«А по поводу того, чужой ли я в Украине... Не знаю. Мне кажется, что нет. Я давно свой. Я живу по законам Украины. Я считаю себя настоящим украинцем, патриотом своей страны. Потому что я плачу налоги, формирую бюджет и из бюджета ничего не ворую». Автором цього одкровення у 2018 році став тодішній народний депутат від Опозиційного блоку і співвласник низки металургійних гігантів  Вадим Новинський. Минуло сім років і Батьківщина передала «привіт» уже екснардепу Новинському.

Як стало відомо «Главкому», картка  олігарха замиготіла у розділі Міністерства внутрішніх справ «Особа, яка переховується від органів досудового розслідування». Датою зникнення вказано 4 березня 2025 року, хоча насправді експолітик покинув країну ще у 2022 році.

Та це не всі погані новини для Новинського. Днями Печерський районний суд Києва обрав олігарху запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Важлива ремарка: свій заочний арешт колишній політик зустрів за понад 1,5 тис. кілометрів від України. Більше екслюзивних подробиць – у новій публікації «Главкома».

Підозра і заочний арешт

Якщо вірити офіційним повідомленням українських правоохоронців, то серйозні проблеми із законом у Новинського почалися лише з січня 2025 року. Тоді Державне бюро розслідувань оголосило йому підозру за статтями «Державна зрада» (ч.1 ст. 111 Кримінального кодексу) і «Розпалювання релігійної ворожнечі і ненависті» (ч.2 ст. 161 Кримінального кодексу). За версією слідства, не пізніше 2018 року Вадим Новинський, діючи за узгодженням із з патріархом Московським, предстоятелем Російської православної церкви Кирилом, приступив до розповсюдження інформації на підтримку політики РФ, спрямованої на послаблення української незалежності і поширення наративів ідеології «русского міра». Зокрема, робив він це у численних інтерв’ю та у своїх дописах у соцмережах у стилі російської пропаганди.

Також екснардеп висловлював твердження на адресу ПЦУ, УПЦ КП, «характеризуючи їх у негативних та стигматизуючих виразах, які можуть бути інтерпретовані як розпалювання ненависті та ворожнечі на релігійному ґрунті».

У свіжому релізі ДБР статус Новинського суттєво «підвищено»: його називають «куратором» Російської православної церкви в Україні. Також зазначається, що олігарх перебував в ієрархічному підпорядковані патріарху Кирилу і тісно з ним спілкувався. Такий зв’язок Новинський навіть не приховував, навіть навпаки. Мільярдер є кліриком УПЦ МП і має прямий вихід на предстоятеля цього підрозділу Російської церкви в Україні митрополита Онуфрія (у відритих джерел є інформація, що ієрарх володіє російським паспортом. Після чого президент припинив Онуфрію українське громадянство).

Зі своїх джерел у правоохоронних органах «Главком» дізнався, що силовикам, котрі ініціювали клопотання про заочний арешт Новинського, довелося пройти суттєві випробування. У квітні цього року матеріали справи православного олігарха зайшли до Печерського райсуду. Водночас адвокат бізнесмена подався до апеляційного суду. Його дії зводилися до того, щоб вирвати клопотання з Печерського суду і передати до Шевченківського райсуду столиці. Такий прийом досить поширений серед захисників (особливо топполітиків та високопосадовців), які намагаються довести, що будівля Державного бюро розслідувань усе ж територіально ближча до Шевченківського району Києва. Відповідно, судити має Феміда того ж самого району.

Однак Київський апеляційний суд так не вважав: Головне слідче управління ДБР, яке веде справу Новинського, розташоване у Печерському районі Києва. Тому й судити повинні судді Печерського райсуду.

А далі, вже у визначеному суді, захисники Новинського на кілька місяців паралізували розгляд по суті: заявляли відводи суддям, прокурору і навіть секретарю судового засідання! Врешті 15 вересня Феміда ухвалила рішення про заочний арешт Вадима Новинського.

Про цю непересічну подію топфігурант дізнався, як стверджують джерела «Главкому» у правоохоронних органах, переховуючись у Хорватії.

«Ми робитиме все, але в межах закону. Питання екстрадиції дуже делікатне», – обережно прокоментував редакції співрозмовник з ДБР, обізнаний з деталями справи.

Наразі в Україні арештовано низку активів воцерковленого мільярдера: квартиру площею 666,7 кв. м у центрі столиці; дві земельні ділянки загальною площею 0,2 га у Козині під Києвом) і автомобіль Mercedes-Benz V250 d, 2017 року випуску.

Крім цього, суд арештував 8 млн грн застави, яку восени 2016 року Вадим Новинський вніс за експершого заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Олександра Орлова, підозрюваного в причетності до масових заворушень в Одесі у лютому 2014 року. У липні 2024 року Орлов уник кримінальної відповідальності «у зв’язку із закінченням строків давності». Тоді ж Приморський районний суд Одеси постановив: повернути Новинському 8 млн грн застави. Однак кошти досі лежать на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області.

Болісні санкції і церква

З кінця 2022 року Вадим Новинський має ще один головний біль. Рада нацбезпеки і оборони України ввела проти нього 15 видів санкцій. Ці санкції переглядалися РНБО у 2023-2024 роках. Останній їх варіант запроваджено у червні 2024-го терміном на п’ять років. Зокрема, йдеться про блокування активів, повне припинення торговельних операцій; запобігання виведенню капіталів за межі України; заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов’язаних із корпоративними правами; позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення.

У серпні 2023-го справи Новинського в Україні виглядали настільки кепськими, що він був змушений звернутися до президента. У листі бізнесмен нарікав на те, що його позбавили можливості здійснювати будь-які операції з коштами, що лежать у «Юнекс Банку» та ПУМБ. Також скаржився, що банкам заборонено ініціювати переказ коштів на рахунки підсанкційних осіб.

«В Україні всі банківські рахунки, відкриті мною в установах банків, були заблоковані, було введено обмеження на проведення будь-яких операцій по них, без будь-яких винятків. Таким чином, я позбавлений будь-якої можливості здійснювати сплату податків через банківські установи України», – скаржився Новинський.

Станом на середину вересня 2025 року, олігарх судиться з президентом через запроваджені персональні санкції.

За даними аналітичного ресурсу YouControl, в Україні Вадим Новинський залишається кінцевим бенефіціаром фінансової групи «Смарт-Холдинг», до якої входять підприємства гірничо-металургійного та нафтогазового комплексу, суднобудування, машинобудування, аграрного сектору, добувної промисловості (виробництво нерудних матеріалів), фінансів, рітейлу і нерухомості. «Смарт-Холдинг» є бізнес-партнером групи SCM Ріната Ахметова у гірничо-металургійному холдингу «Метінвест» та аграрному HarvEast.

Окремо, як стверджує слідство, роль управлінця бізнес-активів Новинського виконує Дмитро Єлтишев – керівник низки підприємств з орбіти олігарха. Іще Єлтишев виконує делікатні доручення свого боса. Наприклад, у лютому 2024 року відповідав за візит до Києва резидента США і лобіста Української православної церкви Московського патріархату Роберта Амстердама. Сюди входили як охорона і забезпечення житлом поважного гостя, так і організація важливих зустрічей. За вданими правоохоронців, у Києві Роберт Амстердам мав бесіду «з громадянином РФ для обговорення питань захисту інтересів російської церкви в Україні, шляхів протидії прийняття законопроєкту №8371 «Про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов'язаних із РФ», а також залучення до такої діяльності вітчизняних і закордонних засобів масової інформації та медійних осіб для пособництва інформаційній політиці держави-агресора для дискредитації України перед міжнародними партнерами».

Загалом, церковна тема проходить червоною ниткою діяльності підсанкційного олігарха.

Уже після складання депутатських повноважень у листопаді 2022 року мільярдер зібрав вузьке коло ієрархів УПЦ МП. На фотографії, які опублікував Новинський у Facebook, за круглим столом сиділи: предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій, керуючий справами цієї церкви митрополит Антоній (Паканич; з грудня 2022 року він – під санкціями в Україні), голова відділу зовнішніх церковних зв’язків митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій (під санкціями з грудня 2022 року), намісник Вознесенського Банченського монастиря Чернівецької єпархії митрополит Банченський Лонгин та архієпископ Шепетівський і Славутський Євсевій.

«Обговорили можливості надання соціальної та гуманітарної допомоги українським біженцям у Німеччині», – відрапортував бізнесмен. Ця заява викликала певний дисонанс із подіями, які у той час відбувалися в Україні, де вже котрий місяць йшла кривава війна. За інформацією «Главкома», рандеву церковників із Новинським відбулося у Німеччині.

У 2023 році Новинський виступив на захист архієреїв УПЦ МП та їхньої пастви після рішення держави повернути під свій контроль Києво-Печерську лавру.

Торік олігарх став на захист митрополита Запорізького та Мелітопольського Луки і намісника Свято-Успенської Святогірської лаври Арсенія (обоє – з УПЦ МП), які є фігурантами кримінальних проваджень.

У травні 2025-го відбувся новий виток скандалів довкола Новинського. Спочатку президент Володимир Зеленський звинуватив олігарха-втікача у передачі ультиматумів від глави Кремля Володимира Путіна щодо капітуляції України на початку вторгнення. У відповідь Новинський назвав слова Зеленського «грубим наклепницьким випадом». Проте відразу ж фактично підтвердив, що зв’язувався з низкою осіб РФ на початку повномасштабного вторгнення.

«Предметом обсуждения была исключительно переговорная рамка, предваряющая встречу между делегациями Украины и России...», – зазначив екснардеп.

Охоловши від заочної перепалки із Зеленським, Новинський дав інтерв’ю одіозному американському журналісту Такеру Карлсону, де знову сипав пропагандистськими кліше на кшталт «церковні гоніння» в Україні.

Останнім публічним виступом Новинського у липні стала його поява на Youtube-каналі підсанкційного блогера Олександра Шелеста. Як і попередні спічі олігарха, ця розмова також зводилася до церковної теми і захисту УПЦ МП, яку пару місяців тому визнано афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена – Російською православною церквою. Зараз Державна служба з етнополітики та свободи совісті судиться, добиваючись припинення діяльності УПЦ МП.

Віталій Тараненко, «Главком»