У вівторок, 12 серпня, американський трейдер, фінансист, інвестор та філантроп Джордж Сорос святкує свій день народження. Йому виповнилось 95 років. Він грає велику роль на пострадянському просторі, є противником «ринкового фундаменталізму» та засновником «Фонду Сороса», який надає фінансову підтримку групам по всьому світу з метою сприяння правосуддю, освіті, охороні здоров'я та незалежним засобам масової інформації. «Главком» нагадує, за що Сороса сварять в Україні, та хто такі «соросята».

Хто такий Джордж Сорос

Сорос походить з єврейської родини. Він народився у Будапешті у 1930 році. Батько Сороса, Тівадар Шварц, був адвокатом, видатним діячем єврейської громади міста, а також фахівцем із есперанто й письменником-есперантистом. У 1947 році родина емігрувала до Великої Британії, де Сорос отримав освіту в Лондонській школі економіки. Він працював помічником менеджера на галантерейній фабриці та в компанії Singer & Friedlander у Лондоні.

У 1956 році Сорос переїхав до Нью-Йорка, де став брокером та фінансовим аналітиком у компанії Wetheim & Co. Тоді він заснував новий метод торгівлі – внутрішній арбітраж, а у 1967 році створив власний фонд із капіталом в $4 млн.

Пізніше Сорос створив перший благодійний фонд у США «Відкрите суспільство», благодійний фонд в Угорщині, а також організував фонд в СРСР «Культурна ініціатива на підтримку науки, культури та освіти».

У 2002 році суд у Парижі визнав винним в одержанні прибутку через знання конфіденційної інформації. Тоді Сороса оштрафували на 2,2 млн євро за те, що він, на думку суду, заробив близько $2 млн на акціях французького банку Société Générale.

У 2006 році він зайняв 27 місце в списку найбагатших людей США. Його доходи оцінили у $8,7 млрд. Благодійні фонди Сороса є у понад 50 країнах по всьому світу. Він двічі був у шлюбі й має п’ятьох дітей.

Роль Сороса на пострадянському просторі

Фонд Сороса в РФ

До розпаду СРСР, з 1987 року, діяв радянсько-американський фонд «Культурна ініціатива», який заснували Радянський фонд культури та Фонд Сороса. Підприємець був незадоволений тим, що не має повного контролю над організацією, що привело до її закриття. Фонд Сороса відновив свою діяльність в пострадянській Росії на початку 1990-х років.

В РФ проти Сороса почали з'явилися статті ЗМІ зі звинуваченнями, ніби діяльність його фонду завдає шкоди та підтримує «відтік мізків». Але після перевірки, яку здійснив комітет Держдуми з освіти, російський парламент подякував Соросу «за внесок у збереження та розвиток науки, освіти та культури».

Але у 2004 році Сорос став особистим ворогом для диктатора Володимира Путіна, через підтримку його фондом Михайла Саакашвілі в Грузії, який став президентом. Виконавчий директор грузинського представництва Фонду Сороса Олександр Ломая тоді став міністром освіти. Також організація виділила $5 млн на фінансування держапарату Грузії протягом пів року.

Тоді росЗМІ обізвали Сороса «касиром Саакашвілі». Через це Путін порадив лідерам центральноазіатських республік закрити фонди «Відкрите суспільство». Також глава Кремля ненавидів підприємця через його статтю в журналі The New York Review of Books, де було розкрито, як Борис Березовський допомагав Путіну стати президентом. Остаточно Фонд Сороса увійшов до «патріотичного стоп-листа» у 2015 році. Тоді ж Генпрокуратура РФ визнала організацію небажаною, та заборонила громадянам співпрацювати з нею.

Робота фонду у Білорусі

Примітно, що фонд також працював у Білорусі з 1993 року, але через конфлікт із владою він закрився у 1997 році.

Роль Сороса у Казахстані

У 1995 році в Казахстані також було відкрито філіал Фонду Сороса. Він виділяє гранти на проєкти в галузі освіти, охорони здоров'я, культури, демократизації та розвитку громадянського суспільства. Серед отримувачів грантів є громадський фонд «Молодіжна інформаційна служба Казахстану», об'єднання «Формування податкової культури», неурядова установа «Еко Мангістау», освітній фонд «Досягнення молоді», Консультаційний Центр з Освіти «Білім-Центральна Азія» та інші. У 2004 році проти Фонду Сороса було порушено кримінальну справу за несплату податків, але справу закрили наступного року.

Діяльність в Узбекистані

Сорос також відкрив в Узбекистані «Інститут Відкрите Суспільство Фонд Сприяння». Це сталося у 1996 році. Обсяг грантів склав $22 млн. Через конфлікт із владою філіал закрився в Узбекистані у 2004 році.

Сорос, Україна та «соросята»

У 1990 році Сорос створив разом з представниками українських організацій «Фонд Відродження», який займається фінансуванням проєктів у галузі освіти, культури, охорони здоров'я, а також у видавничій, інформаційній та соціальній сферах. Відтоді філантроп був частим гостем в Україні та зробив багато добрих справ для країни.

У 2015 році він приїжджав до Києва, де зустрічався з місцевими політиками, в тому числі з Петром Порошенком, якому пообіцяв допомогти з реформами. Також Сорос вклав мільйони доларів власних коштів у різноманітні «донорські» проєкти в нашій країні.

Він запам’ятався українцям своїми закликами збільшити міжнародну допомогу до $50 млрд, бо «війна Європи з Росією обійдеться їй дорожче».

У 2020 році у політичному дискурсі почали з різко негативним відтінком використовувати таке поняття як «соросизм». Виразників цього явища прозвали «соросятами».

Цей термін ввів в обіг нобелівський лауреат Пол Кругман для позначення послідовників Сороса, які маніпулюють ринками і влаштовують кризи. Також цей більш широке значення. Соросу приписують велику тіньову роль у світовій політиці, а його структури звинувачують у втручанні у внутрішні справи різних країн. «Соросятами» називають активістів, які обстоюють ліберальні цінності, а кошти на свою діяльність отримують не лише від Сороса, а також від інших західних донорів.

Вже за президента Володимира Зеленського в ЗМІ потрапили аудіозаписи розмови буцімто за участю прем'єра, керівників економічного блоку уряду та Національного банку. Йшлося про те, що молодому та недосвідченому Зеленському треба давати адекватну відповідь на критику економічної політики уряду. Тоді ж учасник розмови із голосом, схожим на голос тодішнього прем'єр-міністра Олексія Гончарука, запитав у інших учасників розмови, що можна відповісти, зокрема, на такі закиди: «Реформатори ці, так би мовити, «соросята», ухандохали економіку». Гончарук не підтверджував, але й не спростовував автентичність запису. Через кілька днів після «зливу» пішов до президента із заявою про відставку. Гончарука згодом звільнили.

Нагадаємо, у 2022 році Сорос говорив, що найкращим і, можливо, єдиним способом зберегти цивілізацію є перемога над російським диктатором Володимиром Путіним якомога швидше.