Експерт з питань житлово-комунального господарства Олег Попенко заявив, що ухвалений у 2022 році закон про домогосподарства створює реальну загрозу втрати житла для мільйонів українців. За його словами, цей документ спрощує процедуру вилучення нерухомості за борги з оплати комунальних послуг, вводячи принцип колективної відповідальності для членів одного домогосподарства.

Попенко застерігає: тепер боржником вважається не лише особа, яка підписала договір на постачання послуг, а всі, хто входить до складу домогосподарства. У практиці це означає, що навіть якщо людина не прописана, не проживає у квартирі і не користується ресурсами, вона все одно може відповідати за борги інших мешканців.

“Якщо у тебе з’явились борги, незалежно від того, прописана людина чи не прописана, забирають усе майно”, — зазначив експерт. При цьому борги можуть стати підставою для арешту всієї квартири, незалежно від того, скільки людей володіє нею і чи живуть вони там.

Особливу небезпеку закон несе для людей, які мають спільну нерухомість із родичами або отримали її у спадок. Якщо, наприклад, у квартирі живе один з родичів і не сплачує за комуналку, а інші співвласники перебувають за кордоном чи давно не мають жодного відношення до помешкання — вони все одно можуть втратити свою частку.

Закон також створює ризики для підприємців. Якщо фізична особа-підприємець зареєстрований за адресою житла, і вчасно не сплатив податки, його квартира теж підпадає під ризик арешту як майно домогосподарства.

Крім того, закон максимально спрощує процедуру вилучення майна. Якщо раніше стягнення боргу передбачало поетапну юридичну процедуру, то тепер виконавча служба може діяти набагато швидше. У разі несплати боргу протягом місяця – майно може бути примусово реалізоване.

Попенко підкреслює, що цей закон викликав величезний резонанс серед українців, коли він розповів про нього в одному з інтерв’ю: “Коли я його прокоментував, він викликав катастрофічний фурор на YouTube. Люди зрозуміли, що у них можуть забрати останнє”.

За його оцінками, нові норми можуть призвести до втрати майна до двох третин населення України, особливо в умовах зростання заборгованості, яка вже сягнула 200 мільярдів гривень. Навіть недороге житло у маленьких містах для багатьох є єдиним активом, і його конфіскація означатиме повну втрату життєвої стабільності.

Експерт також наводить тривожні приклади: люди повертаються на тимчасово окуповані території, аби зберегти майно. За його словами, лише в Маріуполі таких — від 10 до 20 тисяч осіб. “Вони готові терпіти окупацію, бо бояться втратити житло в Україні”, — каже Попенко.

На його думку, справжня мета законодавчих змін — скорочення кількості приватних власників нерухомості в країні. Закон дає змогу перетворити будь-яку квартиру на об’єкт контролю через механізм домогосподарства, де відповідальність несе не одна людина, а всі, хто формально пов’язаний із помешканням.

Нагадаємо, українці можуть позбутися частини боргів за комуналку: умови та нюанси процедури

Раніше ми розповідали, що навіть за рішенням суду: яке майно не зможуть конфіскувати за борги

Також, не поспішайте платити комуналку: кого звільнять від оплати послуг