Буферна зона між Україною та рф: лінія стримування чи плацдарм нападу – що розповіли експерти (Відео)

Демілітаризована зона, патрулі миротворців і укріплені кордони під контролем НАТО. Саме такою, за даними Financial Times, може бути "післявоєнна безпека" України. Та як може бути на практиці і чи не стане цей план новою пасткою? Журналістка "5 каналу" Марта Шикула дізнавалася.
Миротворчі сили на українському кордоні. Демілітаризована зона та європейські війська стримування в тилу. Саме таким є один із пунктів плану безпеки для України, який обговорюють у західних дипломатичних колах, стверджує Financial Times. Нині ця ідея більше схожа на фантастику, аніж на реальність, запевняють аналітики.
"Це не буде працювати від слова взагалі. Ну, по-перше, росія на це ніколи не погодиться, а тому що їй не потрібні іноземні контингенти на території України. Демілітаризована зона. Що це таке? Яка глибина демілітаризованої зони, як вона буде контролюватися по протяжності фронту?", – зауважив військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
За даними Politico, у Брюсселі навіть обговорюють 40-кілометрову буферну зону. росія цю ідею підтримує. Київ офіційної згоди не дав. Експерти ж застерігають: навіть 5 кілометрів сірої зони москва швидко перетворить на плацдарм для нового наступу.
"росія хоче все-таки спробувати перемогти Україну на полі бою. Тому станом на зараз мені важко собі уявити перше, що буде реально припинені бойові дії, і, відповідно, можна буде створювати якусь демілітаризовану зону. Друге, для росії присутність армій, країн-членів НАТО, це є, в принципі, неприйнятна річ. Вона не прийнятна не тільки з позиції врегулювання, вона не прийнятна з позиції того, що НАТО вважається і подається російською пропагандою і російськими ЗМІ, російським керівництвом, як ворог. росія дотепер поширює міф про те, що начебто вона напала на Україну, тому що Україна хотіла вступити в НАТО", – сказав професор кафедри політології та міжнародних відносин НУ "Львівська політехніка" Микола Бучин.
У плані звучить також ідея, що війська країн, прийнятних і для Києва, і для Москви могли б взяти на себе функцію миротворців.
"Гіпотетично ми можемо уявити, що це може бути Туреччина. Була інформація, яка потім була спростована МЗС Китаю, що вони теж були готові надати свої миротворчі сили, але я не впевнений, що це влаштує Україну, і я не впевнений, що це влаштує Сполучені Штати Америки. Тому ми маємо знайти саме компромісні країни, які будуть виконувати це патрулювання, які будуть забезпечувати безпеку на території нашої держави. Зокрема, вже виявили своє бажання надати сили миротворчі Німеччина, хоча є певні обмеження з боку населення, вони не всі підтримують, скажімо так, м’яко кажучи, надання своїх сил для забезпечення миру на території нашої держави. Польща, країни Балтії, Польща і країни Балтії – це країни, які відчувають найбільше загрозу. І вони розуміють, що їм зараз легше надати своїх людей, своїх військовослужбовців для того, щоб стримувати російську агресію на території нашої держави", – наголосив експерт з економічних питань Олег Саркіц.
Але навіть якщо миротворці опиняться в Україні, чи зможуть вони реально гарантувати безпеку?
"Військові контингенти наших союзників, навіть не союзників, а партнерів, будуть розміщені в районі Львова або в районі Одеси, ну, це жодним чином не підсилить нашу обороноздатність. Знову ж таки, якщо треба дивитися на кого буде покладена відповідальність по фінансовому забезпеченню цих сил, які будуть розгорнуті в Україні, якщо кожна країна-гарант, кожна країна Європи гарантує, що буде виділяти певний відсоток ОВП на оборону Україну, добре, це зрозуміло. Це дійсно є гарантія. Якщо ж цього не буде, а будуть лише загальні фрази, що от ми розмістимо військовослужбовців, ну, в районі центральної України, ну, знову ж таки, це ні про що. Це все закінчиться, як в фільмі "Готель Руанда". Тобто миротворці дуже швидко зберуться, залишивши цивільним і не цивільним, розгрібати їх помилки", – зазначив старший лейтенант ЗСУ, лицар ордену Богдана Хмельницького, експерт аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник.
Цей гарантійний план видається радше політичним жестом, аніж реальним механізмом. Бо ключове питання залишається відкритим: хто наважиться взяти відповідальність і чи готові західні союзники відправити своїх людей ризикувати життям? Аналітики надто сумніваються.
Марта Шикула, "5 канал"
Читайте також: Європейці не підтримують ідею миротворчих сил в Україні.
Дивіться також відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram . Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp . Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Останні новини
