Комунальні зеленбуди – чорна діра в освоєнні місцевих бюджетів. Цей факт визнала голова Державної аудиторської служби України Алла Басалаєва в інтервʼю «Главкому». Чиновниця розповіла, чому ця сфера така корумпована і які шахрайські схеми використовуються у ній.

За словами Басалаєвої, при перевірках озеленення аудиторам дуже важко зафіксувати порушення. Відповідно і поле для зловживань велике. Це повʼязано з природними процесами та особливостями вирощування рослин. «Я навіть не знаю, чи варто це розказувати публічно, бо як тільки розкажемо, мені здається, кількість таких порушень буде лише збільшуватися. В озелененні дуже важко щось зафіксувати. Наприклад, боротьба з амброзією. Що це? Закупили хімічні препарати на мільйони і розвіяли. А чи дійсно вони там розпилені, в якій кількості? Або висаджування квітів: щось прийнялося, щось не прийнялося... Дуже важка для фіксації збитків робота. Бо це природний процес, об’єктивно може щось і не прийнятись. А от в яких масштабах – це вже питання. Або яка кількість добрива внесена? Це неможливо точно перевірити. Тому поле для зловживань велике», – констатує голова Держаудитслужби. 

При цьому, за словами посадовиці, в прифронтових регіонах наразі спостерігається справжній бум витрат на озеленення. «Парадокс, але саме там ми фіксуємо справжній бум на послуги з озеленення. Так, Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради закупило «Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень» у 2024 році за 48,3 млн грн, а вже у 2025 році – майже за 70 млн грн; Чернігівська міськрада закупила аналогічні послуги на 60 млн і 63 млн грн відповідно; Департамент інфраструктури Сумської міської ради на 2025 рік планує витратити на озеленення 32,2 млн грн, в 2024 році витрачено 13 млн; у Харкові цифри за поточний і минулий рік приблизно однакові – 27 млн і 24 млн грн відповідно», – зазначає Алла Басалаєва.

«Навіщо в прифронтових районах витрачати шалені кошти на озеленення? І тут ми виходимо з суворими висновками. Коли мова заходить про населені пункти у фронтовій чи прифронтовій зоні, держава і представники влади на місцях мають змінювати підходи. Хочу зазначити, що, згідно з законом «Про публічні закупівлі», контролюючі органи не мають права втручатися в проведення закупівель. Але за наявності підстав ми негайно реагуємо як превентивно, так і пост-контролем», – підсумовує Алла Басалаєва.

Раніше «Главком» повідомляв, що в Держаудитслужбі назвали ключові схеми фінансових махінацій місцевої влади під час війни. За словами очільниці Держаудитслужби Алли Басалаєвої, найсуттєвіші порушення в громадах зустрічаються у сфері земельних відносин: це безоплатне використання юридичними та фізичними особами земельних ділянок комунальної власності; використання їх не за цільовим призначенням; орендна плата, яка не відповідає нормативно-грошовій оцінці ділянок; систематична несплата орендарями заборгованості з орендної плати, яка ніде не обліковується та ніким не контролюється.