Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Юрія Слободяника.

Капітан (посмертно) Юрій Слободяник загинув 24 лютого 2022 року під час бойового чергування в селищі Озерне (нині Новогуйвинська громада Житомирського району Житомирської області). Він готував свій бойовий літак СУ-27 з бортовим №37 до вильоту. Під час ворожого обстрілу аеродрому ракета влучила саме в цей літак. Від отриманих травм, несумісних із життям, Юрій Слободяник помер на місці. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на текст петиції на сайті президента України, створеної дружиною пілота, військовослужбовицею 199-го навчального центру десантно-штурмових військ з 2019 року Ганною Петренко.

Юрій Слободяник народився 5 лютого 1990 року в селі Нововоскресенка Миколаївської області. У 2008 році закінчив Надбузький професійний аграрний ліцей, опанувавши професію автослюсаря та водія автотранспортних засобів. Того ж року чоловіка призвали до Збройних Сил України.

Служив Юрій Слободяник у Миколаєві на посаді начальника газозарядної станції в/ч А4465. Після строкової служби він підписав контракт і присвятив своє життя армії.

У 2015 – 2020 роках навчався в Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Здобув ступінь магістра за спеціальністю «Авіаційний транспорт». На дозвіллі любив грати у футбол, займатися автомобілем, готувати та проводити час з маленьким сином Олександром.

З 2020 року чоловік служив на Житомирщині у 39-й бригаді тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ. Обіймав посаду старшого авіаційного техніка 2 авіаційної ескадрильї.

За час служби Юрія Слободяника відзначили медаллю «10 років сумлінної служби».

«Мій братик був найкращим! Завжди усміхнений, позитивний, він випромінював радість і дарував її людям довкола. Любив життя й у свої 32 роки насолоджувався спілкуванням з сім’єю, рідними, друзями. Дуже був вдячний Богу, що у нього народився синочок. Хлопчик зробив свої перші кроки вже без тата. Брат хотів, щоб у його сина було щасливе майбутнє», – розповіла старша сестра захисника Людмила.

Поховали офіцера в рідному селі.

У захисника залишились батьки, сестра, дружина та син.

Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» 3-го ступеня, відзнакою президента України «За Оборону України», відзнакою головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест» та присвоєно звання «капітан» (посмертно).

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.