З початку повномасштабної війни багато хто прогнозував катастрофічне зростання психічних розладів в Україні. Проте, як виявилося, українська нація виявила надзвичайну стійкість.

Доктор медичних наук, психіатр Борис Михайлов в ексклюзивному інтерв'ю для РБК-Україна розповів про реальну поширеність депресії та тривожних станів, розвіяв міфи про масовий ПТСР та пояснив, як наш організм реагує на надзвичайні події.

Повномасштабне вторгнення, безумовно, стало величезним випробуванням для психіки українців. Прогнози щодо різкого зростання психічних розладів були невтішними, але, за словами професора, українці виявилися набагато стійкішими, ніж очікувалося.

"З початком повномасштабної війни прогнозувалося значне зростання частоти психічних розладів, які досягають хворобливого рівня. Проте психологічний стан української популяції досить міцний, тож вона пристосовується до багатьох умов", - зазначає психіатр.

Це свідчить про високий рівень адаптивності та резильєнтності нашого суспільства.

Однак, це не означає, що проблем немає. "Хоча так, частота депресії зросла, але не до катастрофічних показників", - уточнює експерт.

Це важливе зауваження, яке дозволяє об'єктивно оцінити ситуацію без зайвої паніки.

Доктор також розрізняє два основні варіанти депресії.

"Існує депресія як вроджене захворювання на кшталт шизофренії. І є невротичні або психогенні депресії внаслідок емоційного стресу - надвисокого або хронічного. Поштовхом до розвитку може стати болісна подія, як-от втрата рідної людини", - говорить фахівець.

На відміну від депресії, частота тривожних станів в Україні зросла більш помітно, що, за словами психіатра, є цілком природною реакцією організму на стрес.

"В Україні збільшилася частота тривожних станів. Йдеться про: панічні атаки, генералізований тривожний розлад, змішані тривожно-депресивні розлади, розлади адаптації, які характеризуються розладами емоцій депресивного і тривожного спектра", - перераховує експерт.

Ці стани є прямим наслідком тривалого стресу та невизначеності, в яких перебуває суспільство.

Проте, навіть тут немає підстав для паніки.

"Але й тут немає катастрофічних показників, хоча частота тривожних станів наразі є вищою, ніж депресивних. І це природно, адже тривога є генералізованим, інтегративним, біологічно зумовленим механізмом, яким організм людини реагує на негативні події", - пояснює психіатр.

Тривога є еволюційно закріпленим механізмом виживання, який мобілізує організм для реагування на загрози.

Важливо, що більшість цих станів піддаються лікуванню.

"Більшість тривожних станів емоційно-стресового походження лікують також антидепресантами та короткими курсами транквілізаторів", - зазначає доктор.

Крім медикаментозної терапії, "при цьому і за депресивних, і за тривожних станів велику роль відіграє психотерапія". Це підкреслює комплексний підхід до лікування психічних розладів.

Вас може зацікавити:

• Психіатр назвав симптоми депресії, які не можна ігнорувати
• Чому зараз в Україні стали дуже популярними депресія та ПТСР
• Як відрізнити звичайний сум від депресії та коли точно потрібно до лікаря