Але маю досвід роботи в адміністраціях трьох Президентів України та активної участі в трьох Майданах, як активіст громадянського суспільства.Авторитаризм не запроваджується одномоментно — поступово накопичується, аж поки їм не почне смердіти. І спокуса розв'язати всі проблеми тиском репресивної машини — це не є чимось унікальним. Влада за своєю суттю тяжіє до цього. Стримують лише запобіжники: баланс влад, сильний парламент і незалежний суд, професійні й незалежні медіа та дієве громадянське суспільство. Коли запобіжники слабшають — спокуса зростає.Читайте також: Від БЕБ до мовного омбудсмена: уряд проти інституційностіМожу вам сказати свою думку, що я бачу зараз: відбувається черговий тест на можливість запровадження авторитаризму в Україні російського типу. І хтось дуже грамотно підставляє чинного Президента України  Володимира Зеленського.Це було очікувано — ворог сплановано розхитує Україну зсередини й нарощує тиск зовні. В цих умовах треба бути дуже обережними в оцінках, щоб "не підносити ворогу снаряди", але максимально чесними й згуртованими. І не мовчати!Не повинно бути так, щоб "своїм — закон, а опонентам — покарання". Не може декларуватися "єдність", а реально робитися кроки на розʼєднання суспільства, всього народу.Без внутрішніх запобіжників  збереження демократії — суспільство в Україні приречене! Менша авторитарна країна ніколи не переможе більшу. Але так не буде! Україна не стане авторитарною поліцейською державою. Доказано новітньою історією України!ДжерелоПро автора. Валерій Чалий, український дипломат, колишній надзвичайний і повноважний посол України у СШАРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.