Отже, 8 липня Україна офіційно визнала, що Київська митрополія так званої Української православної церкви — афілійована з РПЦ.Це дуже сильний крок у правовій площині. Це — визнання, що "КМ УПЦ" працюють на структури ворога. Нагадаю, РПЦ в Україні заборонена, і це дуже логічно, бо вона є частиною російської влади, котра,.. ну, ви, мабуть, все чули протягом цієї ночі, як і тисяч попередніх.Цей день ми наближали, як могли. А повільна українська бюрократична машина — відтерміновувала, як могла. Роки великої війни йшли, РПЦшних функціонерів ("священників УПЦ") ледь не щомісяця арештовували за шпигунство і диверсії, але українська держава не бачила факту, що духовно і фізично УПЦ=РПЦ=ФСБ, при тому, що другу частину цього рівняння уже давно було зафіксовано у правовому полі.Читайте також: Київській митрополії УПЦ МП дали місяць на усунення порушень закону й розірвання зв'язків з РПЦЦе все мені нагадує Оттавську конвенцію і заборону протипіхотних мін, з якої ми буцім вийшли теж після трьох з половиною років повномасштабки, десь за тиждень до визнання того, що УПЦ і РПЦ тісно поєднані. Випадковий збіг? Не думаю, це так у нас все працює, за принципом "краще дууууууже пізно, ніж ніколи".Так, власне, головне питання — що далі? Буде взагалі щось далі? Чому в українській столиці діють структури, офіційно пов’язані з російською владою? Коли це припиниться?Чому квітнуть і пахнуть так звані монастирі — Іонинський, котрий безперешкодно веде свою діяльність посеред ботанічного саду ім. Гришка, Фролівський, котрий натхненно забудовує автентичний ландшафт Подолу новими сараями, Покровський, де регулярно руйнують історико-культурну спадщину, Голосіївський, де періодично затримують російських агентів?Чи включаться у нашу боротьбу чиновники й тилові співробітники силових відомств? Чи навпаки, продовжиться тема — "Ви, сонечки, там воюйте на фронті, а ми тут в тилу продовжимо стригти російську агентуру на гроші"?ДжерелоПро автора. Ігор Луценко, журналіст, воїн ЗСУРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.