Історія людини, що подарувала Україні гімн: як склалася доля Михайла Вербицького

Михайло Вербицький - композитор, який написав мелодію до головного символу української державності - гімну "Ще не вмерла Україна". Та попри національне визнання цього твору, ім’я його автора часто залишається поза увагою.
Ким насправді був Вербицький - один із творців української ідентичності, та як склалася його доля, розповідає РБК-Україна.
Скромний композитор великої справиМихайло Вербицький народився 1815 року в селі Явірник Руський (нині територія Польщі).
Вихованець духовної семінарії та Лемберзької (львівської) духовної академії, він присвятив своє життя не лише музиці, а й служінню церкві як священник УГКЦ.
Його музична спадщина налічує понад 130 творів, серед яких церковні піснеспіви, хорові твори, кантати, театральна музика.
Як створювався гімнСлова "Ще не вмерла Україна" написав поет Павло Чубинський у 1862 році. Вони миттєво набули популярності, й невдовзі Вербицький написав музику.
Вперше гімн виконали у 1865 році у Перемишлі. Мелодія поєднала в собі народну емоційність і маршову ритміку - саме це зробило її впізнаваною і незламною.
Чому Вербицький залишився в тініВербицький помер у злиднях 1870 року. За життя він не здобув визнання як композитор загальнонаціонального масштабу.
Через політичні переслідування, роздробленість українських земель та імперську цензуру його ім’я практично не звучало в публічному просторі.
Навіть після проголошення Незалежності про нього згадують рідко. Гімн України знають усі, а автора - одиниці.
Коли повернули пам’ятьУ 2005 році перепоховали останки Вербицького в місті Млини (Польща), де він був похований.
У 2015 році до 200-річчя з дня його народження в Україні пройшли пам’ятні заходи. Але досі його постать не стала обов’язковою в шкільних програмах чи національному пантеоні видатних діячів.
Вас також може зацікавити:
- Чому Анну Ярославівну шанують у Франції, але ніхто не знає в Україні
- Чим історія Грушевського заважала владі СРСР
- Що не розповідають у підручнику про Івана Нечуя-Левицького
Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: Інститут національної пам'яті, Вікіпедія, Українська Правда.
Останні новини
