Хрещатик — серце столиці, головна вулиця країни. Рівно о 9-й ранку тут перекривають рух — на час загальнонаціональної хвилини мовчання. На проїжджу частину з плакатами вийшли активісти, зупинилися перехожі й увесь транспорт, водії вийшли з автівок. Хрещатик на одну хвилину затих — на знак поваги до українців, які загинули від російської агресії."Це всього лише 60 секунд — маленький ритуал, невелика дія, яка допомагає згадати, заради кого ми живемо і продовжуємо життя, завдяки кому на цій землі рухаються авто й відбувається звичайний день. Мені здається, це реальна маленька дія, яка показує, що ми пам'ятаємо і розуміємо, в якому контексті живемо", — каже Єлизавета Плескачова, представниця ГО "Вшануй".Ініціатива запровадити таку традицію належить громадській організації "Вшануй", яка понад рік наполягала на цьому, подавала петиції, проводила акції та інформаційні кампанії."Нам би хотілося, щоб без нашого нагадування, без зупинок поліції люди самі розуміли важливість цієї хвилини. Щоб зупинялися не лише на Хрещатику, а й у будь-якому місті, де б не були", — додає активістка Єлизавета.Починаюч з 23 вересня Київська міська влада офіційно запровадила практику: щодня о 9-й ранку рух на Хрещатику зупиняють. Виняток — для невідкладних служб і на час повітряної тривоги."Рух дозволено, якщо їдуть спецавто на невідкладний виклик чи триває повітряна тривога. Нам важливо в хорошому сенсі нав’язувати цю хвилину мовчання, пропагувати культуру пам’яті. Це всього одна хвилина на день. У людини нічого глобально не зміниться, якщо вона присвятить цей час пам’яті тих, хто боронив і боронить Україну. Це про культуру пам’яті. Тим паче, Хрещатик - центральна вулиця столиці. На Майдані прощаються із загиблими героями. І я думаю, що більш вдалого місця, щоб почати починати пропагувати цю хвилину мовчання, немає", — пояснює Ігор Рева, заступник очільника КМВА.За дотриманням порядку стежать правоохоронці. Порушників очікує покарання."Ми активно залучаємо патрульну поліцію. Поліцейський подає знак, передбачений правилами дорожнього руху, і у випадку порушення передбачене покарання згідно із законом".У суспільстві не стихають дискусії: для одних це щира форма пам’яті, для інших — примус чи навіть позерство. Київський підприємець і блогер Артур Пономарьов публічно обурився в соцмережах, назвавши практику "показухою”" Згодом, після розмови з СБУ, він видалив відео й опублікував вибачення українською мовою."Хочу перепросити за вчорашнє відео про хвилину мовчання. Мені шкода, якщо когось образив. Не мав такого наміру. Вибачте… Усім військовим і тим, хто втратив близьких на цій війні".Ще у березні 2022 року президент Володимир Зеленський підписав указ про щоденну хвилину мовчання — о 9-й ранку вся країна вшановує пам’ять загиблих. Але, як зауважує журналіст і військовий Вахтанг Кіпіані, традиція виглядає по-різному. У Львові чи Івано-Франківську люди масово зупиняються, дехто навіть стає на коліно. В інших містах ставлення більш відсторонене. Це породжує дискусію: чи варто унормувати ритуал, чи залишити право кожному вшановувати загиблих по-своєму."Чи треба це унормовувати? Якщо це загальнонаціональний ритуал — то так. Ми ж встаємо під час виконання гімну, під час вшанування жертв Голодомору чи Небесної Сотні. Є думка, що це "показуха": мовляв, я і так пам’ятаю. Але виходить, що тоді хтось може й на гімн не вставати, бо "і так співає подумки”. Консенсусу немає", — пише Кіпіані.Важливо розуміти: хвилина мовчання — це не про примус. Це про спільну пам’ять і повагу. Прояви можуть бути різними — зупинка руху, схилена голова чи молитва. Але сенс один: ми шануємо тих, хто віддав життя за Україну.