Тому виникає багато запитань: чи дійсно величезні фінансові ресурси Маска можуть створити у США третю політичну силу, здатну конкурувати з усталеним порядком? А також, чи є в цьому амбітному проєкті шанс на успіх, враховуючи історичні невдачі подібних ініціатив? Еспресо розповість більше про американські політичні партії та що хоче довести своїми діями Ілон Маск. Історія політичних партій СШАКонгрес США, фото: reutersХоча Конституція США формально не передбачає конкретних політичних партій, ще з кінця XVIII століття в країні поступово виникла двопартійна система – спершу у вигляді протистояння федералістів і демократично-республіканців, а згодом у сучасному вигляді як конкуренція демократів і республіканців.Демократична партія, заснована у 1828 році, виросла з Демократично-республіканської партії Томаса Джефферсона та Ендрю Джексона. Він заснування вона позиціонувалася як захисник аграрного суспільства, виступала проти сильного центрального уряду та підтримувала ідеї індивідуальної свободи. З часів Франкліна Делано Рузвельта у 1930-х роках партія зайняла лівоцентристську позицію, просуваючи соціальні програми, такі як "Новий курс", і підтримуючи права меншин.Натомість Республіканська партія, відома як "Велика стара партія" (GOP), була створена у 1854 році противниками поширення рабства на нові території США. Під керівництвом Авраама Лінкольна вона перемогла у громадянській війні та скасувала рабство. З кінця XIX століття республіканці асоціюються з правими консервативними цінностями, підтримкою бізнесу та обмеженням ролі держави. Хоча Республіканська партія зазвичай асоціюється з більш жорсткою зовнішньою політикою, найбільші військові кампанії США у В’єтнамі, Іраку та Афганістані розпочинали президенти як від Республіканської, так і від Демократичної партій.Окрім двох гігантів, у США існує низка менших партій, таких як Лібертаріанська, Зелена, Конституційна та багато іншого. Лібертаріанська партія виступає за мінімальне втручання держави, Зелені – за екологічні та ліві ідеї, а Конституційна партія спирається на палеоконсерватизм (традиційна мораль) і релігійні цінності. Однак ці партії залишаються маргінальними через мажоритарну виборчу систему. Принцип "переможець отримує все" майже не дає шансів малим партіям в США  на перемогу: навіть якщо вони здобувають частину голосів, це рідко дає їм мандати, тому їхній електорат часто залишається непредставленим і швидко губиться. До того ж виборчі кампанії в США надзвичайно дорогі, а великі донори зазвичай підтримують лише демократів або республіканців. Тому лише на місцевому рівні інші партії у США часом дають реультат. Майже 200 років існування Демократичної та Республіканської партій призвели до розвитку потужної політичної інфраструктуру двох таборів – від місцевих осередків до національних штабів та великого числа інвесторів і загалом присутності найкращих професіоналів, що ускладнює конкуренцію для будь-яких новачків.Спроби створення дієвої третьої партіїЗбори Прогресивної партії у Чиказькому Колізеї, 6 серпня 1912 р., фото: ВікіпедіяЗа два з половиною століття існування США американці бачили численні спроби створення справжньої третьої політичної сили, але жодна так і не досягла стійкого успіху на федеральному рівні. Двопартійна система, що усталилася після 1850-х років, виявилася надзвичайно стійкою.Одним із найуспішніших прикладів була Прогресивна партія Теодора Рузвельта у 1912 році. Рузвельт, розчарований політикою республіканців і демократів, створив партію, яка здобула 27,4% голосів на президентських виборах і 88 голосів у Колегії виборців, таким чином навіть випередивши республіканського кандидата Вільяма Тафта. Саме тоді США були найближчими до розбиття двопартійного дуумвірату. Проте після поразки на наступних виборах, партія швидко розпалася у 1916 році через брак організаційної структури та підтримки еліт.У минулому столітті спроби створення третьої сили часто асоціювалися з ідеологічними рухами або з харизматичними лідерами. Наприклад, Соціалістична партія, яка під час Першої світової війни, мала певну популярність завдяки блискучому оратору Юджину Дебсу, який у 1912 році отримав 6% голосів під час балотування у президенти США. "Люди могли слухати його годинами. "Дебс! Дебс! Дебс!" кричали вони, коли його потяг зупинявся на станції. Його збиралися послухати десятки тисяч людей", – пише видання The New Yorker. Проте соціалізм не прижився через антикомуністичні настрої та репресії під час "червоних страхів", які почали поширюватися напередодні Другої світової і особливо загострилися в часи Холодної війни. Фактично, партія зникла, але у 1973 році на її ґрунті виросла Соціалістична партія Сполучених штатів Америки. Зараз вона намагається знайти свій електорат на тлі розчарування американцями президентом Трампом, якого соціалісти критикують. Ще варто згадати партію Джорджа Воллеса, яка називається Американська незалежна партія, що у 1968 році добула 13,5% голосів на президентських виборах США, апелюючи до консервативного електорату Півдня, але не змогла зберегти вплив після виборів. Це ультраправа політична партія, яка досі існує і підтримує зараз Дональда Трампа. Цікавою є ще Реформістська партія Росса Перо, яка виникла 30 років тому. Росс Перо, за його словами, розчарований корумпованою політикою США, заснував партію реформ після 18,9% голосів як незалежний кандидат у 1992 році, пропонуючи альтернативу демократам і республіканцям. У 1996 році він отримав 8,4% голосів як кандидат від цієї партії. Жоден інший кандидат від третьої партії відтоді не досяг такого результату. Ця партія досягла свого піку в 1998 році, коли Джессі Вентуру обрали губернатором Міннесоти, але він незабаром покинув Реформістську партію. Відзначимо, що і сам Дональд Трамп балотувався від неї в 2000 році, коли вперше пробував свої сили в президентських виборах. Однак внутрішні конфлікти та скандали послабили партію, і після жоден її кандидат не набрав навіть 1% голосів.Як Ілон Маск дійшов до створення "Партії Америка"Ілон Маск і Дональд Трамп, фото: gettyimagesРішення Ілона Маска створити свою партію стало кульмінацією його конфлікту з Дональдом Трампом і незадоволення двопартійною системою. Вперше думку про створення нової партії Маск озвучив ще на початку червня, але оголосив про створення "America Party" 5 липня після опитування у соцмережі X, де 65,4% з 1,3 мільйона учасників підтримали ідею нової політичної сили. Мільярдер зазначив, що нову партію створено, щоб "повернути американцям їх свободу", бо вони "живуть в однопартійній системі, а не в демократії"."Один зі способів реалізувати це – зосередитися лише на 2 або 3 місцях у Сенаті та 8–10 округах Палати представників. Враховуючи надзвичайно вузькі законодавчі можливості, цього було б достатньо для вирішального голосування щодо спірних законів, гарантуючи, що вони служать справжній волі народу", - написав Маск. Тож Маск і Трамп, попри попередню співпрацю (Маск витратив $290 млн на підтримку республіканців у 2024 році), розійшлися через розбіжності щодо бюджетного законопроєкту "One Big Beautiful Bill Act", який Маск назвав марнотратним і загрозливим для економіки США. Трамп, у свою чергу, назвав ідею третьої партії "сміховинною та безглуздою", наголошуючи на успіху республіканців."Ми маємо величезний успіх з Республіканською партією. Демократи втратили свій шлях, але це завжди була двопартійна система, і я думаю, що створення третьої партії тільки додасть плутанини", - зауважив президент США і додав, що Маск "зірвався з котушок".На думку Трампа, такі партії ніколи не досягали успіху у США, бо "система, здається, просто не передбачає їхнього існування"."Єдине, в чому треті партії добре себе показують – це створення повного та абсолютного безладу та хаосу. А цього нам і так вистачає", – написав Трамп.Читайте також: Чому посварилися Маск та Трамп і чи зможе тепер мільярдер відправити людей на Марс. ПояснюємоПроте Маск давно демонструє інтерес до політики, часто використовуючи платформу X для просування своїх ідей. Його ідеологія тяжіє до лібертаріанства: він виступає за мінімальну роль держави, зниження податків і підтримку інновацій. Хоча за межами США Маск підтримує праві сили в інших країнах. У Німеччині він висловлював симпатії до партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD), критикуючи міграційну політику та бюрократію. А у Великій Британії Маск підтримував Brexit і висловлювався на користь правих популістських рухів, таких як партія Реформ Великобританії.Як власник Tesla, SpaceX і X, Маск усвідомлює, що політичний вплив необхідний для захисту бізнес-інтересів. Його партія може стати інструментом для просування законодавства, сприятливого для технологічних компаній, і протидії іншим корпоративним елітам, які, на його думку, домінують у двопартійній системі.Та політолог Сергій Таран наголошує, що насправді Маску потрібна не стільки третя сила в США, як можливість поквитатися з республіканцями, адже якщо вдасться забрати хоч якісь голоси в них на виборах до Конгресу, це вже стане перемогою демократів з якими мільярдер мав колись тісні зв’язки. Шанси "Американської партії" за оцінками експертівІлон Маск, фото: gettyimagesМіжнародні експерти теж скептично оцінюють шанси нової партії Маска на федеральному чи навіть місцевому рівні. Наприклад, британський історик Найджел Джонс у колонці для Spectator зазначає, що всі спроби створення третьої партії у США завершувалися невдачами не просто так, а через брак інфраструктури, регіональної підтримки та часу для розбудови."Маск прагне повторити успіх Трампа, спираючись на радикальну праву політику, соцмережі, популярність і багатство. Проте його підтримка поступається базі MAGA, а історія свідчить проти успіху третьої партії ", - пише Найджел Джонс.Ганс Ноель із Джорджтаунського університету підкреслив у коментарі The Washington Post, що американська виборча система не сприяє багатопартійності: для перемоги потрібна значна регіональна концентрація голосів, чого важко досягти новій партії.Хоч для Маска гроші не проблема, він сам може фінансувати свою ж партію, але вона  потребує не лише доларів, а й розвиненої мережі осередків, юристів, волонтерів і кандидатів. Маск поки не представив конкретних кроків для створення такої широкої інфраструктури та пошуку команди, яка могла б прихилити до себе симпатії людей.Натомість погляди Маска, які поєднують лібертаріанство з правими ідеями, можуть відлякувати як центристів, так і радикальних консерваторів. Для успіху партія мусить або стати центристською платформою, або зайняти нішу радикальнішого правого руху, що досить ризиковано.Багато аналітики, як-от Пітер Дікінсон з Atlantic Council, вважають, що Маск може прагнути не стільки до повноцінної партії, скільки до "золотої акції" – кількох місць у Конгресі, які дозволять впливати на ключові голосування. Проте навіть це вимагає значних зусиль і часу."Маск вважає, що республіканці та демократи представляють у США одні й ті самі корпоративні інтереси. Він хоче витратити свої гроші на проєкт, який стане конкурентом для еліт", – сказав LIGA.net Пітер Дікінсон.У The Guardian відзначають, що "Партія Америки", як і багато інших імпульсивних ідей Маска, виглядає частково недопрацьованою. Адже домен Americaparty.com уже належить іншій особі, яка просить за нього $6,9 млн, а в соцмережах партія змушена використовувати @AmericaPartyX через зайнятість оригінального імені. До того ж її програма досі нечітка – окрім критики зростання держборгу, Маск не пояснив, які саме закони оскаржуватимуть його політики. У виданні додають, що попри амбіції Маска, досвід показує: третім партіям у США майже ніколи не вдається здобути реальну владу. Їхній успіх – у тиску на великі партії. Як зазначає професор політології в Університеті штату Валдоста Бернард Тамас, такі сили "жалять, як бджола" – висвітлюють проблеми, які основні партії змушені враховувати. Але Маск, видно, прагне чогось більшого – замінити систему, а не вплинути на неї.Попри те, що за останніми опитуваннями 60% американців ставляться негативно до мільярдера, для нього позитивним фактором є суспільна підтримка ідеї третьої партії. Адже за опитуванням Gallup 2024 року, 58% американців вважають, що двопартійна система не відповідає їхнім інтересам, особливо серед молоді (48% до 30 років). Однак перевести цю підтримку у виборчі успіхи вкрай складно через багатовікову традицію та фактично відсутність успішних прикладів існування великої третьої партії у США. З іншого боку, видання Axios стверджує, що Ілон Маск вже отримав від двох політсил пропозиції про співпрацю на майбутніх виборах до Конгресу, які відбудуться 3 листопада 2026 року. Мова йде про молоду центристську партію "Вперед", яка у 2022 році заснована Ендрю Янгом, який народився у сім’ї мігрантів з Тайваню. А також Лібертаріанську партію, яка має понад півстолітню історію та сотні тисяч прихильників. Тому, можливо, колаборація різних третіх сил може принести видимий результат партії Маска. Хоча не варто забувати про те, що президент Дональд Трампа може зробити боляче бізнесу мільярдера, якщо примхи того будуть сильно йому надокучати. Він вже натякав, що готовий позбавити колишнього друга громадянства та багатомільярдних субсидій, які отримують компанії Маска. Тож у підсумку створення Ілоном Маском своєї партії є амбітним, але ризикованим кроком без жодних гарантій успіху. Тому це більше виглядає непродуманою авантюрою. Адже історія США показує, що двопартійна система стійка до викликів, і навіть значні фінансові ресурси нічого не обіцяють. На місцевому рівні певні успіхи можливі, хоч це і це вимагатиме надзвичайних зусиль. Експерти сходяться на думці, що "Партія Америки" може стати радше гучним символічним жестом протесту, ніж реальною третьою силою, здатною претендувати на владу у США.Читайте також: США втретє заблокували та відновили допомогу Україні: до чого тут очільник Пентагону та на що розраховувати. Пояснюємо