Індія відреагувала на запровадження митних тарифів проти неї з боку США через закупівлю нафти у РФ зовсім не так, як очікував президент США. Замість того щоб відмовитись від російської нафти, вона почала зближатись з Китаєм та Росією. Чим це загрожує Україні?

Індія продовжує купувати російську нафту

27 серпня набрали чинності 50% мита США на товари з Індії. Запровадження тарифів повʼязане із закупівлею російської нафти. Водночас реакція Індії була неочікуваною. Вона не лише не відмовилась від російської нафти, а й почала зближатись із ворогами України – Росією та Китаєм.

Наразі Індія продовжує ігнорувати вимоги президента США Дональда Трампа припинити купівлю російської нафти. Купувати російську сировину країні досі вигідно. Завдяки знижкам на неї, Індія змогла знизити витрати на імпорт за рахунок фінансування війни проти України.

Міністерка фінансів Індії Нірмала Сітхараман заявила, що її країна продовжить закуповувати російську нафту попри запроваджені 50% тарифи США.

“Звідки ми купуємо нафту, особливо такий великий товар, за який ми платимо найбільше в імпорті, ми маємо вирішувати з огляду на те, що нам найвигідніше. Ми, безумовно, будемо купувати”, – заявила вона.

Євразійський тріумвірат

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді наприкінці серпня здійснив перший з 2018 р. візит до Китаю. Як пише Foreign Policy, ця зустріч із Сі Цзіньпіном відбулася після кількарічного напруження - від прикордонних сутичок 2020 р. до охолодження відносин обох країн зі США.

Китай та Індія разом - це майже 40% населення планети, друга і незабаром третя економіки світу. Ігнорувати зараз те, що відбувається між Пекіном і Нью-Делі, означає проспати тектонічні зрушення, які визначатимуть глобальну політику наступних десятиліть.

На думку експертів, США помилились, коли ввели тарифи проти Індії і ця помилка дорого коштуватиме Заходу.

“Ця тактична помилка США запустила механізм стратегічної катастрофи Заходу в цілому, під якою слід розуміти дрейф Індії у бік дуумвірату Китаю та РФ та формування нового Євразійського тріумвірату як основної геополітичної конструкції (ядра) Євразійського глобального острова”, - каже  Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об'єднана Україна”.

Країни зближує те, що вони позиціонують себе як “цивілізаційні держави”, що прагнуть бути “голосом Глобального Півдня” та виступають за багатополярний світовий порядок. Обидві країни розглядають зовнішню політику насамперед як інструмент економічного розвитку, стабілізації відносин із сусідами й водночас уникають прямої антизахідної риторики - вони хочуть бути реформаторами, а не ревізіоністами міжнародної системи.

Китай, Індія та Росія дедалі частіше розраховуються у власних валютах, намагаючись створити альтернативи західним фінансовим системам. Їхні економіки взаємодоповнюють одна одну: Китай має виробничі потужності, Індія - розвинутий сектор послуг, Росія - природні ресурси. Разом вони можуть суттєво змінити глобальні торговельні потоки.

Індія перетнула червону лінію

Нещодавно Моді взяв участь саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС), який відбувся в Китаї. До цієї організації, крім Китаю та Індії, входять Росія, Іран та Пакистан. Для Нью-Делі ШОС завжди була другорядним форматом, але погіршення відносин із Вашингтоном підштовхнуло Індію до активнішої участі.

Цікаво, що на саміті ШОС відбулося і зближення РФ з Індією. Диктатор РФ Володимир Путін та Моді відкрито демонстрували солідарність, обмінювались усмішками та спільно позиціонували саміт як альтернативу “системі, очолюваній США”.

У розмові з Путіним Моді підкреслив: “Навіть у найскладніших ситуаціях Індія та Росія завжди йшли поруч”. У відповідь російський диктатор назвав його “дорогим другом” і нагадав про “десятиліття особливих стосунків”.

Червоною лінією для Заходу стало те, що Індія приєдналася до російсько-білоруських навчань Захід-2025. Для участі в маневрах з Індії прибули 65 військовослужбовців. Індійські військові взяли участь у тактичних тренуваннях і відпрацюванні застосування спеціального озброєння. Влада Індії заявила, що зробила такий крок, щоб “зміцнити оборонне співробітництво з Росією”.

Американський консультант із геостратегії Девід Меркель вважає, що рішення Нью-Делі свідчить про високу цінність, яку індійська влада надає відносинам із Москвою.

Він зазначив, що участь Індії в навчаннях на тлі охолодження відносин із Вашингтоном викликає тривогу за перспективи американсько-індійського співробітництва у сфері безпеки.

“Це демонструє пріоритетність, яку Нью-Делі надає своїм відносинам із Москвою, на що Моді спирається дедалі більше з огляду на невизначеність своїх відносин із президентом Трампом”, - заявив він.

Своєю чергою німецький аналітик Ульріх Спек підкреслив, що цим кроком Індія “перетнула червону лінію”.

В чому небезпека для України

Для України зміцнення трикутника Китай-Індія-Росія створює серйозні виклики.

“Індія та Китай найбільше зацікавлені, щоб війна Росії проти України тривала якнайдовше. Ще рік такої „спецоперації“ - і Путін віддаватиме їм нафту та газ задарма або в обмін на їжу та патрони”– вважає економіст і громадський діяч Андрій Клименко.

Водночас альтернативний блок здатен переформатувати світову політику: послабити голос Заходу в ООН та інших міжнародних організаціях, дати Москві політичне й економічне прикриття від санкцій, а Києву - суттєво звузити дипломатичний простір для маневру.

Зближення двох азійських гігантів остаточно хоронить західну стратегію використання Індії як “противаги Китаю”. Багатополярність із теоретичної концепції перетворюється на реальність, де старі союзи та партнерства більше не працюють за звичними правилами.

Для української дипломатії це чіткий сигнал: потрібно терміново розбудовувати власні канали комунікації з Делі та Пекіном. Інакше Київ ризикує опинитися в ізоляції саме в тих форматах, де вплив Заходу слабшає, а нові центри сили набирають ваги.

Ще не все втрачено

Водночас в стосунках між Делі та Пекіном не все так райдужно. Попри сигнали про зближення, між Китаєм та Індією залишаються глибокі суперечності. Прикордонна суперечка, що тягнеться десятиліттями, досі не має остаточного розв’язання. Щоправда, під час останніх переговорів сторони погодилися шукати “справедливе, розумне та взаємоприйнятне врегулювання”.

Напруження посилюють й інші конфліктні питання. Серед них - майбутнє Тибету та проблема наступництва Далай-лами, де позиції Пекіну та Нью-Делі кардинально розходяться. Гостроту додають водні суперечки: Китай планує збудувати найпотужнішу у світі гідроелектростанцію на річці, що протікає територією обох країн. Не сприяє порозумінню й партнерство Пекіну з Ісламабадом - особливо болісне для Індії на тлі її перманентного конфлікту з Пакистаном.

Це дає експертам привід для оптимізму.

“Індія зараз дійсно наблизилася до Китаю, але це ситуативна історія. Китай їхній екзистенційний ворог, а проксі Китаю Пакистан - екзистенційний ворог у квадраті. Тому ця ситуація тимчасова. Індія все одно буде змушена дрейфувати в сторону Заходу”, - сказав “Фактам”  керівник аналітичного центру “Ділова столиця” Вадим Денисенко.

Своєю чергою керівник програми з енергетики та стійкості у фонді ім. Казімєжа Пуласького Мачєй Буковський в етері SlawaTVсказав, що побоювання щодо можливого союзу Індії з Китаєм є перебільшеними. На його думку, Індія та Китай залишатимуться конкурентами, а не союзниками. У стратегічній перспективі ці дві країни радше будуть змагатися між собою, ніж об’єднуватися.

Водночас, що стосується співпраці з РФ, експерт вважає, що вона наразі надто вигідна для Індії, щоб вона була готова від неївідмовитися. На його думку, Нью-Делі використовує залежність від російської нафти як важіль у переговорах із США. Індія намагається переконати американців: якщо ви хочете, щоб ми реально стали на ваш бік у грі проти Китаю, запропонуйте нам більше.

Вікторія Хаджирадєва