До скасування АТЗ дефіцит був значно меншим, ніж станом на середину 2025 р. З ким та чим торгує зараз Україна та чи шукаємо ми інших торгових партнерів, аби зменшити дефіцит.

Скасування АТЗ збільшило дефіцит торгівлі

За інформацією Державної митної служби, протягом січня-липня поточного року Україна наторгувала на 69,1 млрд дол. За цей час в нашу країну імпортували товарів на суму 45,9 млрд дол., а експортували – на 23,2 млрд дол.

Україна втрачає величезні кошти через скасування “торгового безвізу” з ЄС.  Наразі відомо, що минулого року дефіцит торгівлі складав близько 29 млрд дол. Після скасування АТЗ - лише за перше півріччя 2025 р. він вже сягнув 18,3 млрд дол., тобто маємо значно більший темп нарощення дефіциту.

В НБУ вже підрахували конкретну суму збитків.

“У квітні ми цей фактор розглядали як ризик, але з огляду на те, що сьогодні довгострокового рішення не було знайдено, певні втрати для нас, на жаль, будуть. Їх оцінюємо для цього року приблизно в 700 млн дол.”, – сказав заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

За оцінками Інституту економічних досліджень та Berlin Economics, експорт до ЄС скоротиться на 1,5 млрд дол. США. З них 0,9 млрд - втрати від експорту пшениці, приблизно 0,1 млрд - м’яса птиці, а решта - інші товари.

Своєю чергою за оцінкою Мінекономіки України, можливі втрати у рамках 2,9 млрд євро на рік.

За час дії АТЗ (2022–2024 рр.), експорт до ЄС зріс дуже суттєво. Приміром, у 2024 р. загальний обсяг торгівлі сягнула 42,8 млрд євро, це понад 50 % усієї торгівлі України, з яких 24,5 млрд євро - експорт до ЄС.

Аграрне лобі ЄС просуває свій варіант

Угода про нові правила торгівлі з ЄС, яка була попередньо узгоджена між Брюсселем і Києвом наприкінці червня зараз підкріплена конкретною пропозицією Єврокомісії. Очікується, що ця пропозиція буде схвалена країнами-членами ЄС на початку вересня. За інформацією Радіо Свобода, в оновленій пропозиції ЄС йдеться зокрема про те, що Європейська комісія збирає “думки зацікавлених сторін” щодо лібералізації торгівлі з Україною.

В документі зазначається, що “більшість звернень від зацікавлених сторін в агропродовольчому секторі ЄС закликали до низького або помірного збільшення доступу до ринку для імпорту з України, підкреслюючи збої, яких вони зазнали, коли імпортні товари могли вільно потрапляти на ринок під час АТЗ”.

В Радіо Свобода вважають, що пропозиція ЄК сигналізує про силу аграрного лобі у ЄС і є ознакою того, наскільки складно буде для зруйнованої війною країни врешті-решт стати членом ЄС.

Чим та з ким торгує Україна

До трійки лідерів, які найбільше імпортували товарів до України традиційно відносяться: Китай - 9,9 млрд дол., Польща - 4,4 млрд дол. та Німеччина - 3,7 млрд дол. Своєю чергою експортували з України найбільше до: Польщі - на 2,9 млрд дол., Туреччини - на 1,9 млрд дол. та Італії - на 1,3 млрд дол.

У другому кварталі поточного року відбулась зміна експортної структури. Частка агропродовольчої продукції зменшилась на 4,1 % у структурі експорту (до 54,1 %). Найбільше впали обсяги експорту: меду – на 32,6 %, кукурудзи – на 34,2 %, насіння соняшнику – аж на 84,1 %

У загальних обсягах ввезених у січні-липні 2025 р. товарів 68% склали такі категорії товарів: машини, устаткування та транспорт – 18 млрд дол.; продукція хімічної промисловості – 7,3 млрд дол., паливно-енергетичні – 5,9 млрд дол.

До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари - 13 млрд дол., метали та вироби з них - 2,6 млрд дол., машини, устаткування та транспорт - 2,2 млрд дол.

За 7 місяців поточного року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 159,1 млн грн.

Що робить Україна аби покращити торгівлю

Щоб компенсувати збитки від нових правил торгівлі з ЄС, Україна планує змінити свою політику щодо експорту сільськогосподарської продукції. Це дозволить адаптуватись до нових правил торгівлі з ЄС. Зокрема, у планах – скорочення експорту сировини та одночасна активізація внутрішньої переробки харчових продуктів.

В Міністерстві економіки розробляють нову Національну експортну стратегію. Її цільові орієнтири полягають у збільшенні обсягів експорту у півтора раза до 2030 р.

Міністр аграрної політики України Віталій Коваль зазначив, що замість безмитного доступу до ЄС, Україна планує зменшити експорт сировини та активно розвивати внутрішнє перероблювання харчових продуктів, щоб адаптуватися до нових умов торгівлі з ЄС.

“Україна планує змінити свою політику щодо експорту сільськогосподарської продукції, щоб адаптуватися до завершення вільного доступу до прибуткового ринку ЄС, потенційно скоротивши експорт сировини, водночас активізуючи внутрішнє перероблювання харчових продуктів”,- повідомив він.

Заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка каже, щоголовний акцент у новій стратегії розвитку українського експорту буде зроблено на нарощуванні виробництва та експорту товарів із вищою доданою вартістю.

“Продукція з доданою вартістю більш конкурентна і приносить більше доходів при менших обсягах. Генеруються робочі місця і створюється додатковий фінансовий ефект для локальних бюджетів”, - сказав він.

Також аби знизити дефіцит торгівлі, Україна шукає нових торгових партнерів. Мінекономіки збирається диверсифікувати експорт, зменшуючи “європейський” показник до 40% (з 59,5% зараз), натомість збільшуючи торгівельні відносини з країнами Близького Сходу, Африки та Південно-Східної Азії.

Шукати нових торгових партнерів Україні потрібно ще й тому, що з моменту повернення президента США Дональда Трампа до Білого дому у світі постійно спалахують торгові війни.

“В умовах світу, в якому спалахують торгові війни, шукати нові ринки збуту – це мудре рішення. Кожний новий ринок, що відкривається – це гарна новина для української торгівлі”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Певні кроки у плані пошуку нових торгових партнерів вже зроблено. Так у квітні цього року оновлено угоду про вільну торгівлю з EFTA (Ісландія, Норвегія, Швейцарія, Ліхтенштейн). Вона охоплює скасування мит у промисловості та значне пом’якшення тарифів на сільгосппродукти - дозвіл на експорт значно більшої кількості товарів до EFTA‑країн з пільговими умовами.

“Ці ринки найбільше інтегровані з ЄС і є омріяними для багатьох наших виробників”, - каже Качка.

В лютому поточного року було підписано угоду про економічне партнерство з ОАЕ, яка відкрила доступ до 96.6 % товарних позицій без мит, зокрема в секторі металургії, продовольства та інвестиційної співпраці.

Також Україна працює з Туреччиною щодо продовження Угоди про вільну торгівлю, яка була підписана в лютому 2022 р., наразі триває процес ратифікації обома сторонами. Вона включає нульові тарифи на більшість українських товарів.

Ще Україна планує збільшити експорт до країн Африки та Близького Сходу. У пріоритеті Сирія та Ліван.

Також зростає торгівля з країнами Близького Сходу і Південно-Східної Азії - Малайзією, Індонезією, Бангладеш, Південною та Латинською Америкою.

Вікторія Хаджирадєва