Ти можеш купити найдорожчу пасту, вибрати італійські сорти, витратити годинник на соус... але якщо не знаєш одного стародавнього кулінарного секрету, вся магія зникне.

І справа зовсім не в макаронах – все вирішує вода. Так-так, проста вода з-під крана. Але з нею треба вміти поводитися.

Перший (і найважливіший) крок – обсяг води.

Макарони не терплять тісноти. Менше літра води на 100 грамів пасти - і отримуєш крохмальну жижу, яка склеїть все в одну кому. Бажаєте, щоб кожна макароніна була на своєму місці? Давайте їм свободу плавання!

Сіль не в окріп, а в холодну воду.

Багато шефів забувають, що сіль повинна розчинитися до того, як вода закипить. Тільки так смак рівномірно просочує пасту, а не просто бовтається десь зверху.

І так – не скупіться на сіль.

На літр води – мінімум столова ложка. Морська, кам'яна, головне – не дрібна. Паста має "народитися в морі", як кажуть італійці.

Кип'ятіння - бурхливе, дике, без кришки.

Легкі бульбашки не рахуються. Нам потрібне активне кипіння, щоб макарони вмить схопилися і не злиплися.

Закладаємо пасту різко, одразу.

Не треба сипати трохи — ти не рис на пару готуєш. Вся партія — в окріп і одразу заважати! Перші секунди вирішують, чи будуть макарони ідеальними, чи підступно злипнуться в одну ковбасу.

Вогонь не зменшувати!

Багато хто робить фатальну помилку — зменшує газ після закидання пасти. А дарма. Макарони люблять драйв, а не мляве покипування.

Таймер – після другого закипання.

Те, що на упаковці, лише орієнтир. Головне – пробувати. За хвилину до фіналу візьми одну макарону. Відчуй серцевину трохи пружна? Все, це аль денте , вітаю, ти переміг.

Жодного промивання!

Ти змиєш увесь крохмаль, а він твій соусний помічник. Злий воду, залишивши пару ложок на дні. Додаси до соусу — і він стане шовковистим, як із ресторану.

Нагадаємо, що запіканка, яка краща за "класичну": рецепт картопляної магії з помідорами та шпинатом.

Раніше ми повідомляли про в арені, яка пахне влітку: рецепт ніжної насолоди з персиків та яблук.