Еспресо пригадує славетного українця і яким він запам'ятався своїм шанувальникам.Богдана Ступку пам'ятають як актора, Героя України, лавреата Шевченківської премії та директора Національного академічного театру ім. Франка. За своє життя він знявся більш як у 90 кінострічках. Дитячі та юнацькі рокиНародився Богдан Сильвестрович 27 серпня 1941 року у смт Куликів, що біля Львова, яке тоді було окуповане німцями. Спогади про війну врізалися в його пам’ять: "Я не люблю війни, бо з дитинства боюся стрільби. Мені було всього лише три роки, але я добре її пам’ятаю. Пам’ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться бій, йдіть з будинків. І тепер усе життя мене переслідує страх. Цей страх іноді примушував мене битися, йти проти великих людей. Можливо, саме через нього я і пішов у кіно. Адже в кіно ти легко можеш заховатися – це не ти, це завжди хтось інший".Батько Сильвестр Дмитрович співав у хорі Львівського оперного театру, мамин старший брат був там же солістом, а тітка – головним концертмейстером. Як колись пригадував Ступка, вперше бажання виступати з великої сцени з'явилось в нього не в театрі, а під час новорічного концерту в школі, де він в 10 років зіграв Діда Мороза. Актор зізнався, що від тієї миті в нього залишились теплі почуття. "Напевно, сподобалось лицедіяти",- розповідав він.Вступив до 37-ї школи міста Львова (нині  – Львівська лінгвістична гімназія), а з восьмого класу і до випуску вчився у 28-й середній школі. В шкільні роки Богдан Ступка подружився з Романом Лемехою – заслуженим артистом, першим диктором Західної України, який вже теж помер. Разом просиділи за однією партою з 1-го по 10-клас. І вперше закохалися в одну і ту ж саму дівчину."Ми обидва закохалися в Любу і, не знаючи як вирішити ситуацію, навіть два дні не розмовляли. Але вона виявилася розумнішою за нас. І як кажуть  "відійшла від Романа і Богдана і вийшла за Івана", – згадував Лемеха.По закінченні школи хотів вступити на хімічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, але не склав іспити. Згодом вступив на заочне відділення філологічного факультету.Творча діяльністьУ 1961 році закінчив акторську студію при Львівському академічному драматичному театрі імені Марії Заньковецької, працював тут 17 років. З 1978 року перейшов до Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка. Втілив понад 50 різнопланових ролей, був і Королем Ліром із однойменної вистави за Шекспіром, і Миколою Задорожним із "Украденого щастя", і царем Едіпом.Дебютував Богдан Ступка у кіно в фільмі Юрія Іллєнка "Білий птах з чорною ознакою", роллю бійця УПА Ореста Дзвонаря у 1971 році. Хоча роль у радянському кіно була, звісно, негативною, однак у виконанні Ступки персонаж примушував співпереживати. Робота отримала 4 престижні нагороди міжнародних конкурсів і поклала успішний початок його кар'єрі в кіно. Поміж інших ролей, запам'ятався тим, що втілив на екрані багатьох історичних постатей, наприклад трьох гетьманів – Хмельницького, Мазепу та Брюховецького. Богданові Ступці не подобався пафос та офіціоз, любив "людське" спілкування."Богдан не був "шнапс-патріотом", ніколи не бачили його п’яним, хоча "козу водити" любив з багатьма, згодом відомими, людьми. Після чарки кидався всіх цілувати і щось дарувати…", – розповідав Роман Лемеха.Окрім українських фільмів, грав у польських стрічках "Вогнем і мечем", "Коли сонце було богом", "Серце в долоні". За роль в останньому фільмі – імператора марка Аврелія – в листопаді 2008 року Богдана Ступку визнали найкращим актором на міжнародному кінофестивалі Римі.Грав Ступка і в багатьох російських фільмах. Злкрема в 2007 році виконав головну роль у неоднозначно сприйнятому російському фільмі Володимира Бортка "Тарас Бульба", прем'єра якого відбулась у 2009-му.Тоді український актор сказав, що не розуміє, де у фільмі Бортка можна угледіти росіян - "адже тоді й Росії ще не існувало!""У кожного свої асоціації. Я лише можу сказати, що і в книзі, і в фільмі мова йде про Київську Русь. Це ж п’ятнадцяте сторіччя! Тоді ще не існувало такої держави як Росія. Я не розумію, де в "Тарасі Бульбі" можна уздріти росіян… Словом, я не вважаю цей фільм ідеологічним", – розповідав він. Богдан Ступка у ролі Тараса Бульби, фото: з відкритих джерел На театральній сцені запам'ятався ролями шекспірівських Річарда ІІІ та Короля Ліра, царя Едипа, молочника Тев'є та іншихЗ 2001 року і до останніх днів він був художнім керівником Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка в Києві. Також був художнім керівником акторського курсу в КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого у 2006-2010 роках.З 2002 року була втілена нова ініціатива Богдана Сильвестровича – експериментальна сцена "Театр у фойє". Цей новий театральний простір відкрив глядачам театр Франка з нового боку. Також з його подачі була відкрита Камерна сцена імені Данченка.Політична кар'єраПробував себе видатний актор і в ролі політика. Протягом 1999–2001 років був міністром культури і мистецтв України в уряді Віктора Ющенка, або, як він сам називав свою не дуже довгу роботу на цій посаді  – "міністром оборони культури". "Приходжу до театру на звичайну репетицію, і відчуваю якусь напругу серед інших акторів – чомусь вони вирішили, що тепер до мене треба ставитися якось особливо", – без особливої ​​радості згадував Ступка недовгий період своєї роботи в міністерстві.Попри відданість роботі, Богдан Ступка був взірцевим сім'янином. Усе життя він прожив з однією жінкою – Ларисою Корнієнко. Неодноразово він наголошував, що, якби не вона, можливо, й не був тим, ким став.СмертьЖиття актора обірвалося у столичній лікарні "Феофанія", де він провів останні чотири місяці. Півтора року перед тим у Німеччині йому робили операцію на серці.За словами Богдана Ступки, він мав бажання померти в один день зі своєю матір'ю Марією Ступкою, яка пішла з життя в ніч з 23 на 24 липня 2007 року. Проте смерть наступила о 6:45 22 липня 2012 року після тривалої хвороби. Причиною смерті став серцевий напад на тлі задавненого раку кісток.Церемонія прощання з актором відбулася 24 липня в театрі імені Івана Франка. Похований у Києві на Байковому кладовищі.На честь Богдана Ступки названий Народний дім у рідному Куликові. Перед входом стоїть погруддя актора, яке встановили у 2017 році. Всередині — музей-світлиця, у якій експонують особисті речі та фотографії родини митця."Вважають, що Богдан Сильвестрович був елегантним чоловіком, любив носити метелики. А уроки шляхетності, про які він говорить, він взяв від свого батька. Це, власне, проявляється у тому, що він дуже любив капелюхи. У нього вдома була ціла колекція цих капелюхів. Ось тут є три з його колекції. І тут є фотографія в одному з цих капелюхів, який він придбав у Нью-Йорку на гастролях", –  розповідала засновниця музею Ступки Ірина Цюпка. Серед експонатів є портрет Ступки, який намалював художник Юрій Журавель.Цитати СтупкиРоби справу чесно, з душею – і твоє до тебе прийде… Але це не означає, що вже завтра з’являться золоті гори.Я вчу молодих людей, як себе морально поводити в житті. Я не вчу їх грати, тому що цього навчити неможливо. Я вчу, як їм бути, працювати, зрештою, жити.Усе наше життя – суцільна імпровізація, а значить, все наше життя – це джаз.Якщо повіриш в те, що кожен твій крок на сцені – велике мистецтво, то це вже катастрофа! Тільки сумнів дає прогрес.Український глядач – найкращий глядач у світі, і його вдячність і оплески є кращою нагородою для акторів і меценатів. Ми – громадяни однієї країни, і обов’язок кожного – зберегти її культурне багатство.