Скільки років вашому організму насправді - не за документами, а на рівні клітин? Чи можна "переграти" спадковість, сповільнити старіння та продовжити життя? І чи працює здорове харчування, навіть якщо гени не надто прихильні?

Відповіді на ці та інші питання в інтерв'ю РБК-Україна дав відомий український генетик і науковець Олександр Коляда.

Це скорочена версія розмови. Повне інтерв'ю дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна.

Що таке біологічний вік і чи його справді можна виміряти

У геронтології існує поняття біологічного віку - альтернативний спосіб оцінити стан організму, не зважаючи на вік у паспорті. Однак універсального чи точного тесту не існує, каже науковець.

"У медицині багато тестів, які не виконують остаточну функцію діагностики чогось. Вони є аргументом на користь тієї чи іншої гіпотези", - пояснює Коляда.

На початку біологічний вік намагалися визначити за фізичними показниками: як людина встає зі стільця чи стоїть на одній нозі. Згодом з'явилися біохімічні аналізи, а тепер використовуються епігенетичні мітки - зміни в ДНК, які корелюють зі старінням.

"Є мітки, які дуже сильно корелюють з біологічним віком. Якщо правильно прочитати ці мітки, а їх близько 300, то справді можна досить точно побачити те, що ми розуміємо під біологічним віком", - каже науковець.

Що сильніше: гени чи спосіб життя?

Відповідь складна. Довгі роки вважалося, що генетика впливає на тривалість життя на 15-30%, решта - спосіб життя. Але нові дослідження на близнюках змінюють це уявлення.

"Нові дослідження скоріше підводять цю цифру до 53%. Тобто генетичні чинники можуть бути на рівні з чинниками нашого способу життя або й навіть трошки перевищувати", - додає Олександр.

Втім, навіть якщо людині не пощастило з ДНК, шансів прожити довше в неї не менше.

"Навіть якщо генетичне обтяження мультифакторіальних захворювань є, все одно загальні рекомендації щодо профілактики цього захворювання допомагають", - пояснює вчений.

Генетична лотерея і рідкісні хвороби

"Кожна наша клітина в будь-який момент часу може майже з однаковою ймовірністю в кожному з генів нашого геному отримати мутацію. І на це не впливає майже нічого з навколишнього середовища", - каже Коляда.

Щодо вартості ліків, Олександр пояснює: це пов'язано з високою ціною розробки та малим ринком.

"У середньому по фармакологічному ринку випуск нового препарату займає приблизно один-два мільярди доларів. І цей шлях займає приблизно 10 років", - розповідає він.

Щоденні звички, які подовжують життя

На тривалість життя впливає буквально все - навіть поверх, на якому ви живете. Але основні фактори - добре відомі: сон, харчування, відсутність шкідливих звичок і фізична активність.

"Рекомендація ВООЗ споживати 450 грамів овочів на день збігається з тими даними, які ми отримуємо в геронтології. Люди, які споживають саме таку кількість овочів, живуть довше", - наводить приклад генетик.

"Є прям дані, які показують, наскільки вдається подовжити свої роки, якщо перейти на здоровий спосіб життя", - каже Коляда.

Ось приклади, які наводить вчений:

• харчування - до 10 років додаткового життя, якщо змінити раціон у 40 років
• фізична активність - 6-8 років, якщо почати тренуватися за стандартними рекомендаціями (150 хвилин фізичної активності середньої інтенсивності на тиждень)
• відмова від куріння - 8-16 років, якщо кинути палити у 40

Антиоксиданти, БАДи й гаджети 

Попри масову рекламу антиоксиданти не здатні суттєво вплинути на старіння. Ідея, що можна "омолодитися" через одну морквинку або чарівну капсулу - ілюзія.

"Ідея в тому, що ми з вами з'їмо одну морквинку, і в результаті цього окисних процесів в організмі стане сильно менше, має досить феєричний вигляд", - каже Коляда

Складнощі й у тому, що антиоксиданти фізично не потрапляють у потрібні частини клітини, зокрема мітохондрії, де й відбуваються ключові процеси старіння.

А що з технологіями майбутнього?

Глобальні прориви в подовженні життя, ймовірно, прийдуть із клітинної інженерії та генної терапії, але не за 5-10 років, а за 20-30. А тим часом кожен новий антибіотик чи вакцина - це вже крок до довголіття.

Читайте інтерв'ю РБК-Україна з етнологинею та авторкою книги про дослідження родоводів Анною Ніколаєвою про те, де шукати своє коріння, як відновити родовід на кілька століть назад та чи справді ДНК може знайти загублену гілку роду.

Читайте також інтерв'ю РБК-Україна з американцем у Луцьку Майклом Вілленою про те, чому вирішив залишитися в Україні, що його здивувало після переїзду, як він вивчає українську мову, які традиції перейняв, що любить і чого не розуміє в нашому побуті.