РБК-Україна записувало інтервʼю з паном Винницьким 8 серпня – фактично за кілька годин до того, як Кабмін проголосував за його відставку. Коментуючи звільнення з посади, він назвав таке рішення політичним і повʼязує його з опором модернізації вишів, де ректори "зловживали своєю владою і здійснювали фінансові махінації".

Головне:

• Скільки випускників набрали цього року найвищі бали на НМТ?
• Як НМТ руйнує міф про "суто російськомовні" Сумщину і Харківщину?
• В які університети подали найбільше заявок на вступ?
• Які спеціальності виявилися в топі та яка ситуація з бюджетними місцями?
• Які стипендії отримують студенти і коли чекати підвищення виплат?
• Хто зі студентів під час навчання може виїздити за кордон?

Про результати НМТ, найвищі бали та міф про "російськомовний" схід

– Як і підсумкові результати НМТ, які здавали випускники старшої школи перед вступом до університетів?

– Давайте тут озвучимо трохи статистики. У нас на НМТ цього року зареєструвалося 317 тисяч, минулого року цей показник був на рівні 312, і можна сказати, що це фактично одна майже й та сама цифра.

Якщо брати суто тих, які писали НМТ, то цього року це 289 тисяч, минулого року – 283 тисячі. І торік, і зараз, по 20 тисяч дітей писало НМТ за кордоном. Тобто тут теж результати фактично такі самі.

– Скільки випускників набрали найвищий бал?

– За результатами тестування ми маємо 2414 осіб, які отримали хоча б за одним предметом 200 балів. Тут хочу озвучити цікаву річ, що з них 1163 – це 200-бальники з математики. В соцмережах було багато коментарів про дуже складний тест з математики, який нібито було нереально скласти через непрості завдання. Так от, майже половина тих, які склали НМТ на найвищі 200-балів – це люди, які отримали їх саме за математику.

З математики дійсно тест був важкий. 12% його не склали. Минулого року таких було 15%.

Але по математиці й найбільше тих, хто набрав 200 балів, з цього предмету ми бачимо великий розрив. І це, насправді, саме та річ, над якою МОН буде дуже активно і багато працювати в середній освіті. У нас є дві великі субвенції, кожна по півмільярда гривень, які націлена на те, щоби в старшій школі покращувати якість навчання саме з природних спеціальностей, з математики.

– Чи є тенденція, за якою видно, в яких регіонах чи містах найбільше тих, хто здав на 200 балів?

– Якщо говорити про регіони, то тут традиційно завжди Київ та Львів здають НМТ найкраще. Але насправді тут є певні цікаві моменти. Наприклад, з української мови. Це один з обов'язкових предметів, який пишуть всі 289 тисяч осіб, які писали НМТ цього року. І тут сильніші бали і кращі результати отримували Харківська і Сумська області, ніж, наприклад, Рівненська чи Тернопільська.

Це розвіює міф про те, що ці області є нібито так званими суто російськомовними регіонами. Бо насправді випускники шкіл в цих областях дуже часто здають краще українську, ніж в західних регіонах.

– Як багато тих, хто взагалі не склав НМТ?

– У нас по НМТ є приблизно 13% тих, які не склали. 12% не склали математику, всі інші предмети разом менше 1 % від загальної кількості учасників. Але, ви знаєте, це нормальний відсоток нескладання, і фактично той самий, що був минулого року. Мене це не лякає, тому що ті люди, які не склали, в переважній своїй більшості, продовжать навчання в наших коледжах, у фаховій передвищій освіті.

І це насправді дуже добре, тому що вони або пізніше знову вступають до закладів вищої освіти, або швидше йдуть на ринок праці, де вони на сьогоднішній день дуже сильно затребувані. Але зауважу, що НМТ завершилося вже більше місяця тому, і зараз останній місяць активно триває вступна кампанія, що є топ-темою наразі.

І торік, і зараз, по 20 тисяч дітей писало НМТ за кордоном, – Михайло Винницький (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Про нову систему вступу, найпопулярніші університети та спеціальності

– Цього року вступна кампанія проходить за новою системою. Що саме змінилося?

– Попередня система так званого адресного розміщення була націлена на те, щоб розмістити саме бюджетників, і в основному в державні заклади вищої освіти. Цього року ми зробили єдину систему розподілу бюджетників і контрактників, там є і державні, і приватні заклади. Все в одній системі, все за одинним алгоритмом.

Це означає, що три дні після закриття електронних кабінетів всі вступники країни знали, які у них рекомендації для вступу. Це дуже добре для прозорості. Це так само створює ситуацію певної стабільності, бо минулими роками в серпні вступник отримував певні рекомендації, за ним починали полювати в тому числі західні університети, казали "давай, вступай до нас".

А цього року всі вже знали результати, які де є рекомендації. Далі йде технічна робота – підписання договорів з закладами вищої освіти. Це потрібно було зробити до 18.00 9 серпня.

– Були часи, коли в попередні роки повідомлення про вступ приходили вступникам листами Укрпоштою.

– Насправді цифровізація, застосування цього алгоритму дозволило зробити так: всі, хто вступив, точно знають, що вони вступили. Тих, хто вступив до закладів вищої освіти цього року, у нас вже 176 тисяч. 65 тисяч вступили на бюджетні місця, 111 тисяч – на контрактні місця. Далі їм треба було якнайшвидше підтвердити свої рекомендації, подати відповідні документи.

Документи можна подавати електронно, ніхто не збирає оригіналів. Тепер не потрібно ходити в приймальні комісії тощо. Є рекомендації через централізовану систему, все прозоро, все швидко. Після того, як це зробили, можете три тижні відпочивати.

– А скільки з тих, хто подавався, взагалі не вступили?

– Було відкрито майже 15 тисяч кабінетів, які виявилися взагалі без заяв. А 195 тисяч – це вступники, які брали участь у роботі алгоритму, з них 176 тисяч – отримали рекомендації. Це нормальний відсоток. Треба розуміти, що дехто брав участь у вступній кампанії і мав дуже низькі бали. І в результаті вони поки не вступили. На другому етапі їхні заяви знов будуть розглянуті все самими ЗВО.

Але нічого страшного, навіть якщо взагалі не вступите. Ще раз наголошу – такі люди можуть вступити в коледжі, і наша система коледжів їх дуже чекає. І ринок праці їх дуже чекає також.

– Я знаю, що Міністерство освіти не озвучує рейтингів університетів. Але якщо дивитися топ найпопулярніших університетів цього року – і серед державних, і серед приватних – куди подавали найбільше заявок?

– У нас є загальна кількість заяв. Але треба розуміти, що кожен вступник може подавати декілька таких заяв. В середньому цього року подавали по 4 заяви. Наскільки це репрезентативно? Навчальні заклади дуже люблять говорити про те, скільки їм заяв подали.

Цього року, як і минулого, найбільшу кількість заяв має Львівська політехніка. Це наш найбільший університет в країні по кількості студентів. Цього року вони отримали понад 38 тисяч заяв, на другому місці майже з рівною кількістю заяв – львівський університет Франка. Далі йде університет Шевченка в Києві, КПІ Сікорського.

Насправді важливіша не кількість заяв, а кількість рекомендацій. Це ті, хто реально вступив за широким конкурсом. По кількості рекомендацій знову таки на першому місці – Львівська політехніка, 7 196 вступників. Університет Франка – 5867. Університет Шевченка – 5076. КПІ Сікорського – 4853.

Мене тішить кількість вступників не в Києві і не у Львові. Чернівці цього року показали дуже хороші результати – 3461 вступник. Карпатський університет Стефаника у Франківську – 3235. Університет Каразіна в Харкові так само входить в топ-10 – там 2835 вступників, і там також велика кількість бюджетників. Тому навіть Харків зі своїми безпековими проблемами все одно показує хороші результати.

Сумський державний університет, на жаль, цього року не в найкращій ситуації стосовно вступників. Тут зрозуміло, на жаль, у них важка безпекова ситуація. В Сумські області загалом рекомендований до вступу 2881 вступник. Але це на три університети: це аграрний, сумський державний і педагогічний.

– А як щодо спеціальностей? Які змінилися цього року найбільш популярні, де хочуть навчатись?

– Зараз найпопулярніші спеціальності ті, на яких дуже сильно перезаповнений ринок праці, де знайти роботу за спеціальністю вкрай складно. На першому місці у нас цього року менеджмент. Цього року на менеджмент дуже мало бюджетних місць, всього 500 по країні. Однак спеціальність залишається популярною, і можу сказати, що дійсно на жаль.

Але в топ-10 найпопулярніших спеціальностей залишаються психологія, комп'ютерні науки, освіта, мається на увазі підготовка вчителів. І медицина. І це насправді дуже нас надихає, це дуже позитивний тренд.

"Цього року ми зробили єдину систему розподілу бюджетників і контрактників, там є і державні, і приватні заклади", – екс-заступник міністра (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Водночас популярні традиційні, так звані "кон'юктурні" спеціальності: це право, маркетинг і філологія. Де, як я казав, на жаль, перезаповнений ринок праці.

Вступник має можливість вступати, де вважає потрібним. Але за сьогоднішньою нашою системою переважно такий вступник буде платити сам за контрактну форму навчання. Оскільки держава підтримує тих, які мають найвищі результати, і саме їм надаються бюджетні місця.

– По яких спеціальностях бюджетних місць зараз найбільше?

– На інженерні спеціальності надається найбільше бюджетних місць. Для прикладу, на механічну інженерію – 2400 бюджетних місць в порівнянні з маркетингом, який має 300 бюджетних місць. Агрономія – 1900 бюджетних місць. Будівництво, цивільна інженерія – 2800 бюджетних місць.

Держава надає можливості і фінансує спеціальності, які необхідні в подальшому для розвитку, для нашої економіки і для відбудови країни. Але не завжди це відповідає інтересам наших вступників.

– Можливо, коли будуть популяризуватися інженерні і природничі спеціальності в старшій школі, ця ситуація з часом зміниться?

– Саме так. І я якраз хочу наголосити, що зараз Міністерство дуже багато робить для популяризації цих наук в старші школі. По-перше, у нас є субвенція ситуація на півмільярда гривень, яка йде на природничі кабінети в старші профільні школи в рамках реформи НУШ. І, крім того, ще півмільярда йдуть на так звану STEM-освіту. На лабораторії, які потрібні для фізики, хімії. Розвиваються і математичні класи.

Насправді це величезні і безпрецедентні інвестиції. Але вони призведуть до змін у вподобаннях наших вступників років через два-три.

Про навчання, офлайн, стипендії та виїзд на навчання за кордон

– Ще є кілька питань вже щодо тих, хто вступив до університетів і скоро стане студентом. Яка у нас зараз "стандартна" стипендія, і яка – підвищена?

– Академічна стипендія – близько 2100 грн. Підвищена стипендія доходить майже до 3000. Цього, звісно недостатньо. І ми розуміємо, що стипендійне забезпечення потребує підвищення.

Зараз якраз на останніх етапах у Верховній Раді розглядається законопроект, який говорить про те, що в нас мають з'явитися так звані національні стипендії. Це підвищені стипендії, які зможуть забезпечити студентів мінімум на рівні мінімальної заробітної плани. Щоб людина могла жити з такої стипендії. Це буде для наших найсильніших ступників, які будуть мати найвищі бали.

Крім того, законопроектом пропонується підвищення стипендії для тих, хто вчиться за держзамовленням. Забезпечення стипендіями буде темою дня в найближчі місяці в рамках прийняття законопроекту №10399. У разі його успішного прийняття, змін варто чекати з наступного року.

– Чи планується перехід деяких вищих навчальних закладів в офлайн з вересня?

– У нас велика кількість закладів вже в офлайні. Ужгород, Чернівці, Луцьк, Івано-Франківськ, Львів – вся західна частина України – навчається в офлайні. В Києві і Дніпрі, в центральній Україні загалом – змішана форма. Дещо в онлайні, дещо ні.

Звісно, в Харкові, Сумах, Запоріжжі, – говорити там про офлайн, – ну вибачте, з безпекових моментів ситуація явно не дозволяє цього. Є ініціатива Міністерства освіти стосовно виведення в офлайн там, де це можливо. Це передбачає забезпечення навчальних закладів укриттями. Але у при фронтових областях питання не просто в укриттях. Там в цілому мають існувати безпечні освітні простори.

"Я надзвичайно пишаюся, що наші викладачі підвищують кваліфікації, ростуть в професії", – Михайло Винницький (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Бо в Харкові, наприклад, дуже часто повітряна тривога може звучати вже після вибуху, вони занадто близько до лінії зіткнення і до кордону з ворогом. На 2026 рік є ініціатива побудови масштабних освітніх просторів саме в прифронтових містах для того, щоб чим швидше вивести студентів офлайн. Але мушу сказати, що це дуже масштабні інфраструктурні проекти, і вони швидко реалізовуватися не зможуть.

Офлайн-навчання – точно в Києві, офлайн-навчання – точно все, що на правому березі Дніпра. За винятком Одеси, де має бути змішана форма. Нагадаю, що Херсонські заклади повністю всі релоковані в інші області. Так, вони на правому березі, але там будь-який заклад освіти в будь-який момент може обстріляти артилерія або дрони.

– Як онлайн-освіта впливає на соціалізацію студентів? Чи бачите ви ризик "втраченої" студентської культури?

– Очевидно, що у нас є освітні втрати. Тут немає про що сперечатися, треба чесно про це говорити. Бо у нас взагалі є студенти, які вступили до навчальних закладів в рік пандемії COVID, цього року випустилися. І в за пʼять років навчання або жодного разу не побували, або дуже мало побули в аудиторіях.

Впродовж останніх двох років в Україні запроваджена достатньо широка система академічної мобільності. І наші студенти, які беруть участь у програмах академічної мобільності, мають можливість один семестр провести за кордоном. Це насправді додає дуже багато для соціалізації.

Це не всі студенти. Потрапити на академічну мобільність можна переважно за конкурсом. Але зараз достатньо суттєва кількість наших студентів виїжджають на один семестр за кордон. Ми так само дозволяємо нашим науково-педагогічним працівникам, викладачам, їздити на конференції, на різного роду підвищення кваліфікації.

За останні два роки Міністерство освіти підписало більше чотирьох тисяч таких листів, дозволів. І ми маємо 8 випадків осіб, які не повернулися вчасно. Ви самі розумієте, 8 людей із більше ніж 4 тисяч – це мізерна частина.

І я надзвичайно пишаюся тим, що наші викладачі підвищують кваліфікації, ростуть в професії, регулярно спілкуються очно зі своїми західними колегами, обмінюються досвідом. Це підвищує якість нашої освіти і підвищує якість наших наукових досліджень