Війна в Україні завдає масштабної шкоди дикій природі. Зокрема страждають птахи в лісостеповій і степовій зонах, в яких тривають бойові дії. Через постійні вибухи, руйнування та випалювання степів та лісів докорінно змінюються біотопи птахів – природні середовища, у яких звикли оселятися багато видів пернатих. Деталі в коментарі «Главкому» розповів орнітолог, співробітник Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Геннадій Фесенко.

За словами Фесенка, найбільших втрат зазнають представники степової орнітофауни: «Бойові дії тривають переважно в степовій зоні: Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська області, частково в Лісостепу – північ Харківської та схід Сумської областей. У степах давно було закладено полезахисні лісосмуги, які сприяли поширенню лісових птахів. Нині у лісосмугах супротивникам легко сховатися. Тож через бойові дії ці насадження часто випалюються з обох боків – як московитськими, так і українськими військами».

Геннадій Фесенко пояснює, що зникнення лісосмуг радикально змінює ландшафт, знищує звичні для птахів біотопи. Разом із лісосмугами зникають і види птахів, як-от: вівчарики, дрозди, сорокопуди, кропив’янки тощо: «Це дрібні комахоїдні птахи, які потребують належних умов для розмноження. Біотопні втрати для цих видів можна буде оцінити лише з часом».

Науковець розповів про вплив бойових дій на гніздування птахів під час російської окупації Київської області, яка тривала з 24 лютого по 2 квітня 2022 року. Саме навесні в Україну після зимівлі, зазвичай, повертається значна кількість птахів. Саме тоді формуються пари для розмноження.

«Є такі дослідження, що під час окупації, яка тривала в Київській області, зокрема у березні, відзначено суттєве зниження активності гніздування», – зазначає Фесенко.

Він розповів, що на одній із територій поблизу Бородянки, що на Київщині, проводили облік пар лелек білих, які займали гнізда. Якщо раніше там було 12 гнізд, заселених до 90%, то в рік активних бойових дій через шум, вибухи й спалахи птахи зайняли лише два гнізда. 

«Успішність гніздування цих двох пар лелек лишається невідомою. Лише у 2023 році, через рік після окупації, кількість птахів, що загніздилися, повністю відновилася. Отже, зменшення сталося внаслідок прямого впливу бойових дій», – підкреслив орнітолог.

Геннадій Фесенко зауважив, що в історії України траплялися випадки, коли війна значно змінювала довкілля, а деякі види птахів цим успішно користувалися. Так сталося з горихвісткою чорною: на початку ХХ століття цей вид на адміністративній території сучасної України став траплятися лише на північному заході країни. В Києві ж його виявили в 1920-х роках, в дуже невеликій кількості. А після Другої світової війни ці птахи почали активно заселяти зруйновані міські квартали.

«Горихвістка чорна віддавна характерна для гірських районів Європи. З часом птах почав заселяти населені пункти, сприймаючи будівлі як скелі, де можна знайти місця для гніздування. Після Другої світової війни в Києві, на руїнах, чисельність горихвістки чорної значно зросла. Потім ці птахи розширили ареал на північ, схід, південь. Умови після війни, хоч і жахливі для людей, сприяли поширенню виду птахів», – розповів орнітолог.

Він резюмував, що на територіях, де бойові дії тривають довго, екологічні зміни можуть бути значними: «Зникають лісосмуги, зменшується кількість птахів, змінюються екосистеми. Якими саме будуть наслідки – покаже лише майбутнє».

Раніше «Главком» інформував, що у великих містах України поменшало горобців, вони зникають насамперед через особливості сучасного будівництва. Водночас чисельність сизих голубів залишається стабільною або навіть зростає. 

Також «Главком» інформував, що багато лелечих гнізд звито на стовпах, тому молоді пташенята найчастіше заплутуються в дротах – падають, б’ються і калічаться. Лелеченят, які випали з гнізда, не треба рятувати.