Україна повинна негайно домовлятися про тимчасове відтермінування дії механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), який Євросоюз повністю запроваджує з 2026 року. Про це заявив директор аналітичного центру GMK Center, голова Комітету сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Станіслав Зінченко.

«Дійсно, останні три місяці практично всі бізнес-асоціації, промислові асоціації зверталися до уряду, до Верховної Ради з питанням регулювання CBAM», – наголосив експерт. За його словами, близько 15% українського експорту до ЄС підпадає під нове мито, зокрема це чавун, сталь, цемент, добрива, продукція з алюмінію. Найбільше постраждає металургійний сектор.

«У перший рік, наприклад, повноцінного впровадження CBAM, український експорт чавуну, сталі може зіткнутися з необхідністю виплат на суму десь 300–350 мільйонів доларів», – заявив Зінченко.

За оцінками експерта, негативний вплив CBAM буде лише посилюватися через зростання цін на викиди вуглецю в Європі та скорочення безкоштовних квот.

«У перспективі 2030-го року CBAM може зробити неконкурентоспроможним український експорт цементу, добрив, чавуну, прокату. І це дуже-дуже велика проблема. Вона не проблема на один день. Це довгострокова проблема, стратегічна проблема для української економіки та українського експорту», – підкреслив Зінченко.

Водночас він зазначив, що ситуація не безнадійна, і Україна має всі підстави просити про відтермінування.

«CBAM не повинен стати вироком для української промисловості. По-перше, CBAM-регламент дозволяє використати форс-мажор, тобто війна в Україні – це форс-мажор, це відповідає цьому регламенту, і Україна може бути виключена», – заявив експерт.

За його словами, ще місяць тому економічний комітет Верховної Ради звернувся до уряду з пропозицією провести перемовини з Єврокомісією щодо п’ятирічного відтермінування CBAM.

Раніше нардеп Олексій Кучеренко закликав уряд терміново представити план дій щодо отримання спеціального режиму в межах CBAM – вуглецевого мита, що запрацює в ЄС з 1 січня 2026 року.