Сиркові десерти давно полюбилися українцям як швидкий перекус чи солодкий смаколик до чаю. Але далеко не всі вони однаково корисні.

Які з цих смаколиків краще оминати стороною в магазині - читайте в матеріалі РБК-Україна.

Дієтологи попереджають: деякі шоколадні сирки краще взагалі виключити з раціону, особливо якщо ви стежите за здоров’ям, вагою або маєте проблеми зі шлунково-кишковим трактом.

Як пояснює дієтолог Катерина Сиротка, найбільшу загрозу становлять три типи популярних сирків, які насправді мають мало спільного з корисним кисломолочним продуктом.

Перший - сирки з рослинними жирами. На упаковці їх часто маркують як "сирковий продукт", а не "сирок". Виробники додають дешеву пальмову або кокосову олію замість молочного жиру, що робить такий продукт шкідливим для серцево-судинної системи.

Другий -  сирки з надлишком цукру і глазурі. В окремих випадках один маленький десерт містить до 5–6 чайних ложок цукру, а шоколадна оболонка - це часто не справжній шоколад, а солодка суміш з ароматизаторів та емульгаторів. Такі "ласощі" сприяють різким стрибкам глюкози в крові та швидкому набору ваги.

Третій - сирки з ароматизаторами та підсилювачами смаку. Написи на кшталт "з полуницею", "з ваніллю" або "з карамеллю" часто не мають нічого спільного з реальними ягодами чи спеціями. Ці смаки створені хімічним шляхом і можуть викликати алергічні реакції або розлади травлення.

Дієтолог радить уважно читати склад: чим коротший список інгредієнтів і чим більше "живих" компонентів (молоко, натуральний сир, мінімум цукру), тим безпечніший продукт. Якщо ж хочеться побалувати себе - краще приготувати домашній сирок самостійно, використовуючи натуральний сир, мед або фрукти, і трохи темного шоколаду.

        Посмотреть эту публикацию в Instagram                      

Публикация от Катерина Сиротка Дієтолог Нутриціолог Супровід (@dr.syrotka)

Вас може зацікавити

• 5 видів морозива в українських магазинах, якого краще уникати
• Цей смаколик ні за що не можна купувати в магазинах влітку
• Названо найгірші цукерки для дітей

При написанні використовувалися наступні джерела: Держпродспоживслужба України, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Instagram дієтолога Катерини Сиротки.