Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 31 липня.Жахлива ніч у Києві Наслідки ворожої атаки на Київ, фото: Ігор Клименко Події цієї ночі в Києві не оминули увагою провідні медіа, які переповіли світу про чергову хвилю російського терору, що забрав життя цивільних українців. Зокрема, у Reuters написали, що російський авіаудар по Києву забрав життя як мінімум шести осіб."Росія завдала спільного ракетного та безпілотного обстрілу Києва, вбивши щонайменше шістьох людей, включаючи дитину, та поранивши десятки інших, повідомили у четвер місцеві чиновники. Серед загиблих був 6-річний хлопчик", - відзначають у виданні.У Reuters додають, що Росія, яка заперечує напади на цивільне населення, в останні місяці посилила авіаудари по українських містах і селах, віддалених від лінії фронту свого вторгнення, яке триває вже четвертий рік.У BBC написали, що словами Тимура Ткаченка, голови Київської військової адміністрації, кількість загиблих може зрости, а пошкодження зазнали понад двох десятків місць по всій столиці України. "Російські атаки продовжуються, попри погрозу президента США Дональда Трампа запровадити жорсткіші санкції проти Москви, якщо російський лідер Володимир Путін не погодиться на припинення вогню до 8 серпня", - наголошують британські журналісти. Також у BBC написали окремий матеріал, як російська ракета цього тижня влучила в український навчальний підрозділ, вбивши та поранивши військовослужбовців. "Це вже третій напад Росії на український навчальний підрозділ за трохи більше ніж два місяці. … Захист українських військ під час навчань є особливо делікатним питанням для військових, які заявили, що розслідуватимуть, чи призвели "дії чи бездіяльність посадових осіб" до загибелі або поранень під час ракетного удару", - додають у виданні. У Der Spiegel красномовно пояснили посилення атак Росії: "У відповідь на новий ультиматум президента США Дональда Трампа, путінська Росія бомбардувала столицю України безпілотниками".Боротьба за незалежність антикорупційних органів України продовжується Також західні медіа продовжують говорити про конфлікт президента України і антикорупційних органів. У The Guardian написали, що у четвер Верховна Рада України проголосує за закон про відновлення повноважень антикорупційних органів. "Зміни в законодавстві минулого тижня спровокували рідкісні вуличні протести воєнного часу проти президента Володимира Зеленського та звинувачення в тому, що його адміністрація намагається захистити впливових соратників від антикорупційних розслідувань. Тисячі людей вийшли на вулиці Києва та інших міст, поки європейські лідери розмовляли із Зеленським і чітко дали зрозуміти, що фінансування Києва може постраждати, якщо його вважатимуть таким, що перешкоджає антикорупційним зусиллям. Здивований і стривожений силою реакції, Зеленський наприкінці минулого тижня оголосив, що прислухався до критики та внесе на розгляд новий закон", - відзначили у The Guardian.Один із західних дипломатів сказав виданню, що адміністрація Зеленського "прорахувалися і повністю недооцінила силу реакції". Викорінення хабарництва та зміцнення верховенства права є ключовими вимогами для вступу Києва до ЄС, що українці вважають критично важливим для свого майбутнього, оскільки вони відбиваються від російського вторгнення, додають у Reuters. А у Politico написали, що "Київ ухиляється від відповідальності, оскільки тиск на затвердження головного економічного регулятора зростає". Детектив-ветеран Олександр Цивінський був обраний керівником Бюро економічної безпеки понад місяць тому, але уряд України відмовився затвердити його кандидатуру, відзначають у виданні.Європейська комісія разом з іншими міжнародними партнерами закликала Україну призначити голову БЕБ, але Київ ігнорує ці заклики, порушуючи свої реформаторські зобов’язання перед ЄС та МВФ, додають у Politico. Вони нагадують, ще 24 червня незалежна комісія обрала Олександра Цивінського, досвідченого антикорупційного детектива, на цю посаду, але уряд двічі відмовився затвердити його кандидатуру, попри чіткі вимоги закону. Тому ЄС наголосив, що реформа БЕБ є ключовою для вступу України до Євросоюзу, але уряд, посилаючись на російське громадянство батька Цивінського, відхиляє його призначення. Натомість члени комісії називають цю причину безпідставною, адже Цивінський давно має доступ до секретної інформації та не контактує з батьком. Антикорупційні активісти вважають, що уряд боїться незалежності Цивінського, який, за їхніми словами, протистояв політичному тиску, розслідуючи як владу, так і опозицію. У Politico відзначають, що незатвердження Цивінського загрожує затримками фінансування від МВФ та подальшим скороченням допомоги від ЄС, який уже урізав 1,5 мільярда євро через невиконання реформ. БЕБ відіграє ключову роль у забезпеченні прозорості використання західної допомоги та боротьбі з економічними злочинами під час війни.Україні бракує сил та фінансів, щоб зупинити наступ росіян на Донбасі фото: 100 ОМБР Сухопутних військ України У CNN написали розлогу статтю про те, що літній наступ Росії "перетворюється на ескалацію кризи для України". Американські журналісти, після кількох днів на фронті, наголошують, що бої за Покровськ, ключове місто Донбасу, загострюються: Росія просувається, загрожуючи його оточенням.Російські війська, попри значні втрати, накопичують невеликі успіхи, використовуючи перевагу в ресурсах і толерантність до втрат. За чотири дні репортажів CNN у районі Покровська та Костянтинівки зафіксовано швидку втрату контролю над територіями, які раніше були безпечними. Російські дрони проникають глибоко в тил, а українські війська відчувають брак особового складу та ресурсів. Тиск посилюється після заяви президента США Дональда Трампа, який скоротив термін для мирних переговорів з 50 до 12 днів, висловивши розчарування Путіним. Київ схвалив це, але Москва, ймовірно, не змінить курс, спираючись на чисельну перевагу та потужне військове виробництво. Зеленський визнав складність ситуації, хоча заперечує просування ворога, пишуть у CNN.Американські журналісти констатують, що Покровськ, Костянтинівка та Куп’янськ, всі ці великі міста Донбасу, під загрозою оточення. Втрата їх може послабити оборону Донбасу, відкрити шлях до Краматорська та Слов’янська і залишити українські війська без укриттів."У Добропіллі російські дрони атакують цивільні об’єкти, змушуючи жителів евакуюватися. У Костянтинівці ворог просувається, а в Куп’янську захоплює ключові села, загрожуючи постачанню", - пишуть у виданні. У CNN наголошують, що українські війська страждають від нестачі особового складу. Зокрема, командир 93-ї бригади скаржиться на відсутність підкріплень і приховування правди про фронт. "Російський наступ прискорюється, а криза в Україні – брак ресурсів, напруженість із США та невизначеність із постачанням зброї – створює умови для швидкої зміни ситуації на користь Москви", - вважають у виданні. У Reuters написали статтю про те, що "величезний дефіцит фінансування в Україні зростатиме через загострення війни та зупинку реформ". Аналітики прогнозують значне зростання дефіциту фінансування України в 2026 році, якщо Росія продовжить атаки, а уряд не виконає реформи, яких вимагають іноземні кредитори. Зараз бюджет іде на армію, а соціальні та гуманітарні витрати покриваються іноземною допомогою – $139 млрд з лютого 2022 року. Голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що з потрібних $65 млрд на 2026–2027 роки забезпечено лише третину, решта – в процесі переговорів. За оцінками економістів, у 2026 році Україні знадобиться від $39 до $58 млрд зовнішнього фінансування, що робить ситуацію критичною."Ключовим завданням для уряду зараз є пошук 10-15 мільярдів доларів на додаток до того обсягу допомоги, який партнери вже обіцяли на 2026 рік", – йдеться у дослідницькій записці київського інвестиційного фонду ICU.Переговори з кредиторами можуть ускладнитися через невиконання Україною ключових реформ, зокрема призначення суддів та посадовців, а також через посилення президентом Зеленським контролю над антикорупційними органами. "Хоча Європа навряд чи відмовиться від підтримки України, майбутня фінансова та військова підтримка, ймовірно, буде піддана набагато пильнішій увазі, що призведе до затримок, які Україна навряд чи може собі дозволити", – сказала Євгенія Слєпцова, старший економіст Oxford Economics. Для отримання наступних траншів кредитів від ЄС та МВФ Україні потрібно виконати реформи, зокрема призначити суддів до Антикорупційного суду, реформувати агентство з управління націоналізованими активами та обрати керівника Бюро економічної безпеки. У 2025 році Україна не досягла кількох цілей у рамках програми ЄС на €50 млрд, отримавши в червні лише €3 млрд замість €4,5 млрд. Міністерство економіки заявляє, що виконує зобов’язання, очікуючи €3 млрд у серпні та €1,45 млрд пізніше, а також планує нову програму з МВФ на $15,5 млрд. У Reuters додають, що просування Росії в Донецькій області загрожує втратою ключових активів, зокрема єдиної в країні шахту з коксівного вугілля поблизу обложеного міста Покровськ, а удари по газовидобутку послаблюють економіку. Загалом Україна витратить на оборону рекордні ₴2,6 трлн ($62 млрд, 31% ВВП) у 2025 році, і навіть у разі перемир’я скорочення витрат малоймовірне через військову активність Росії.Читайте також: Чи переглянуть депутати своє ставлення до незалежності НАБУ і САП: що кажуть про голосування