 50 прокурорів Хмельниччини на чолі з уже колишнім обласним прокурором Олексієм Олійником оформили інвалідність.

Після МСЕК-скандалу влада ліквідувала медико-соціальні експертні комісії. Із 1 січня цього року в Україні більше не працюють МСЕК. Їх замінили експертні команди.

Як повідомляв «Главком», Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів наклала дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади прокурора Уманської окружної прокуратури Черкаської області Олександра Бурлаки. Він систематично уникав медобстеження на підтвердження II групи інвалідності.

Поплатився посадою ще один прокурор окружної прокуратури Хмельницького Олександр Терлецький. Маючи ІІ групу інвалідності (безтерміново), він уникав медобстеження в Інституті МОЗ, який переглядає правильність оформлення груп.