Найближчий союзник Росії Білорусь найближчі пару місяців перебуватиме в центрі особливої уваги через мілітаристське загострення. В Києві, і в столицях країн ЄС вже напружилися через чергові російсько-білоруські військові навчання.

Перший ешелон з путінськими вояками днями прибув до Білорусі, а кульмінацією цієї передислокації мають стати спільні стратегічні навчання «Захід-2025», які відбудуться у вересні. Ці навчання проводяться кожні два роки, починаючи з 2009-го, але у 2023 році їх було скасовано. «Цього року у нас навчання в Україні», – цинічно пояснив тоді цей «пропуск» тодішній міністр оборони РФ Сергій Шойгу.

Зараз військові країни-агресора та її сателіта перебувають «на завершальному етапі підготовки» перед великими навчаннями. Білоруське Міноборони оголосило, що з 6 по 30 серпня під керівництвом заступника командувача Військово-повітряними силами та військами протиповітряної оборони Михайла Матросова відбувається оперативно-тактичне навчання з родами військ ВПС та ППО.

Основне питання, яке хвилює всіх сусідів Білорусі, – чи не скористається Росія скупченням своїх військ для провокацій чи навіть вторгнення з білоруської території? Власне, повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році також відбулося після навчань «Захід-2021». Під їхнім приводом до кордонів України були перекинуті техніка та жива сила, частина з яких лишилася в Білорусі після завершення навчань. Це дозволило російським окупантам використати білоруську територію як плацдарм для наступу з північного кордону України та доволі швидко досягнути околиць Києва. З тих пір, щоправда, білоруський диктатор Олександр Лукашенко намагався уникнути використання території його країни та тим більше малочисельної місцевої армії (близько 45 тис. військовослужбовців) для путінської «СВО». Загроза з Білорусі була мінімізована в першу чергу через те, що українські Сили оборони тримають багаточисельне угрупування на цьому напрямку для недопущення сценарію 2022 року. На українсько-білоруському кордоні за цей час були вибудовані непрохідні фортифікації, територія щільно замінована. І це на додачу до природних перешкод – лісів та боліт, які дуже ускладнюють потенційний ривок окупантів.

Як готуються Україна та Європа

Про небезпеку осінніх російсько-білоруських навчань президент України Володимир Зеленський попереджав ще у лютому цього року:  так, в інтерв’ю The Guardian він припускав, що Путін може скористатися ними, аби розпочати повномасштабне вторгнення в Польщу або Литву.

У червні Зеленський заявив, що не виключає використання навчань як прикриття для можливого наступу РФ на Житомирську, Волинську або Чернігівську області. Водночас президент зауважив, що Лукашенко може злякатися реакції України на відверту підготовку до наступальних дій та додав, що, за даними розвідки, військові маневри можуть бути переміщені подалі від українських та європейських кордонів.

І, дійсно, у липні Лукашенко заявив, що параметри навчань будуть змінені – майже вдвічі знижена чисельність військ, що братимуть у них участь, та перенесене місце їхнього розташування вглиб території республіки. Ніби це було зроблено для демонстрації пацифізму Білорусії та зменшення напруженості в регіоні.

Проте ближче до дати навчань з Мінська почали поступати сигнали, які не назвеш миролюбними. У Білорусі почалося формування нової бригади, яка буде дислокована в Гомельській області поблизу українського кордону. У білоруських Збройних силах пояснили це тим, що південний напрямок дуже «неспокійний».

А днями Міноборони Білорусі ініціювало законодавчі зміни, які теоретично дозволять запровадити воєнний стан у країні через війну Росії проти України. Законопроєкт, переданий до нижньої палати парламенту, передбачає, зокрема, норму про те, що збройний напад на союзну державу з боку будь-якої держави чи коаліції держав буде вважатися підставою для запровадження воєнного стану на території Білорусі. Це відбулося на тлі чергового візиту Лукашенка до Путіна, під час якої бацька вчергове виконував роль глашатая свого «старшого брата»: лякав, що скоро Росія захопить нові українські території та докоряв американському президенту Дональду Трампу за «неправильне» ставлення до російського диктатора.

В Україні поки реагують на навчання на півночі стримано. «Станом на зараз ситуація на кордоні з Білоруссю без змін, – заявив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко в коментарі «Главкому». – Накопичення якихось сил чи формування якогось угрупування у напрямку нашого кордону не відбувається. У той же час наша увага прикута до спільних навчань, активна фаза яких має пройти у вересні. Зараз починаємо фіксувати прибуття перших груп з Росії на територію Білорусі, і залучення білоруських сил на територію Росії. Їхня кількість незначна. Але, звісно, ми маємо бути пильними в цей час. Також бачимо, що Білорусь останнім часом активно нагнітає в інформаційному полі напередодні цих навчань і щодо обставин введення у них воєнного стану та розміщення додаткових підрозділів на напрямку нашого кордону».

Керівник української розвідки Кирило Буданов вважає, що наразі Білорусь не має наміру робити жодних войовничих кроків щодо України, і Лукашенко категорично проти подібних дій. Однак головний розвідник попереджає, що ситуація навколо Лукашенка залишається складною та потребує уваги, аби будь-які події не стали сюрпризом. 

Якщо Україні не звикати до будь-яких загроз з півночі, то західні країни реагують на них за фактом. Так, одночасно з російсько-білоруським «Заходом-2025» будуть проведені навчання Tarassis-25 – об’єднаних експедиційних сил, що включають країни НАТО та партнерів. Так, Німеччина вже розгорнула п’ять винищувачів Eurofighter у Польщі задля «надійного стримування та захисту спільного повітряного простору».

Бойові підрозділи Збройних сил Литви восени візьмуть участь у навчаннях «Громовий удар», які включатимуть тактичні маневри в різних місцях та військових навчальних полігонах відповідно до національного плану оборони країни.

Особливе занепокоєння Польщі та Литви зрозуміле: саме на кордоні цих країн проходить Сувалкський коридор. Ця малонаселена територія є найкоротшим транспортним шляхом між Білоруссю та російським ексклавом на території ЄС – Калінінградською областю. Цей регіон – північна частина колишньої німецької провінції Східна Пруссія – був переданий у склад СРСР після Другої світової війни за рішенням Потсдамської конференції в жовтні 1945 року. У 1946 році колишній центр Східної Прусії – місто Кенігсберг – було перейменовано в Калінінград на честь радянського революціонера та державного діяча Михайла Калініна. Наразі Калінінградська область є одним з найбільш мілітаризованих російських регіонів.

Також Сувалкський коридор та Калінінградська область відділяють по суші країни Балтії від інших країн ЄС. Тож в цьому районі можна в будь-який момент очікувати російських військових провокацій, приправлених заїждженою риторикою щодо захисту російських та російськомовних громадян. Можливий напад Росії на країни Балтії в ЄС та НАТО вважають цілком ймовірним сценарієм, тож будь-які військові рухи поблизу на кшталт масштабних навчань цілком виправдано розглядаються як загроза.

Проте чи вистачить російсько-білоруських сил, задіяних в «Захід-2025», для якихось масштабних дій? Раніше стверджувалося, що у маневрах візьмуть участь понад 13 тис. військовослужбовців – ніби мізерна кількість у порівнянні з 200 тис., про яких йшлося у 2021 році. Звісно, контингент в 13 тис. осіб може збільшитись за рахунок резервів, проте виснаженість російської армії в Україні, де Путін не рахується з втратами, об’єктивно не дає можливості задіяти у Білорусі потужний «кулак» для нападу. Тим більше що раптовими, як в 2022-му, будь-які дії агресора точно не стануть. Проте для провокацій та тримання сусідів в напрузі навіть невеликої кількості військ цілком може вистачити. Можливі і пуски балістики – раніше Росія передавала Білорусі ракетні комплекси «Іскандер-М».

Якої небезпеки очікувати від російських-білоруських навчань та и чи є ризик повторення подій 2021-2022 років, «Главкому» розповіли провідні військові експерти.

«Навряд чи цього року Росія і Білорусь будуть вдаватися до активних публічних дій»

Сама по собі білоруська армія за своїм потенціалом не несе загрози, і політично Мінськ намагається уникати будь-яких військових дій. Вона використовується скоріше як хаб виробництва компонентів для російського озброєння, тому що всі запаси боєприпасів білоруси передали раніше до Російської Федерації.

Самі навчання проходитимуть в центральній частині Білорусі, як я розумію, без якихось варіантів створення резонансної загрози. Європейські країни – Німеччина, Польща, балтійські країни – вже вжили запобіжних заходів у відповідь. І це, напевно, вплинуло на Лукашенка та його рішення відтягнути свої сили від кордонів з країнами НАТО.

З точки зору військового потенціалу цих навчань, звісно, треба буде дивитися, які там сили реально можуть бути стягнуті. Але на поточному етапі в мене таке враження, що цього року Росія і Білорусь не будуть вдаватися до якихось активних публічних дій. У росіян просто немає достатньої кількості вільних сил, проте на навчаннях можуть відпрацьовуватися питання більш тісної взаємодії логістичних підрозділів, командних структур, використання білоруських залізничних шляхів для перекидання військ, взаємодії систем ППО, переміщення носіїв ядерної зброї…

Ми пам'ятаємо, що під час попередніх навчань неодноразово лунали розмови і про те, що білоруські літаки можуть оснащуватися ядерними боєголовками, і про бойові частини для «Іскандерів», спливала історія про «Орєшнік»… Все це вкладається, скоріше, в політично-інформаційну складову дій Російської Федерації і Білорусі. Але, думаю, ближче до року-двох-трьох, цей напрямок все одно буде небезпечним. Країни НАТО вже роблять висновок, що в найближчому майбутньому Росія може використати його для дій гібридного чи військового плану проти країн Балтії. І в цьому сенсі продовження цих навчань, дійсно, може бути більш тривожною історією.

Поки ж це буде працювати більше у форматі «лякалок» на кшталт передачі «Орєшніка» до Білорусі. Ми не знаємо, чи насправді це має військовий сенс, але такий резонансний контент дійсно впливає на європейських партнерів, які бояться ядерної зброї, на чому і далі спекулює Російська Федерація. Особливо на тлі заяв Кремля, що він не будуть дотримуватися Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності.

«Росія може відхопити шматочок території – і дивитися на реакцію НАТО»

Усі ці навчання проводяться з метою нагнітання психозу, аби європейські партнери України зменшили тиск на Росію. Москва лякає європейців скупченням такої потуги на їхніх кордонах і тим самим намагається зменшити допомогу Україні, відволікаючи їхні сили на східно-північний кордон НАТО. Ми, зі свого боку, також змушені відтягувати сили до свого північно-західного кордону. Багато чого залежить від того, наскільки ефективно спрацює наша розвідка щодо відстежування процесу накопичення реальних сил росіян під час цих навчань.

Коли у нас роблять висновки щодо наступальних планів росіян, то переважно звертають увагу на їхню інфраструктуру. Мовляв, якщо розгортатиметься управлінська, тилова інфраструктура, це свідчитиме про те, що там формується якесь угрупування. Але треба врахувати, що ця інфраструктура в Білорусі уже створена під час багатьох попередніх навчань, які там проводилися. Тобто там залишилося накопичити живу силу і техніку. І от за переміщенням техніки і особового складу на території Білорусі якраз і слід стежити.

Наразі для якогось повноцінного наступу на західному напрямку сил у росіян справді недостатньо, але їх цілком достатньо для того, щоб відхопити якийсь шматочок території у когось. Якщо Росія побачить, що на якомусь напрямку недостатньо засобів сил НАТО і він достатньо слабкий, вона може туди полізти. Розрахунок буде на те, що вони зайдуть на невеликий відрізок території і будуть дивитися на реакцію – а що країни НАТО вважатимуть достатнім приводом для того, щоб застосувати силу проти Росії? Бо поки вони Росію бояться, чим вона і користується. Тут все залежить тільки від європейських країн та того, як вони зможуть запобігти таким диверсійним нападам.

«У 2021 році теж всі запевняли, що угрупування росіян в Білорусі недостатньо для вторгнення»

Стратегічні командно-штабні навчання в Росії – це підготовка органів управління і штабів до операції. Відпрацьовуються вони по циклу: «Запад», «Восток», «Центр», «Кавказ». Ми всі пам’ятаємо, чим завершилися навчання «Захід-2021» – війська просто не відводилися в райони постійної дислокації. Хоча постійно обіцяли – та вони відведуться, не переживайте. А потім відбулося вторгнення в Україну.

Так само було з навчаннями «Кавказ-2008»: теж обіцяли відвести війська – і потім почалася війна у Грузії. Тобто війна завжди починається з відпрацювання підготовчого періоду на тлі стратегічних командно-штабних навчань. Найкращий спосіб підготуватися до війни – дати штабу і підлеглим силам легенду, за якою вони мають відпрацювати першу операцію, а потім, коли вона відпрацьована, її повторити в реальних умовах. Хоча, звісно, не кожне навчання закінчується війною.

Але коли кажуть про недостатньо велике угрупування сил для якихось масштабних задач, то нагадаю, що коли відбувалися навчання «Захід-2021», то у нас теж майже всі в один голос запевняли, що угрупування сил росіян в Білорусі недостатньо для широкомасштабного вторгнення в Україну. Але виявилося, що не в кількості сил сенс – її потім можна наростити.

І ще важливий аспект – сам характер навчань. Стратегічні командно-штабні навчання, насправді, вже тривають. Конференція, на якій була визначена обстановка, легенда, за якою проводяться всі навчання, відбулася ще навесні. Вже в рамках «Захід-2025» з червня в Росії відбулося декілька навчань з іншими назвами, але за цією легендою. У 2017 році, нагадаю, за легендою супротивником була вигадана держава Вейшнорія, яка «існувала» на території країн Балтії.

Зараз на території Білорусі мають відбутися навчання об'єднаних збройних сил «союзної держави», а також навчання в рамках ОДКБ. Потім будуть ще навчання на Балтійському флоті і Ленінградському воєнному флоті. І все це проводиться на одному оперативному тлі – тобто всі відпрацьовують одну задачу, якої ми поки не знаємо.

Розводити зайву паніку наразі не варто, але і стежити за рухами ворога треба обов’язково.

Павло Вуєць, «Главком»