Він не залишив поза увагою ні владу, ні опозицію, звинувативши їх у "кумізмі", "кнопкодавстві" та цинічному порушенні обіцянок. Від "улюблених друзів" президента Зеленського, яких нібито захищають від НАБУ, до опозиції, що не карає своїх депутатів за "антиєвропейські" голосування – Томенко наголошує, що найстрашніше – це відволікання уваги від головного ворога.

"Кумізм" Зеленського та війна з НАБУ: чи це кінець обіцянкам

Микола Томенко починає свій "розбір польотів" з нинішньої влади, зазначаючи, що "у сьогоднішній дискусії про «АНТИКОРУПЦІЙНУ» владну політику хотів би звернути увагу на вічні й кляті подвійні стандарти поведінки, як влади так і опозиції".

За його словами, як тільки "НАБУ розпочало розслідування проти кума Зеленського Чернишова і готувало підозру любому другу президента, співвласнику «Кварталу-95» Тімуру Міндичу, так нинішня ЗЕ-влада оголосила війну НАБУ і САП". І це, на думку Томенка, виглядає особливо цинічно, адже "головними передвиборчими обіцянками команди Зеленського було - знищити корупцію «бариги Порошенка» і подолати ганебний політичний КУМІЗМ".

Політик гірко зауважує: "Про зобовʼязання влади невідкладно виконати всі антикорупційні приписи та зобовʼязання України задля вступу до ЄС просто промовчу". Ці слова вказують на розчарування тим, що заявлені євроінтеграційні пріоритети, схоже, відступають на другий план перед особистими інтересами.

Опозиція без принципів: хто з ЄС і "Голосу" підтримав "злочинний" закон?

Томенко не щадить і опозицію, вказуючи на її власні подвійні стандарти. Він дивується, "що попри непримиренну критику антиєвропейського владного закону ні «Європейська солідарність», ні «ГОЛОС» досі НЕ ВИКЛЮЧИЛИ зі своїх фракцій депутатів, які підтримали це, на думку парламентської опозиції, злочинне рішення".

Щоб не бути голослівним, політик нагадує конкретні прізвища: "повернення радянсько-комуністичного статусу Генпрокуратури підтримали депутати з ЄС: Алєксєєв, Южаніна і Джемілєв та депутатка з «Голосу» Ташева". Це ставить під сумнів справжню "непримиренність" опозиції, коли йдеться про дисципліну у власних лавах.

Кличко, ОПЗЖ та "Батьківщина": кожен з "грішком"

Під приціл Томенка потрапив і мер Києва Віталій Кличко. "Міський голова Києва підтримав акцію протесту проти ліквідації незалежного статусу НАБУ і САП", – пише Томенко, але тут же додає, – "при тому що в його команді вже не залишилося жодного впливового посадовця без підозр у корупції". Він також нагадує, що серед тих, хто голосував за "сумновідомий Закон", виявилися "президент «Офіційного фан-клубу братів Кличків» Алєксєєв і донедавна депутати-УДАРівці із «Довіри» Горват і Кіт".

Окремо Томенко торкається "НЕзабороненої партії путіна-медведчука" – ОПЗЖ. Він зазначає, що "27 голосів депутатів ОПЗЖ на чолі з Бойком-Льовочкіним-Суркісом і К. за правильну владну прокуратуру - це щира подяка Стефанчуку і всій ЗЕ-команді за збереження депутатського статусу народних депутатів та майже 4 тисяч депутатів місцевих рад від заборонених партій-колаборантів". Це гостре зауваження натякає на таємні домовленості та відсутність принциповості у боротьбі з проросійськими силами.

І, нарешті, "Батьківщина". На думку Томенка, "нинішня антиєвропейська риторика та дії партії Тимошенко свідчать про передчасну підготовку до виборів та боротьбу за електорат партій регіонів та комуністів". Це прямий натяк на те, що партія може загравати з проросійськими наративами задля отримання політичних дивідендів.

Найнебезпечніше: відволікання від головного ворога

Наприкінці свого допису Микола Томенко робить найбільш тривожний висновок: "І найнебезпечніше. Влада зробила серйозний крок по перенесенню уваги суспільства з головного ворога - російської орди країни-терориста військового злочинця путіна на внутрішнього ворога - невігластво і корупцію посадовців".

Ці слова є потужним попередженням. Вони вказують на те, що внутрішні політичні чвари та корупційні скандали, особливо ті, що "захищають своїх", відволікають увагу суспільства від головної загрози – повномасштабної війни, яку веде Росія проти України. На думку Томенка, це створює ризики, адже внутрішні розбрати послаблюють країну в умовах боротьби за існування.