У часи тривожності та нестабільності ми часто ігноруємо власні емоції, зосереджуючись на діях і намаганні втримати все під контролем. Але тіло не ігнорує. Воно часто першим сигналізує про внутрішнє виснаження, напругу або емоції, які ми не дозволяємо собі прожити.

Про це в коментарі РБК-Україна розповіла сімейна психологиня Анна Богомолець.

"У нашій культурі ми звикли діяти й терпіти, а не чути себе. Але тіло не мовчить. Воно першим реагує на стрес, напругу, пригнічені емоції. Воно не питає, зручно чи "на часі". Воно просто каже: "зупинись", - пояснює психологиня.

За словами Анни Богомолець, поняття психосоматики - це не домисли.

"Це напрям, який вивчає, як нервова система реагує на психологічне навантаження. І коли ми ігноруємо почуття, тіло починає сигналити - болем, спазмами, безсонням, панічними станами", - каже вона

"Ми навчилися триматися. Бо "іншим гірше", бо "треба бути сильними". Але тіло не знає цих умовних форм. Воно не знає, що ти відповідальний і витривалий. Воно знає тільки, що ресурси вичерпані", - зазначає психологиня.

Це накопичення нерозпізнаного стресу і є причиною того, чому ми втрачаємо енергію, зосередженість, рівновагу.

Анна наголошує: уважність до себе - це не про слабкість, а про відповідальність.

"Бути в контакті з собою - це і є форма сили. Це нова навичка, яка вчить не тікати від себе, а піклуватися про себе. Бо лише той, хто не загубив контакт із власними почуттями, може залишатися цілісним навіть у хаосі", - підкреслює фахівчиня.

Психологиня радить починати з малого:

• регулярні паузи. Навіть кілька хвилин тиші протягом дня знижують рівень напруги.
• сканування тіла. Зверніть увагу: де напруга? Як ви дихаєте?
• дихальні вправи. Повільне глибоке дихання стабілізує нервову систему.
• запитання до себе. Що я зараз відчуваю? Чого потребую? Що можу дати собі прямо зараз?
• рух.Помірне фізичне навантаження допомагає вивільняти стрес і заземлюватися.

"Тіло - не просто носій розуму. Це рівноправний учасник нашого життя. І коли ми прислухаємось до нього, ми не лише зберігаємо енергію, ми зберігаємо себе", - підсумовує Анна Богомолець.

Слухати себе, звертати увагу на сигнали тіла, не ставити себе "на потім" - це не егоїзм, а необхідна форма внутрішньої гігієни у світі, що постійно вимагає витримки.

Вас також може зацікавити:

• Що таке синдром "відкладеного життя" та як його розпізнати
• Чому багато думати - не завжди на користь і як це зупинити
• Ці симптоми депресії категорично не можна ігнорувати