Декларування в Україні перевантажене  настільки, що його без помилок і без спеціальної підготовки неможливо правильно виконати. Про це в інтерв'ю «Главкому» розповів народний депутат від «Батьківщини», голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування фактів можливої корупції в правоохоронних та судових органах Сергій Власенко.

Нардеп впевнений, що чинний порядок декларування треба спрощувати, оскільки, на його думку, такої складної, дублюючої та заплутаної системи немає в жодній країні. До того ж, у багатьох країнах декларації чиновників взагалі не є публічними.

Власенко нарікає, що будь-які спроби депутатів спростити цю систему зустрічали спротив НАЗК.

«НАЗК перевіряє мої декларації з 2015 року. За весь цей період я не придбав жодного квадратного метра нерухомості, тобто живу там, де і жив до приходу в парламент. У мене просте питання – навіщо мою нерухомість перевіряти 10 разів підряд з одним і тим самим переліком питань? Просто підніміть мою декларацію за минулий рік, там усе є», – розповів парламентар, пояснивши, що саме тому він вніс поправку, згідно з якою об'єкт, який вже перевірявся, не підлягає повторній «ревізії».

Утім, зауважує Власенко, антикорупційні органи закидають нардепу, що той таким чином підриває їхню «інституційну спроможність».

«Я завжди вважав, що корупція – це те, що пов'язано з виконанням функцій держави. От я до приходу в парламент дуже довго працював у великих юридичних фірмах, отримував велику зарплату, з якої платив податки, і так далі. Там могли бути якісь порушення, несплата податків чи ще щось, але до чого тут корупція? Якого біса НАЗК перевіряє на корупційні ризики моє майно, яке апріорі не може мати ознак корупційного набуття?», – обурюється глава ТСК.

Після внесення правок, пригадує Сергій Власенко, НАЗК і «невігласи-активісти» почали доводити, що кожен кандидат у депутати чи чиновники писатиме, що у нього є $100 млн готівкою і таким чином нібито легалізуватиме майбутні хабарі. Але, зауважив він, в Україні з 1998 року існує спеціальна податкова форма доходів фізичної особи 1ДФ.

«Якщо під час заповнення першої декларації я напишу, що в мене раптом з’явилося $100 млн, то контролюючий орган просто відкриває форму 1ДФ і питає – а чого ви не сплатили з них податки? Будь ласка, сплатіть податки з цієї суми та на вас «чекає» стаття 212 Кримінального кодексу «Ухилення від сплати податків», – пояснив механізм контролю нардеп. 

Натомість Власенко навів приклад, коли, за його словами, час довів, що він та його однодумці виявилися праві.

«Коли ми говорили про те, що людина не може перебувати в реєстрі корупціонерів пожиттєво, нам теж доводили, що ми інституційно ламаємо антикорупційну інфраструктуру. Але в подальшому Європейський суд з прав людини, розуміючи цю проблематику, абсолютно чітко зазначив, що це є неприпустимим. І саме тому Верховна Рада через п'ять років внесла зміни у відповідний закон. Тобто коли ми спочатку говоримо, що це помилка, нам все заперечують. А за якийсь проміжок часу ми отримуємо рішення відповідних судових міжнародних інституцій, в якому вказується на помилки України, і лише тоді всі визнають очевидне», – розповів народний депутат.

На суб'єктивну думку Сергія Власенка, чинний керівник НАЗК Віктор Павлущик, попри всі питання до нього, більш фаховий за першу очільницю цього органу Наталію Корчак.

«Тобто певний розвиток є», – визнав нардеп-юрист, але поставив НАЗК три з плюсом за п'ятибальною систему, оцінюючи загальну роботу відомства.

Таку відносно низьку оцінку він пояснив тим, що співробітники агентства, за його словами, інколи «дуже цікаво» тлумачать закон та гальмують ініціативи, які могли б полегшити звітування. До того ж, НАЗК просто фізично не здатне перевірити 800 тисяч декларацій за рік.

Також Сергій Власенко зазначив, що у парламентах великих країн Євросоюзу працює окрема незалежна інституція, яка займається лише законодавцями. Т.зв. «офіцери з етики» перевіряють декларації, слідкують за недопущенням конфлікту інтересів та забезпечують дотримання кодексу серед членів парламенту. Ці співробітники,, на думку нардепа, розуміють специфіку парламентської роботи, тому працюють значно ефективніше.

«Бо є купа випадків, коли конфлікт інтересів у депутата Верховної Ради відрізняється від конфлікту інтересів у депутата місцевої ради. А НАЗК все регулює однаково, бо не вникає у ці нюанси», – каже Сергій Власенко.

Окрім того, продовжує він, декларації суддів в ЄС, як правило, перевіряє спеціальний орган в судовій системі. І подібна структура в Україні була б значно ефективніша за НАЗК хоча б тому, що опрацьовуватиме в рази меншу кількість декларацій.

«Я б принаймні якось так будував цю систему, але впевнений, що у відповідь знову почую крики, що руйную антикорупційні органи», – підсумовує нардеп.

Нагадаємо, народних депутатів особливо непокоїть розслідування злочинів про незаконне збагачення і недекларування майна. Про це розповів директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семен Кривонос, розповідаючи разом із керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександром Клименком про результати роботи антикорупційних органів у першому півріччі 2025 року.

«Главком» також писав, що НАЗК повідомило, чи переслідуватиме нардепів, які скасовували незалежність НАБУ та САП. За даними антикорупційного бюро, близько 40 народних депутатів, яким повідомлено про підозру, натиснули кнопки «за законопроєкт» №12414.