В Україні 91 вид птахів внесено до Червоної книги, вони складають 20,2% від загальної кількості видів у вітчизняній фауні. Деякі птахи зникли зовсім, інші ж через діяльність людини опинилися на межі зникнення. Серед зникаючих видів – представники лісів, степів та водно-болотних угідь. Про це в коментарі «Главкому» розповів орнітолог, співробітник Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України Геннадій Фесенко.

Дослідник зазначив, що кількість рідкісних птахів в Україні зростає: «В останнє опубліковане видання Червоної книги – третю редакцію (видану в 2009 році, – «Главком») – увійшло 87 видів птахів. Наразі триває укладання четвертого видання Червоної книги. І до нього буде долучено ще чотири види птахів. Зараз до нашої фауни належать приблизно 450 видів птахів. І от з них 91 вид буде в Червоній книзі України», – сказав Фесенко.

Серед видів, які нещодавно стали чевонокнижними – пірникóза сірощока, водоплавний птах, чисельність якого в останні роки значно зменшилася. До цих видів долучено і пірникозу червоношию. А крім того, в Червоній книзі України опинилися й інші види, які перебувають у загрозливому стані – грицик великий та вівсянка лучна.

За словами орнітолога, вівсянка лучна за 15 років втратила майже всю популяцію в Європі: «Це дрібний горобиний птах, який траплявся в нас у дуже невеликій кількості на півночі Сумської й Чернігівської областей, в заплаві Десни. Але це дуже невелика територія країни, яка була зайнята гніздуванням виду. Тепер там, мабуть, він зовсім зник як гніздовий».

Орнітолог пояснив, що причиною зникнення стало перетворення людиною природних місць існування та масове винищення цього виду птахів: «У вівсянки лучної територія гніздування дуже велика – від Фінляндії до Камчатки та Японських островів. Наприклад, в 2004 році в Європі гніздилося приблизно до 100 тис. пар. А через 15 років – максимум тільки 600 пар. На гніздову чисельність виду дуже вплинуло знищення тих біотопів, тих угідь, у яких він зимує в Південно-східній Азії. Вівсянка лучна оселяється на зволожених луках. І якраз ці угіддя стали там інтенсивно використовувати, аби вирощувати рис. Рисові поля зовсім не придатні для існування цього виду».

Крім того, науковець називає вівстянку лучну видом, якого «майже з’їли». Цих дрібних пташок, розміром з горобця, в місцях зимівлі люди тисячами ловлять просто для того, щоб харчуватися. 

Інший надзвичайно рідкісний вид, за словами орнітолога, який, ймовірно, вже вимер у світовому масштабі – кульон тонкодзьобий, один з куликів. Цей птах був масовим наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, але так і не вдалося точно встановити місця його гніздування, щоб забезпечити йому охорону.

«Кульон тонкодзьобий розміром трохи більший за знайомого нам голуба сизого, але більш ніж удвічі легший за нього. Водночас він довгоногий, високий на ногах. І має довгий дзьоб, дещо зігнутий донизу. Наприкінці позаминулого століття і на початку минулого століття цей вид був дуже масовим, так його описували тодішні орнітологи. На зволожених приморських лучних угіддях був одним із характерних видів. На нього активно полювали, і чисельність виду разюче впала. Тож цей кулик опинився вже в першій редакції Червоної книги України, яку опублікували в 1980 році», – зазначив Фесенко.

Орнітолог зауважив, що до Червоної книги України включили також рідкісних кульонів великого і середнього, схожих на кульона тонкодзьобого за зовнішнім виглядом.

«Кульони великий і середній зазвичай більші розміром, ніж кульон тонкодзьобий, але однак іноді їх можна було сплутати, особливо на відстані. Тож усю трійцю кульонів, схожих зовні, включили до червонокнижних видів, тому жодного з них здобувати не можна. Але все одно кульона тонкодзьобого не вдалося зберегти», – резюмував орнітолог.

Геннадій Фесенко також пояснив, що значне відродження червонокнижних степових птахів навряд чи можливе, оскільки майже всі природні степові екосистеми перетворено на сільгоспугіддя: «У нас в 1980-х роках перестала гніздитися остання пара орла степового. Лише зрідка, тільки в Криму, ще трапляються окремі особини буривітра степового. Перестав гніздитися у нас і лунь степовий. Ще зберігається певна кількість, але невелика, журавля степового».

Раніше «Главком» інформував, що у великих містах України поменшало горобців, вони зникають насамперед через особливості сучасного будівництва. Водночас чисельність сизих голубів залишається стабільною або навіть зростає. 

Також «Главком» інформував, що попри постійні обстріли РФ, зокрема, часті атаки на Київ, життя в місті продовжується. Яскравим тому свідченням стала родина королівських фазанів, яка нещодавно поповнилася пухнастими пташенятами.