Система водопостачання на тимчасово окупованій частині Донецької та Луганської областей перебуває у переддефолтному стані. За оцінкою віцепрезидента асоціації «Укрводоканалгеологія» Андрія Нікітіна, у довгостроковій перспективі «шансів немає» уникнути повного колапсу. Про це він розповів в інтерв’ю «Главкому».

За словами Андрія Нікітіна, головна причина дефіциту води – це війна. Російські війська почали системно обстрілювати насосні станції та трубопроводи ще з січня 2022 року, перетворивши водну інфраструктуру на елемент фронту.

Нікітін зазначив, що постійні зупинки та відновлення подачі води остаточно руйнують зношені мережі. Критично пошкоджені канали Сіверський Донець-Донбас та Південно-Донбаський водогін. Водосховища, які підтримували систему, такі як Старокримське та Верхньо-Кальміуське, майже спустошені. Запасів вистачало лише на певний час, а вода, що надходить з Росії, покриває потреби лише частково.

«Цього вистачає лише частково, і я прогнозую подальшу деградацію аж до повного колапсу. Показовою стане ця зима: якщо вони зможуть більш-менш пройти опалювальний сезон, крах відкладеться. Але в довгостроковій перспективі – шансів немає», – розповів Андрій Нікітін.

Нікітін також підкреслив, що ця система водопостачання, яка є найбільшою в Європі, страждала від браку інвестицій ще з часів Радянського Союзу, а з початком окупації модернізація повністю припинилася.

«При цьому критична інфраструктура за своєю природою доволі стійка. Я не здивований, що ця система проіснувала аж до 2025 року, хоча процес її колапсу фактично почався ще у 2024-му», – підсумував Андрій Нікітін.

Як зазначив Нікітін, у результаті система залишилася недофінансованою та продовжувала руйнуватися.

Нагадаємо, на тимчасово окупованих територіях Донбасу катастрофічно бракує води. Водосховища спорожніли, магістральні канали перетворилися на лінію фронту. За офіційними цифрами, окупаційна влада може подавати лише чверть від довоєнних обсягів води, і навіть ці ресурси губляться у вкрай зношених мережах.

Люди отримують воду кілька годин на день, а дехто на тиждень. Часто вона взагалі не доходить до споживачів. Ситуація ускладнюється тим, що попереду – опалювальний сезон, для якого потрібні значні запаси води, яких просто немає.