Росія відмовляється від мораторію на розміщення ракет середньої та меншої дальності. У повідомленні російського МЗС йдеться, що це зобов’язання вона взяла добровільно в односторонньому порядку після припинення у 2019 році дії договору, який обмежував виробництво та розгортання таких систем.

Причиною відмови від мораторію в російському МЗС назвали активність США в Європі, пов’язану з пусковими установками, придатними для запусків ракет, але не з самими ракетами. Крім того, в МЗС послалися на застосування таких пускових установок під час навчань в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Трамп і підводні човни

Росія оголосила про вихід з мораторію в понеділок — через два дні після того, як у п’ятницю президент США Дональд Трамп розпорядився відправити в світовий океан два атомні підводні човни додатково до тих, які вже несуть бойове чергування.

У заяві російського МЗС розпорядження Трампа про підводні човни жодним чином не згадується.

Розміщення Орешника

За чотири дні до скасування мораторію Володимир Путін оголосив, що в країні побудовано перший серійний ракетний комплекс Орешник з балістичними ракетами середнього радіуса дії. За словами Путіна, він надійшов у війська.

Цей комплекс Росія випробувала 21 листопада 2024 року на війні проти України. Ракета була запущена з полігону Капустин Яр в Астраханській області, неядерні блоки впали на українське місто Дніпро. Дальність польоту ракети склала приблизно 800-850 кілометрів.

Договір зі США

Договір про ліквідацію ракет меншої та середньої дальності (ДРСМД) СРСР і США підписали у 1987 році. Він забороняв усі комплекси ядерних і неядерних ракет наземного базування зі середнім (1000-5500 км) та меншим (500-1000 км) радіусом дії.

У 2019 році США вийшли з нього, звинувативши Росію у таємному створенні для комплексу Іскандер крилатої ракети 9М729 на базі 9M728, з дальністю понад 500 км, тобто такої, що підпадає під дію ДРСМД.

В Росії стверджують, що дальність ракети знаходиться в межах, встановлених договором. У Росії були свої претензії до США.

Москва виступала проти розгортання Вашингтоном компонентів ПРО в Європі, які включають пускові установки Mark41 Vertical Launching System.

Потенційно вони можуть використовуватися як для запусків протиракет Standard Missile 3, так і для крилатих ракет Tomahawk.

Крилаті ракети Tomahawk наземного базування підпадали під обмеження ДРСМД.

Американці також відкидали ці претензії, стверджуючи, що пускові установки систем протиракетної оборони необхідно окремо готувати для запусків крилатих ракет, і це непросто.

У значній мірі проблема з договором ДРСМД була викликана саме кризою довіри — обидві сторони лише підозрювали одна одну у порушенні договору, чітких і однозначних доказів не надав ніхто. У свою чергу, пояснення опонентів також не сприймалися на віру.