У серпні 2025 року уряд офіційно призначив директором Бюро економічної безпеки Олександра Цивінського. Дорога детектива НАБУ до крісла керівниика БЕБ виявилася вкрай тернистою. Призначення супроводжували скандали і воно обросло серією гучних викриттів: спочатку уряд навідріз відмовлявся затвердити переможця кадрового конкурсу (детальніше про цю історію читайте тут: Бе-бе-бе замість БЕБ. Кадровий скандал: чому уряд забракував Олександра Цивінського ), але врешті після «картонкового майдану» та перевірки на поліграфі Цивінський отримав те, чого прагнув.

Після призначення на посаду, директор БЕБ провів в Бюро кадрові зміни. Було звільнено частину заступників та призначено нових.

«Главком» розповідає, хто тепер керує Бюро і які питання до них ставилися раніше.

Цивінський підтягує своїх

Посаду заступника керівника БЕБ отримав Павло Буздиган, з яким Олександр Цивінський працював в Антикорупційному бюро. Як відомо, у 2006-2017 роках Буздиган обіймав оперативні, слідчі та керівні посади в підрозділах податкової міліції. З 2017 по 2025 рік працював у НАБУ на посадах старшого детектива та керівника підрозділу детективів. 

Як писав «Главком», новий заступник Цивінського отримав значні виплати перед переходом із Національного антикорупційного бюро –  майже 883 тис. грн.

Згідно з декларацією, у 2024 році Буздиган отримав заробітну плату від НАБУ в розмірі 1,9 млн грн. Колишній детектив НАБУ має будинок у Хмельницькій області, а його дружина Марія Буздиган є власницею двох квартир у Києві та Одесі.

Зазначимо, що Буздиган також претендував на посаду очільника БЕБ, однак не увійшов у ТОП-5 кандидатів.

Цивінський також призначив на посаду свого заступника колишнього начальника департаменту війни Офісу генпрокурора Юрія Бєлоусова.

Бєлоусов народився на Дніпропетровщині. Здобув освіту в Харківському національному університеті внутрішніх справ. Працював в органах внутрішніх справ, у секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та в Офісі генерального прокурора.

Що цікаво: у 2023 році Бєлоусов мав амбіції стати директором НАБУ. На співбесіді він зізнався, що хоче працювати саме в Антикорупційному бюро, бо вважає його найефективнішим правоохоронним органом. За словами Бєлоусова, він бачив у цій роботі шанс реалізувати власний досвід у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.

Втім, на шляху до омріяної посади виникли проблеми. Під час відбору у членів конкурсної комісії з’явилися питання до декларації за 2016 рік претендента. У ній він вказав продаж авто Opel Vectra за 49 тис. грн. Комісія засумнівалася, чи це була реальна вартість машини, і чи не занизив кандидат суму. Сам Бєлоусов визнав, що ціна була оціночною, а не фактичною, але наполягав: це не вплинуло на податки.

Ще більше питань виникло до декларації за 2018-й. Там Бєлоусов зазначив, що позичив третім особам $40 тис., а також був змушений пояснювати появу у дружини великих готівкових коштів та нового автомобіля. Джерелом цих грошей, за його словами, стала спадщина від проданої квартири у Харкові, а також зарплата у миротворчій місії ООН у Ліберії, де він отримував додатково по $128 на день. Але комісію здивувало, що в українській податковій немає слідів сплати зборів із цих виплат.

Окремо виникли питання і щодо брата кандидата на посаду – мера Кам’янського Андрія Білоусова, який пов’язаний зі скандалами щодо приватизації комунального готелю «Зоря» за заниженою ціною, через фірми, наближені і до самого міського голови, і до його оточення. Також мер відомий своїми проросійськими поглядами та дружбою з представниками УПЦ МП. Юрій Бєлоусов відповів, що з 2017 року професійні стежки з братом розійшлися.

Відповіді кандидата комісією були розцінені як непереконливі, у результаті Бєлоусов не пройшов конкурсний відбір.

Згідно з декларацією за 2024 рік Бєлоусов заробив в Офісі прокурора понад 1,6 млн грн. Також він отримав 135,4 тис. пенсії та гонорар від ГО «ДжастГруп» у розмірі 74,5 тис. грн.

Заступник Цивінського також накопичив $15 тис. готівкою, а також понад 350 тис. грн на банківських рахунках.

Нещодавно очільник Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський також призначив собі першим заступником прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Тараса Щербая. Відтепер він відповідатиме за міжнародну діяльність Бюро та низку стратегічних напрямків.

Відомо, що Щербай народився на Львівщині, як і сам новий директор БЕБ. Закінчив юридичний факультет Львівського національного університету імені Іван Франка.

У 2010-2016 роках працював у Львівській обласній прокуратурі: пройшов шлях від помічника прокурора до начальника відділу.

У 2016 році Щербай переїхав до Києва після успішного конкурсу та призначення прокурором у САП. Працював у прокуратурі по 2025 рік.

Гучні справи та спроба очолити САП

Тарас Щербай був прокурором у справі колишнього керівника «Укравтодору» Славоміра Новака та одеського судді Олексія Бурана, якого впіймали на хабарі у 500 тис. грн.

Також Щербай був процесуальним керівником у справі ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК). Колишнього керівника ОГХК Руслана Журила звинувачують у схемі експорту сировини за заниженими цінами через підконтрольні йому компанії, що завдало підприємству збитків на $12,9 млн. Під час розслідування Журило намагався вилетіти в Австрію, і НАБУ спочатку не дозволило його виїзд, але потім САП дала дозвіл. На кордоні підозрюваного затримали, а Щербай за вказівкою ексзаступника САП Володимира Кривенка особисто «розрулював» ситуацію в аеропорту.

У 2021 році Щербай брав участь у конкурсі на керівника Антикорупційної прокуратури, однак не пройшов співбесіди на доброчесність. Тоді кандидату закидали лояльність до того ж екскерівника ОГХК Руслана Журила. Члени комісії ставили запитання про це, на що Щербай заперечив те, що він особисто  супроводжував Журила в аеропорту.

Також комісія цікавилася у кандидата його підписом під листом на підтримку колишнього керівника САП Назара Холодницького (якого свого часу критикували за зливи справ і політичну залежність). Щербай пояснив, що лист стосувався лише «захисту незалежності прокурорів».

Крім цього, у членів комісії виникли запитання щодо декларацій Щербая. Увагу привернули стандартні для правоохоронців та чиновників, які мають стосунок до фінансових потоків, великі подарунки від батьків. Кандидат пояснив таку щедрість заощадженнями та продажем автомобілів. Попри такі пояснення, комісія не підтримала його кандидатуру.

У часи президентської програми «Велике будівництво» Щербай опинився в центрі гучних історій дорожнього будівництва. Саме він, як прокурор САП, керував справою про підряд на ремонт траси Київ-Одеса у 2020 році. Тоді йшлося про підозри у зловживаннях турецькою компанією «Онур» – фаворитом державних дорожніх контрактів. Але, на відміну від інших резонансних проваджень, підозри представникам компанії так і не оголосили. Журналісти писали, що частину матеріалів справи навіть намагалися передати з НАБУ до поліції, що фактично загальмувало розслідування.

Цікаво, що коли Щербая було призначено на посаду заступника керівника БЕБ, виявилось, що розслідування «дорожньої» справи було відновлено. САП повідомила у відповідь на запит Ради забезпечення прозорості і підзвітності Державного агентства відновлення і розвитку інфраструктури, що спільно з НАБУ веде досудове розслідування двох справ щодо можливих корупційних дій посадовців «Укравтодору» та турецької компанії «Онур».

Новопризначений перший заступник директора Бюро економічної безпеки Тарас Щербай, якщо вірити його декларації, живе на орендованій квартирі у Києві площею 44 кв. м. Однак його родина володіє власною квартирою у Львові на 209 кв. м., яка належить дружині Мар’яні.

За даними електронної декларації, за 2024 рік Щербай заробив близько 3 млн грн на посадах у САП та Офісі генпрокурора. Дохід дружини удесятеро менший – приблизно 300 тис. грн. Крім того, вона отримала подарунки від родичів на суму 220 тис. грн.

У декларації також зазначено, що перший заступник Цивінського зберігає понад $100 тис. готівкою.

Дружина Щербая працює в компаніях ТОВ «Дах» та ТОВ «РОМ ЛТД» і безплатно користується наданими цими фірмами двома автомобілями BMW – моделями X1 та X4, обидва 2022 року випуску. Їхня вартість складає приблизно 1,5 млн грн та 2,3 млн грн.

Кароліна Терещенко, «Главком»