У сесійній залі Верховної Ради цього тижня прозвучало запитання, яке вголос давно вже звучить у серцях тисяч українських родин: "Коли наші захисники повернуться додому?"

Нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко поставив це питання президентові Зеленському під час представлення кандидатки на посаду прем’єр-міністра Юлії Свириденко.

Реакція глави держави була миттєвою — і жорсткою:

"Повернуться додому, коли ми переможемо ворога. А це — Путін", — заявив Володимир Зеленський.

Здавалося б, все логічно: війна триває, перемоги поки не видно на горизонті, отже — і про демобілізацію говорити рано. Але для тих, хто воює вже четвертий рік, і для їхніх родин — така відповідь не звучить як підтримка. Вона звучить як відсутність перспективи.

Президента особливо обурила сама постановка питання. Він закликав не шукати ворогів усередині країни і звернувся до Гончаренка зі словами:

"Не ставайте на цей бік".

І додав, що воїни заслуговують на ротацію — "коли такі як ви будете на фронті допомагати їм, а не тільки тут".

Суспільна втома: мовчання влади, що стає криком людей

Поки у високих кабінетах точаться словесні баталії, в соцмережах вирують емоції — часто болючі, відчайдушні й гнівні. У Facebook-спільноті ГО "Інтенція", яка об’єднує родини мобілізованих, з’явилась відповідь на слова президента:

"Останні кілька днів у соцмережах активно піднімається тема термінів служби. Військові, їхні рідні та просто громадяни обурюються відсутністю хоч якоїсь визначеності... Хтось ділиться болем, хтось — пропозиціями, хтось просто виписує емоції. Але всіх об’єднує одне — заклик до влади встановити чіткі терміни служби!"

Громадськість хоче не революційних обіцянок, а чесної відповіді: чи є план ротації? Чи планується обмеження термінів безперервної служби? І головне — чи бачить держава своїх воїнів не лише як ресурс, а як живих людей, які мають родини, дітей, життя за межами окопів?

Біль, який не можна ігнорувати

Насправді питання ротації — це не про політику, це про людське. Не про опозицію і владу, а про національну відповідальність. Не можна довічно тримати одних і тих самих людей на передовій, очікуючи, що вони витримають усе без чітких правил, без дат, без надії.

Президент зробив вибір: говорити про перемогу як головну умову повернення. Але суспільство просить іншого — прозорості, передбачуваності й чітких правил гри. Бо героїзм — це не привід для мовчазної експлуатації.

Нагадаємо, що чоловіки без порушень стають ухилянтами: ТЦК оголошують у розшук без видимих підстав.

Раніше ми повідомляли, що масову мобілізацію пропонують скасувати: нардеп запропонував новий підхід до призову чоловіків.