Сьогодні, 29 серпня 2025 року, Верховна Рада України IX скликання відзначає шість років з моменту початку своєї роботи. Цей парламент, який свого часу називали наймолодшим і найнедосвідченішим, став найдовшим в історії сучасної України, перевершивши всі очікування та прогнози щодо тривалості терміну існування. «Главком» зібрав основні факти про нинішнє скликання народних депутатів України.

Унікальність скликання

Нинішнє скликання працює довше, ніж будь-яке інше раніше. Цей факт є унікальним, адже до введення воєнного стану Верховна Рада могла бути розпущена достроково, але зараз цей механізм призупинено, що дозволило парламенту продовжити свою роботу.

За результатами позачергових виборів 2019 року до парламенту пройшло 424 депутати з 450 можливих, а також 26 депутатів з мажоритарних округів. Це була найменша кількість народних обранців в історії через окупацію Криму та частини Донбасу, що унеможливило проведення виборів у 26 округах.

Одним із найунікальніших явищ цього скликання стала монобільшість партії «Слуга народу», яка вперше в історії України отримала абсолютну більшість місць (254 мандати) для одноосібного формування уряду. Це значно спростило процес ухвалення законів на початку каденції, але згодом призвело до внутрішніх конфліктів та зменшення кількості депутатів у складі фракції.

Зміни у складі та ключові події

Попри початкову стабільність, склад парламенту постійно змінювався. За шість років 58 депутатів IX скликання достроково втратили свої мандати. Народні обранці залишали свої посади з різних причин:

• Припинення громадянства України через наявність другого громадянства або державну зраду. Найбільш резонансним стало позбавлення мандатів депутатів від ОПЗЖ Віктора Медведчука, Тараса Козака та Андрія Деркача у січні 2023 року.
• Добровільна відмова від мандата, коли депутати за власним бажанням складали повноваження.
• Смерть унаслідок бойових дій або інших обставин.
• Винесення вироків судів у справах про державну зраду, корупцію та інші злочини.

Кількість народних депутатів скоротилася з початкових 450 (424+26 мажоритарних) до 397.

Унікальність цього парламенту також полягає в тому, що він працює в умовах повномасштабної війни. За цей період Верховна Рада ухвалила безліч критично важливих рішень для обороноздатності та життєдіяльності країни.

IX скликання

29 серпня 2019 року відбулося перше засідання 9-го скликання. У перший день сесії в залі зареєструвались 405 народних депутатів з 424-х, зареєстрованих Центральною виборчою комісією. Було сформовано президію, фракції, комітети, а також затверджено новий склад уряду та попередньо схвалено обмеження депутатської недоторканності. Перше засідання завершилося близько 2:15 ночі – депутати працювали у стінах Верховної Ради понад 12 годин.

3 вересня 2019 року на першому засіданні другої сесії Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому зміни до Конституції щодо обмеження недоторканності народних депутатів України з 1 січня 2020 року. За – проголосувало 373 депутати. На засіданні також був присутній президент Зеленський, який прийшов підтримати голосування. Законопроєкт не повністю скасував недоторканність, а натомість прибрав положення із 80-ї статті Конституції, яке унеможливлювало притягнення парламентарів до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради. Чинною залишилися норма про депутатський індемнітет, згідно з якою депутати не несуть юридичної відповідальності за політичні рішення, за голосування чи будь-які політичні та публічні виступи.

13 вересня Рада достроково припинила повноваження всіх членів ЦВК України за поданням Президента.

21 лютого 2022 року російський диктатор Путін заявив про визнання незалежності терористичних угруповань «ДНР» та «ЛНР», а 22 лютого Рада федерації підтримала звернення Путіна про використання російської армії за кордоном. Увечері 22 лютого в Офісі президента відбулася нарада президента Зеленського, прем'єр-міністра Шмигаля, представників депутатських фракцій і груп та голів силових відомств щодо посилення обороноздатності й зовнішньої підтримки України.

23 лютого за пропозицією РНБО президент підписав Указ про запровадження в Україні надзвичайного стану, увечері ВРУ затвердила його, за це проголосували 335 депутатів.

Уранці 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення РФ до України, після чого ВРУ терміново зібралася, запровадивши в Україні воєнний стан, затвердивши Указ президента № 64/2022 (300 депутатів «за»).

Упродовж 2022 року ВРУ прийняла 355 законів і понад 380 постанов в умовах дії воєнного стану: 10 змін до Закону про бюджет на 2022 рік, збільшивши видатки на ЗСУ та виділивши 1141 млрд грн (18,2 % ВВП) на оборону. За лютий-грудень 2022 року ВРУ ратифікувала 28 і денонсувала 13 міжнародних угод.

Окрім інших, ВРУ прийняла постанови, націлені на протидію агресії РФ:

• про вчинення РФ геноциду в Україні (№ 2188-ІХ);
• про агресію Російської Федерації у районах Чорного та Азовського морів і Керченської протоки (№ 2595-ІХ);
• засудження етапу ескалації безпекової ситуації у світі, спровокованим владою РФ (№ 2630-ІХ);
• засудження злочинних рішень керівництва РФ щодо спроби анексії тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України (№ 2632-ІХ);
• засудження підтримки Іраном війни РФ проти України (№ 2692-ІХ);
• визнання російського режиму терористичним, нелегітимності перебування РФ у ООН та її формуваннях (№ 2787-ІХ);
• засудження енергетичного тероризму РФ (№ 2788-ІХ).

Нагадаємо, після трагічної загибелі в дорожньо-транспортній пригоді народного депутата від фракції «Голос» Ярослава Рущишина, Верховна Рада України може встановити новий історичний антирекорд за кількістю парламентарів. Як пише «Главком», коли загиблий депутат офіційно втратить мандат, кількість нардепів скоротиться до 397 при конституційному складі у 450 осіб.