У пʼятницю, 15 серпня, в Анкориджі, Аляска, має відбутися зустріч президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. На тлі цієї зустрічі знову загострилось питання: чи можуть у США арештувати Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду.

Детальніше про це - читайте в матеріалі РБК-Україна.

17 березня 2023 року Палата попереднього провадження МКС видала ордери на арешт Путіна та російської омбудсменки Марії Львової-Бєлової. Підозра стосується незаконної депортації та переміщення українських дітей з окупованих територій до Росії.

МКС має юрисдикцію щодо таких злочинів, але виконання ордерів покладається на держави-учасниці Римського статуту. 

Римський статут - це договір, який заснував Міжнародний кримінальний суд. Його ухвалили 17 липня 1998 року в Римі, а чинності він набрав 1 липня 2002-го (після 60 ратифікацій). Відтоді Суд може розглядати лише злочини, скоєні не раніше цієї дати. 

Юрисдикція МКС охоплює чотири категорії "ядрових" злочинів: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. Суд діє за принципом комплементарності - втручається лише тоді, коли національна система "не може або не хоче" розслідувати/судити. 

Станом на січень 2025 року - 125 держав є сторонами Римського статуту. Крім того, 29 держав підписали, але ще не ратифікували. 

США не ратифікували Римський статут і не зобов’язані арештовувати осіб за ордерами МКС. Ба більше, у 2025 році чинна адміністрація не просто дистанціювалась від співпраці з Судом - у лютому президентським указом запровадила санкції щодо посадовців МКС, а в червні Держдеп оголосив про їх практичне застосування. За цих умов і юридично, і політично арешт Путіна на американській території виглядає нереалістично. 

Навіть серед держав-учасниць Римського статуту примусове виконання ордерів часто впирається у політичну волю. Показовий приклад - рішення Палати МКС, яка визнала Монголію такою, що не виконала зобов’язання, коли приймала Путіна й не заарештувала його під час візиту у вересні 2024 року. Це ще раз підкреслює, що Суд не має власного "міжнародного шерифа" і все залежить від урядів. 

Вже завтра в Анкориджі відбудеться особиста зустріч Трампа та Путіна. Основна тема перемовин - війна в Україні та можливі шляхи її завершення.

Переговори пройдуть без участі президента України Володимира Зеленського, що викликало занепокоєння в європейських столицях: у ЄС побоюються, що за зачиненими дверима можуть ухвалюватися рішення, які вплинуть на безпеку континенту та майбутнє України.

Щоб узгодити позиції напередодні саміту, 13 серпня Зеленський разом із лідерами "Коаліції рішучих" провів відеоконференцію з Трампом. За словами українського президента, американський лідер підтвердив підтримку надійних гарантій безпеки для України та готовність США брати участь у їх забезпеченні.

Того ж вечора "Коаліція рішучих" оприлюднила спільну заяву, в якій наголосила: будь-які майбутні домовленості не повинні обмежувати Збройні сили України чи надавати Москві право вето на вступ України до НАТО та ЄС.

Водночас, за інформацією CBS News, уже наприкінці наступного тижня може відбутися тристороння зустріч за участі Трампа, Зеленського і Путіна. Американська сторона, за даними джерел, активно розглядає можливі місця для такого формату.

Для написання матеріалу використовувалися джерела: пресслужба Міжнародного кримінального суду, Sky News, Fox News, пресслужба Білого дому.