На сьогодні середні ціни на електроенергію базового навантаження в Україні перевищують її вартість в багатьох інших європейських країнах. Ця проблема особливо актуальна для енергоємних підприємств, зокрема, гірничо-металургійного комплексу.

Вплив вартості електроенергії на конкурентоздатність української металургії та можливі шляхи її здешевлення за рахунок довгих контрактів та використання батарей обговорили учасники конференції, яку 16 вересня організував аналітичний центр We Build Ukraine.

Деталі дискусії – читайте в матеріалі РБК-Україна.

Середня ціна на електроенергію в Україні, а саме на базове навантаження (генерація електроенергії однакової потужності протягом 24-х годин на добу) у серпні складала 111 євро за мегават-годину (близько 5 345 гривень за мегават-годину). 

Такі дані навів президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков під час конференції "Енергетика України: Стратегії відновлення та розвитку", яка була організована незалежним аналітичним центром We Build Ukraine.  

При цьому, ціна для європейських споживачів у серпні в сусідніх країнах, з яких Україна може імпортувати електроенергію, становила 93 євро за мегават-годину (4 478 гривень за мегават-годину). Тобто, ціна в Україні на 20% перевищувала вартість електроенергії в сусідніх країнах ЄС .

"Ціни в європейських країнах відрізняються, східні країни демонструють високі тарифи, тобто ціна на електроенергію в Україні в серпні була вищою, ніж в тих країнах Європи, в яких вона найбільша (Польща, Словаччина та інші)", - додав президент бізнес-асоціації.

У Франції, де є багато атомної генерації, ціна на електроенергію базового навантаження є нижчою, ніж в Україні, тому українським металургам дуже важко конкурувати із французькими підприємствами, які виробляють таку ж продукцію. 

Керівник We Build Ukraine Олександр Кубраков сказав, що енергетичний ринок є ключовим для економіки, а високі ціни на електроенергію гальмують виробництво, що може привезти до закриття підприємств, а низька вартість енергії стимулює розвиток.

"Тож державна політика має враховувати повну взаємозалежність секторів, особливо, на тлі триваючих атак на інфраструктуру", - додав Олександр Кубраков.

Фото: Керіник аналітичного центру We Build Ukraine Олександр Кубраков зауважив на ключовій ролі енергосектору в економіці (We Build Ukraine)

Для зниження цін на електроенергію для промислових підприємств Каленков пропонує дати змогу великим споживачам купувати доступ до міждержавного перетину ліній електропередач на довгостроковій основі. 

"Зараз ці договори можуть бути на день, на два або кілька днів наперед. До кінця року нам обіцяють впровадити місячні договори ("Укренерго" анонсувало відкриття місячних аукціонів на доступ до перетину - ред.), але треба розуміти, що реально ситуацію виправить підхід, коли ми зможемо укладати договори на півроку, на рік вперед", - пояснив співрозмовник.

Як правило, ціни на довгостроковий доступ до міжнародних електромереж є нижчими за вартість доступу на короткий період (спотовий ринок). Купуючи доступ до пропускної здатності мереж, наприклад, для імпорту електроенергії, на довгостроковій основі споживач може досягти зниження її кінцевої ціни (з урахування зниження вартості транспортування).

"Якщо це спотовий ринок, там набагато вищі ціни, але якщо це довгострокові договори, це дасть можливість нашим компаніям купувати імпортну електроенергію за набагато нижчими цінами ", - прокоментував Олександр Каленков.

Фото: Президент асоціації "Укрметалургпром" Олександр Каленков запропонував запровадити довгострокові договори на ринку електроенергії (аналітичний центр We Build Ukraine)

Обговорюючи під час конференції питання імпорту електроенергії, старший експерт BCG у Центральній та Східній Європі Балінт Сілхаві спрогнозував, що найближчі 15-20 років Україна, ймовірно, буде залишатися імпортером електроенергії.

Ще однією можливістю для зниження цін на електроенергію для великих промислових підприємств є забезпечення доступу цих компаній до контрактів на купівлю електроенергії у генерації на тривалий період. Наприклад, промислові підприємства можуть купувати базове навантаження "Енергоатома" на значний строк.

"Зараз наші споживачі мають з "Енергоатомом" договори на декади, на тиждень. Це не нормально. В європейських країнах наші конкуренти звикли працювати, маючи договори з генеруючими компаніями на рік, два, три роки вперед . Вони не повинні залежати від коливань на ринку (короткострокових контрактів - ред.)", - сказав Каленков. 

Каленков вважає, що треба знайти механізми, які будуть спонукати "Енергоатом" перейти до довгострокових договорів та які додадуть прогнозованості торговій стратегії генеруючої компанії.

"В Європі і споживачі, і генерація зацікавлені у прогнозованості і довгострокових договорах", - додав президент "Укрметалургпром".  

Про високі ціни на електроенергію під час конференції також сказав екс-голова правління "Укренерго" (2020-2024 роки), співзасновник приватної компанії Negen Володимир Кудрицький. "Якщо подивитися на мапу Європи, то ми знаходимося в ціновій зоні, яка характеризується однією із найвищих цін на електроенергію, якщо ми говоримо про середньозважену ціну за рік", - прокоментував він.

Така ж тенденція спостерігається в сусідніх Польщі, Угорщині, Словаччині, на Балканах та в Італії. Це пов'язано з тим, що у всіх цих країнах замикаючою є теплова генерація (вугільна або газова), яка на сьогодні є найдорожчою, додав Кудрицький.

Висока ціна на електроенергію в Україні можу змінитися тоді, коли буде досягнуто нове співвідношення різних джерел електроенергії, а саме збільшення ролі відновлюваної енергетики (сонячної та вітрової генерації) в поєднанні із батареям и та газопоршневою генерацією. За останні 7 років вартість батарей знизилася в 10 разів.

"Вони цілком можуть стати тим елементом енергосистеми, який дозволить вичавити потенціал зниження ціни із сонячної та вітрової генерації. Ось як виглядає шлях до здешевлення електроенергії ", - сказав Кудрицький.

Фото: Приватний підприємець та екс-голова "Укренерго" Володимир Кудрицький сказав, що саме батареї дозволять знизити ціни на ринку електроенергії (аналітичний центр We Build Ukraine)

Він додав, що на сьогодні в Україні працюють батареї загальною потужністю близько 220 МВт, тоді як потреба становить мінімум в 10 разів більше. В коментарі РБК-Україна Кудрицький сказав, що на ринку зберігається значна можливість для інвестицій у батареї з метою арбітражу енергії – її купівлі в години з низькими цінами і продажу в години з високими цінами. 

Енергосистемі в період з квітня по жовтень треба зробити перенесення енергії з денних годин, коли багато сонця, на вечір, коли є дефіцит, обсягом приблизно 8-12 (до 15) тисяч мегават-годин кожен день. Сьогоднішня ємність батарей скаладає близько 450 мегават-годин, тобто ще є значний потенціал для їх роботи.

"Ринок взагалі не насичений... Для арбітражу є величезна кількість можливостей , яка не використана. 4-5 років можна спокійно інвестувати в цей бізнес", - прокоментував РБК-Україна Кудрицький. 

До того ж, сонячна генерація зростає швидше за темпи будівництва батарей, що лише  посилює потребу у системах накопичення енергії. 

Під час конференції центру конференції центру We Build Ukraine участь в обговоренні проблем ринку електроенергії також взяли керівник київського офісу Секретаріату Енергетичного співтовариства Олексій Оржель, операційний директор "ДТЕК Енерго" Дмитро Єгудін та партнер британської юридичної компанії Pinset Masons Марк Джоб. 

Були підняті питання прийняття необхідних законопроектів для повної інтеграції України у ринок електроенергії ЄС (market coupling), подальшого розвитку теплової генерації, а також інвестиційної привабливості будівництва АЕС.

Нагадаймо, засновник видобувної компанії Velta Holding Андрій Бродський в інтерв'ю РБК-Україна сказав, що високі ціни на електроенергію є негативним фактором для інвестицій у будівництво нових видобувних та переробних потужностей у сфері критичної сировини.

Таку ж думку висловила керівник з юридичних питань компанії BGV Group Management, яка розвиває проект з видобутку графіту, Юлія Лушпієнко. Висока ціна на електроенергію стримує будівництво заводів з переробки сировини та виробництва кінцевої продукції.