Літня компанія окупаційних військ виявилася провальною. Адже лише в серпні втрати противника перевищили 35 тисяч осіб, а просування було вдвічі меншим, у порівнянні з минулими компаніями. У результаті за понад три роки повномасштабної війни проти України Кремль так і не досяг заявлених цілей так званої «СВО», зокрема й контролю над Донецькою областю.

Утім, не варто взагалі ділити за сезонами наступ противника. Окупаційна армія продовжує тиск на позиції Сил оборони України. Інша справа, що за серпень просування вглиб української території вдвічі менше, ніж за попередні місяці. А втрати окупантів співмірні з їхніми втратами на момент максимального просування ще в листопаді 2024 року.

Нагадаю, що в листопаді 2024 року просування росіян углиб української території становило майже 750 кілометрів. Нині – не більше 300, а втрати – на рівні 35 тисяч лише за місяць.

Це – колосальні успіхи Сил оборони України. Крім того, нині під контролем Сил оборони України перебуває майже 33 відсотки території Донецької області.

Нині ворог зіткнувся з нашою ешелонованою обороною в Слов’янсько-Краматорській агломерації. А це створює передумову того, що подальша активізація бойових дій відбуватиметься на інших напрямках: так би мовити, якщо не з’їсти, то щось надкусити.

Саме з цим продиктовані наміри окупантів масштабувати театр бойових дій, у першу чергу – в Дніпропетровській області.

І ворог у цьому зацікавлений, адже там – рівнинна місцевість, що дає можливість виходу на оперативний простір.  Якщо це вийде в окупантів, то це створить для них бонуси як на переговорному майданчику, так і в  інформаційно-психологічному супроводі так званої СВО.

Дніпропетровщина – це Новопавлівський напрямок, де сходяться адміністративні межі трьох областей – Запорізька, Донецька і Дніпропетровська.

За інформацією Генштабу ЗСУ, на Новопавлівському напрямку  противник протягом минулого дня здійснив 42 атаки у районах населених пунктів Іванівка, Ялта, Мирне, Січневе, Толстой, Воскресенка, Соснівка, Новомиколаївка, Піддубне, Новоселівка, Березове, Новогригорівка.

За словами головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, на цьому напрямку  противник намагається, використовуючи тактику «тисячі порізів», просунутися вглиб території. «Мета тільки одна: декларувати свою присутність, увіткнути свій прапор у якусь будівлю в населеному пункті. Ситуація там динамічна. Території великі, щільності військ недостатні. І з нашого боку, і з їхнього боку. Їх (росіян) там більше. Але ж для того, щоб провести якийсь рішучий наступ, у них не вистачає сил і засобів», – сказав Сирський під час спілкування з журналістами.

Своєю чергою Головне управління розвідки МОУ інформує, що російська пропаганда активно застосовує нову тактику дезінформації – постановочні відео «захоплення» населених пунктів.

За інформацією ГУР МОУ, малі групи окупантів із російськими прапорами намагаються просочитися в окремі села та знімають короткі ролики, щоб створити ілюзію успіхів на фронті.

Такі постановки, за даними ГУР МОУ, використовуються окупантами для «переможних» звітів перед кремлівським керівництвом та поширення у медіа з метою психологічного тиску на українське суспільство.

У цьому контексті не виключаю активізації дій і на Запорізькому напрямку. Туди, зокрема, вже перекинуто з Курського напрямку 76-ту повітряно-десантну дивізію.

Цей напрямок буде активним  хоча б як спроба ворога прорватися на відстань вогневого ураження Запоріжжя. Тобто – до 20 кілометрів. Але місто вони не візьмуть – це нереально. У них не вистачить резервів. І ворог сам це добре розуміє і тому намагатиметься використовувати тактику «випаленої землі».

За словами військового експерта, полковника запасу ЗСУ Жданова, якщо противник пройде на Покровському напрямку і вийде на трасу «Донецьк – Запоріжжя», він зможе просуватися прямо на Запоріжжя. Це поставить під загрозу напрямки Гуляйполя й Оріхова – вони можуть опинитися в оточенні. Саме тому сьогодні росіяни периферійно атакують позиції на Гуляйпольському та Оріхівському напрямках: ці атаки не завжди великі за інтенсивністю, але їхня ціль – змусити ЗСУ тримати сили там, щоб не перекидати підсилення на Новопавлівське.

«Є великі проблеми з інженерним обладнанням позицій – рубежів просто замало або їх вчасно не спорудили. Наші війська не встигають нормально закріпитися: піхота не встигає облаштуватись у траншеях, їх постійно вибивають далі. Через це фронт «підтискає» – і йде поступове витіснення вперед», – зауважив він.

Водночас  на Сумському напрямку ситуацію стабілізовано, і план ворога щодо створення так званої «буферної зони» провалився. Можливість повторення ним наступу – малоймовірна.

А ось на Куп’янському напрямку буде складно. Насамперед, через те, що ворог не залишає надії захопити залізничну розв’язку Куп’янськ-вузловий.

Їм конче потрібна логістика. І саме контроль над цією станцією дасть можливість розправити плече логістики для створення ударного угруповання, для спроби прориву в напрямку Слов’янська та Краматорська.

Наразі точаться бої на північній та північно-західній околиці міста, а також у районі сіл Тищенківка, Кіндрашівка, Мала Шапківка.

За інформацією військового оглядача групи «Інформаційний спротив» Костянтина Машовця,противник, діючи малими піхотними групами, створив великий район інфільтрації на північному заході Куп’янська.

«Ці сили зі складу 6-ї загальновійськової армії виконали найближче завдання – вийшли досить широким фронтом на дорогу Р-79 та створили умови для подальшого блокування Куп’янська із заходу, у бік дороги на Чугуїв. Наразі ЗСУ поки не можуть цьому перешкодити, не мають можливості через нестачу боєздатної піхоти. Противник просто перевершує кількість піхоти, має можливість нарощувати зусилля в цьому напрямку», – пояснив Костянтин Машовець.

Підсумовуючи, зазначу, що Дніпропетровський, і Куп’янський, і Сумський напрямки  цієї осені відіграватимуть лише відволікаюче значення.