І про суто ідеологічні проблеми, і про технічні, і про кадрові. Це не такі прості розмови, як прийнято в фейсбук, де все біле і чорне. Шкода, що через примітивізацію суспільного (вибачте на слові) дискурсу, такі дискусії не ведуть публічно. Але їх відголоски чують всі, коли в якийсь момент ці органи роблять речі, які не піддаються нормальній лозіці. Коли гучно критикують голову НАБУ Кривоноса чи зʼявляється справа Пивоварського. Чи дуже довго і запекло воюють Холодницький і Ситник — люди, які мали бути союзниками і буквально воїнами світла.

Але ідеологічно і суто технічно зламаних структур в Україні дуже багато. Наприклад, нереформоване СБУ. Завдяки вдалим операціям і спецпризначенцям Служба значно покращила імідж, але всі журналісти знають, що за купою вічних схем (та сама митниця) стоять далеко не героїчні альфівці, а рядові і не дуже сбу-шники. Те саме можна сказати про Офіс Генпрокурора і, звичайно, ДБР.

Я б хотіла жити в країні, де немає недоторканих. Щоб пʼяний працівник прокуратури, який вбив людину на тротуарі, отримав вирок не лише у випадку, якщо представляти інтереси потерпілої буде особисто Генпрокурор. Я нічого не маю проти того, щоб викривати зрадників і хабарників у всіх силових відомствах, якщо вони є. А ще краще почати системні зміни, а не ямковий ремонт.

Але мені не подобається ідея віддати всі силові органи в одні руки, навіть якби ці руки були чесними і нічого не крали. Це великий ризик, на який не піде жоден адекватний керівник. А якщо ці руки — не чесні, якщо вони вже роблять речі, до яких виникає багато питань, тим більше.

Недавно Таня Безрук написала, що дуже дивно, коли журналісти до будь якої справи приплітають прізвище Татарова без жодних доказів. Як журналістка, повністю з нею згодна. Давайте без Татарова. Чи зміг президент зробити "свої" силові органи взірцем для інших? Ні. Чи схоже, що зараз ці силові органи чесно і неупереджено займаються розслідуванням справ по НАБУ і САП? Ні (пояснення скоро буде в тексті). Не хочу говорити про перспективи євроінтеграції — це буде відкрите питання. Але саме для себе, для нас, не треба зараз відбирати у НАБУ і САП їх повноваження. Бо навіть нинішні критики цих органів згодом усвідомлять, що краще кілька незалежних неідеальних систем, ніж одна ідеально працююча в інтересах однієї людини. Навіть, якщо зараз ця людина друг. Завтра все може і, скоріш за все, зміниться.