Міністерка захисту довкілля Світлана Гринчук взяла участь у важливому кліматичному саміті в Данії, де обговорювалася європейська кліматична політика до 2030 року. Вона заявила: Україна впроваджує європейські норми вже зараз, не чекаючи кінця війни! Дізнайтеся, як наша країна бореться за "зелене" відновлення, чому нам потрібні мільярди на екологічні проєкти та як світ підтримує Україну, висаджуючи "українське дерево" в Європі.

Україна – невід'ємна частина європейського кліматичного діалогу

На другому дні Неформальної зустрічі міністрів навколишнього середовища та клімату країн-членів Євросоюзу, що проходить у данському Ольборзі, головною темою було формування європейської кліматичної політики на період після 2030 року. І Україна, попри війну, активно долучається до цього діалогу.

Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук наголосила, що доєднання України до європейського діалогу щодо формування кліматичної політики – це не просто формальність, а "один з кроків євроінтеграційного процесу". Вона визнає, що війна "створює серйозну турбулентність на шляху до довгострокового планування кліматичної політики", проте Україна чітко розуміє: "нам потрібні спільні зусилля та довгострокові кліматичні ресурси для досягнення спільної мети кліматичної нейтральності до 2050 року".

Це свідчить про те, що Україна дивиться далеко вперед, навіть попри виклики війни, і прагне будувати своє майбутнє за європейськими стандартами.

"Зелене" відновлення вже зараз: нові правила та мільярди на екологію

Світлана Гринчук підкреслила, що "політика та дії щодо зеленого та справедливого переходу є життєво важливими для зеленого повоєнного відновлення та кліматично нейтрального розвитку України". І що найважливіше – Україна не чекає: "Ми рухаємося до того, щоб впроваджувати та реалізовувати європейські кліматичні практики вже зараз – не чекаючи ні нашого офіційного вступу до ЄС, ні закінчення бойових дій".

Міністерка поділилася з європейськими колегами ключовими висновками за результатами нещодавнього двостороннього скринінгу за Розділом 27. Вона назвала це "інтенсивним практикумом щодо кліматичної політики ЄС". Україна уважно стежить за європейськими процесами, щоб поступово впроваджувати цілу низку важливих кліматичних вимог, таких як:

• Система торгівлі викидами (СТВ)
• Система сертифікації поглинання вуглецю (CRCF)
• Директива про корпоративну звітність зі сталого розвитку
• та інші європейські вимоги.

Це означає, що український бізнес та суспільство поступово адаптуються до правил ЄС, що є критично важливим для нашої інтеграції.

Українське дерево в Ольборзі: символ незламності та європейського майбутнього

Україна також працює над своїм черговим Національно визначеним внеском (НВВ), який визначить зобов’язання у сфері скорочення викидів та заходів з адаптації на 2035 рік. "Ми націлені на те, що український НВВ має стати частиною єдиного європейського Національно визначеного внеску у наступному раунді подання НВВ", – зазначила Гринчук. Це амбітна мета, яка підкреслює прагнення України стати повноцінним гравцем у європейській кліматичній політиці.

Окремо обговорювалися інструменти для реалізації цих амбітних планів. За словами міністерки, "сьогодні єдина можливість для реальних кліматичних дій на місцях в Україні – це залучення кліматичних технологій та інновацій з доступом до довгострокового кліматичного фінансування". Вона також висловила пропозицію: спростити доступ до кліматично нейтральних технологій та фінансування шляхом "надання пільгового режиму для українських проєктів за Статтею 6 Паризької угоди як перехідного заходу для України". Це дозволило б залучити більше коштів на "зелені" проєкти.

На знак солідарності та підтримки України, на полях конференції відбулася зворушлива подія. Хоча Україна не могла бути присутньою фізично, "колеги-міністри заклали нове дерево під нашим стягом". "Дерево України у Ольборзі зростатиме разом із саджанцями інших європейських держав", – з гордістю повідомила Світлана Гринчук.

Це символічний жест, який показує: "Україна вже є невід’ємною частиною ЄС, і нас не зупинити на цьому шляху". Україна дякує всім європейським колегам за реалізовані проєкти під час повномасштабного вторгнення та за підтримку у досягненні євроінтеграційних цілей та зеленої відбудови.