Головне:

• Навіщо в Україні вирішили створити Бюро економічної безпеки?
• Чому новостворенне БЕБ через пару років довелося реформувати?
• Як проходив перший конкурс на директора Бюро?
• Чому Кабмін відмовив переможцю відбору і що відбувається всередині конкурсу БЕБ?

Кабінет Міністрів України відмовився призначати на посаду керівника Бюро економічної безпеки детектива НАБУ Олександра Цивінського. Він переміг на конкурсі з відбору директора БЕБ, зібравши три з трьох голосів міжнародних членів комісії. У Кабміні повідомили, що до Цивінського є питання щодо "оцінки безпеки", які нібито були ініційовані СБУ.

Реформа БЕБ триває практично з дня відкриття Бюро, тобто з 2021 року. Відкриттю БЕБ, як і НАБУ із САП, активно сприяли іноземні партнери.

Ба більше - ефективна робота Бюро стала однією з умов для надання Україні допомоги від Міжнародного валютного фонду та членства в ЄС. Тож сьогоднішня ситуація навколо БЕБ загрожує перерости у справжній скандал із поганими для України наслідками, якщо в Кабміні не ухвалять рішення. Але там, схоже, вирішили стояти на своєму.

У 2014 році, коли Україна взяла курс на євроінтеграцію, усередині країни стали готуватися до змін. Велика їх частина стосувалася глобальної реформи правоохоронних органів і формування нової їхньої гілки - антикорупційної. Багато часу пішло на те, щоб створити Національне антикорупційне бюро, відкрити під нього спеціальну прокуратуру і "озаглавити" все це новим судом.

Ще одна реформа пролягала в площині інвестиційного клімату - найважливішої сфери для України. За роки незалежності всередині країни сформувалося своє, досить специфічне середовище для бізнесу. Той, хто встиг потрапити в систему, розумів, з ким потрібно вирішувати питання, існувала вертикаль "відкатів". Але перед іноземним інвестором відкривався український хаос. Намір вкласти гроші в Україну найчастіше закінчувався на найперших етапах, де було незрозуміло, до кого взагалі звертатися.

Після 2014 року Україна взяла курс на Євросоюз і створення сприятливого інвестиційного клімату стало однією з ключових вимог партнерів. Кілька років в уряді виношували ідею відкрити Бюро економічної безпеки. Незадовго до цього Верховна Рада проголосувала за низку законопроєктів, які вкотре назвали "маски-шоу стоп". Очікувалося, що БЕБ стане оновленою версією Податкової міліції, яка за роки роботи безліч разів дискредитувала себе.

Бюро мало стати потужним аналітичним центром, більша частина роботи якого лежала б у площині аналізу. Справи збиралися розслідувати без обшуків і допитів, обмежуючись збором "теорії" - пошуком інформації, роботою з банківськими базами тощо. Очікувалося, що до рук обвинувача потраплятиме вже практично готовий вирок.

Першим відомство очолив колишній начальник ДФС Вадим Мельник, незважаючи на критику його кандидатури з боку бізнес-асоціацій. У квітні 2023 року Кабмін звільнив Мельника, тимчасовим керівником Бюро став Едуард Федоров - колишній заступник начальника Київської митниці та голова управління СБУ в Сумській області. Федоров пропрацював лише три місяці, потім Бюро очолив Андрій Пащук, за ним - Сергій Перхун, потім - Максим Кутерга. Посада стала передаватися фактично "у спадок" - від директора до заступника.

Екс-керівник БЕБ Вадим Мельник - по центру (фото: esbu.gov.ua)

Паралельно з цим претензії до Бюро зростали. Попри кількість розкритих справ, експерти звертали увагу на їхню "якість", а точніше розмір - справи, про які йшлося, були "дрібнуваті" для такого правоохоронного органу. Складалося враження, що Бюро просто збирає справи в прагненні продемонструвати бурхливу діяльність.

На формування сприятливого інвестиційного клімату України робота БЕБ впливала, скоріше, негативно - частина обігу товарів все одно залишалася в тіні, про кадрові та фінансові проблеми Бюро говорили вже в самій структурі. Бізнесмени продовжували заявляти про те, що БЕБ керують з Офісу президента, про що і говорили в самому ОП на одній з великих зустрічей з питання реформи Бюро.

Несприятливу картину доповнили НАБУ і САП - 2025 року вони вручили підозру колишньому детективу Бюро, заявивши про те, що він нібито вимагав 150 тисяч доларів за те, щоб не відкривати справу.

У 2024 році стало очевидно, що Бюро не розв'язало проблеми тиску на бізнес, про що заявили самі підприємці, а, скоріше, очолило цей процес. Вони ж і переконали Офіс президента, що орган треба реформувати. Проєкт реформи, з яким ОП вийшов до Кабміну, потрапив до рук нардепів і тут же був розкритикований. Але будь-яка реформа починається зі зміни керівництва, тому на посаду голови БЕБ вирішили вперше провести конкурс.

Ефективна робота БЕБ і призначення його керівника - один із маяків МВФ, який фінансує безліч українських програм. Але гроші в бюджет не приходять просто так - за кожен транш Україна повинна рухатися за планом реалізації тих чи інших реформ. Одна з ключових - правоохоронна. Тому на кожен рік Міжнародний валютний фонд визначає план для України та його "структурні маяки" - пункти плану, які мають бути реалізовані в чіткі дедлайни.

У меморандумі України з МВФ на 2025 рік сказано, що директора БЕБ мають призначити до кінця липня 2025 року. Через пильну увагу з боку іноземних партнерів конкурс на посаду керівника Бюро економічної безпеки вирішили проводити максимально прозоро, принаймні початкові умови виглядали такими.

Ключове - члени конкурсної комісії, яких усього шість - три українські та три міжнародні експерти. Фінальне рішення за "міжнародниками", тобто в умовах нічиєї (3:3) переможе той, за кого проголосували всі три іноземні члени комісії.

Українську сторону в комісії представляли Олег Гіляка - начальник управління стратегічного розвитку Нацакадемії правових наук, Тетяна Мацелик - професор кафедри фінансового та податкового права Державного податкового університету, Юрій Пономаренко - завідувач кафедри кримінального права того самого університету. Міжнародники - Джеймс Вассертром - засновник Фонду доброчесності та притулку (Канада), Донатас Маласкевічюс - керівник Бюро зв'язків Литовської поліції при Europol та Лаура Стефан - президент EFOR і експерт із реформи антикорупційних інституцій для ЄС, ООН, ОЕСР.

На посаду директора БЕБ подалися 43 кандидати, з них 13 були відкинуті одразу, під час первинного відбору в березні. Потім, у квітні, пройшло тестування на знання законодавства і список скоротився до 16 фіналістів. Перший раунд співбесід мав стартувати на початку червня, але через численні судові позови був перенесений на кінець місяця.

Деякі позови виглядають справді досить дивно. Активісти в антикорупційній сфері пов'язують їх зі спробами затягнути конкурс. Приміром, за словами голови Антикорупційного центру "Межа" Мартіни Богуславець, один із позовів до суду сформований громадською організацією "Арт-Креатив", яка має зв'язки з одним із конкурсантів Віктором Дубовиком - чинним керівником директорату правової політики Офісу президента.

До слова, Дубовик у себе на сторінці у Facebook відкрито критикував конкурс на директора БЕБ. Після співбесіди - останнього етапу конкурсу, Дубовик написав, що в "цирку не бере участі".

Після тестування кандидати пройшли другий етап конкурсу - творче завдання, потім - особисту співбесіду. Джерело РБК-Україна, знайоме з ходом проведення відбору, зазначає, що цей етап був "дивним".

"Спочатку був етап тестування, потім був творчий етап - відповідають на запитання, там були дві проблеми - оцінки не "билися" з текстом, НАБУшників явно тягнули. Друге - невідомо, хто оцінював. Члени комісії комусь делегували оцінки, про що самі ж заявили. І співбесіда, яка пройшла "максимально дивно". Питання найчастіше взагалі не стосувалися планів на роботу в БЕБ", - говорить співрозмовник РБК-Україна.

Олександр Цивінський (фото: скріншот з відео НАБУ)

У підсумку на етап фіналу вийшли двоє претендентів - Олександр Цивінський і Руслан Даменцов. Обидва - вихідці з НАБУ, обох підтримали всі троє міжнародних членів комісії. Даменцов на всіх попередніх етапах зібрав 183,7 балів, а Цивінський - 185,65. Як саме формувалися бали, ніхто не пояснив, але за підсумками цього підрахунку переміг Олександр Цивінський.

Його кандидатуру за процедурою передали до Кабінету міністрів і, здавалося б, на цьому етапі вже точно не повинно виникнути проблем. Але в Кабміні вирішили інакше і "зрізали" Цивінського, пославшись на оцінку безпеки. Хоча, судячи з того, що відбувалося всередині конкурсу, Кабмін не влаштував би і Даменцов.

У своїй заяві Кабмін зазначив, що це рішення було ухвалено після вивчення додаткових матеріалів, зокрема матеріалів СБУ, які "стосуються питань національної безпеки і вміщують у собі відповідні оцінки безпеки". Більше в Кабміні розшифровувати нічого не стали, але ще до конкурсу повідомлялося, що у Цивінського є родичі в Росії. А точніше - батько.

"Так, у нього батько дійсно живе в Росії. Тільки Цивінський і в АТО воював, і на початку повномасштабного брав участь в операціях ГУРу, і вже скільки років працює в правоохоронних органах, у НАБУ, проходив постійно спецперевірку. Я пам'ятаю, що у нас є батьки Сирського (головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський народився в РФ - ред.), у Джумаділова (голова Агентства оборонних закупівель Арсен Джумаділов - ред.) у Криму", - зазначив у коментарі РБК-Україна народний депутат Ярослав Железняк.

Співрозмовники РБК-Україна у вищих політичних колах, між тим, зазначають, що причина "скасування" Цивінського не в його родинних зв'язках. На питання про те, з чим пов'язаний поточний конфлікт навколо призначення глави БЕБ, поінформований співрозмовник РБК-Україна обтічно відповів: "з підвищенням суб'єктності" - і далі уточнив, що мова йде і про "суб'єктність" України перед Заходом, і про подальше зміцнення позицій Офісу президента у всіх внутрішньоукраїнських справах.

Володимир Зеленський і Андрій Єрмак (фото: president.gov.ua)

Один зі співрозмовників видання з числа народних депутатів зазначив, що Кабмін і в його особі Офіс президента не хочуть втрачати контроль над БЕБ. Влада не хотіла отримати на посаді Бюро детектива НАБУ, який вочевидь намагатиметься бути суб'єктним і чинитиме опір спробам на нього вплинути.

"Це було настільки цинічно зроблено, що ніхто цього не очікував. Зараз конкурс треба буде проводити заново, але до наступного перегляду меморандуму з МВФ завершити конкурс і призначити нового керівника ніяк не встигнуть. Тож це стане додатковою проблемою під час наступного перегляду програми з МВФ", - зазначив депутат у коментарі РБК-Україна.

На скандал вже встигли відреагувати і підприємці. У Європейській Бізнес Асоціації заявили, що стурбовані відсутністю прогресу в процесі вибору директора БЕБ. Для бізнесу Бюро в ідеалі має забезпечувати безпечне середовище для роботи, а цього зараз немає.

"Наразі бізнес сподівається, що в результаті конкурсу орган очолить професійна, незалежна людина з високими моральними стандартами, яка зможе побудувати ефективну управлінську модель і належну корпоративну культуру в Бюро. На думку експертів Асоціації, це стане початком якісного перезавантаження БЕБ і його трансформації в сучасний професійний орган. На жаль, цього поки що домогтися не вдалося", - заявили представники ЄБА в коментарі РБК-Україна.

Схоже, ситуація навколо конкурсу на керівника БЕБ склалася таким чином - є дві умовні групи, які протистояли одна одній із самого початку. Одну з них можна об'єднати - це громадські організації, які займаються боротьбою з корупцією, і НАБУ. Друга - провладна, тобто Офіс президента. Протягом усього конкурсу більша частина кандидатів так чи інакше мала відношення до обох груп і питання було в тому, чий кандидат "добіжить" швидше.

"В Офісу не було своїх фаворитів, завдання було - максимально "добігти" зі своїми. Коли підійшов фінал, постало питання про те, щоб протягнути будь-кого, але не НАБУ, або хоча б того, хто працював ще де-небудь, крім НАБУ. Борисенко (один із кандидатів на конкурсі Олег Борисенко - ред.) їх би цілком влаштував", - зазначив інформований співрозмовник РБК-Україна.

Водночас є група "антикорупціонерів" і в НАБУ. Чинних детективів Бюро серед кандидатів було досить багато. За словами співрозмовників РБК-Україна, це пов'язано з тим, що в самому НАБУ вже давно стався розкол і багатьом детективам досить важко там працювати - треба приєднатися до одного з ворогуючих кланів, а це тягне за собою низку ризиків. Ідея кандидатів від НАБУ була в тому, щоб піти в окрему структуру, зайняти впливову позицію (благо, внутрішні правила БЕБ це дозволяють) і намагатися працювати незалежно.

"При цьому, немає жодної гарантії, що тебе завтра не покличуть до Олега Юрійовича (Татарова - ред.) на розмову. Але тут уже можна кричати, можна підключати ЗМІ, громадськість, соціальні мережі. І ставати суб'єктним", - зазначає співрозмовник.

При цьому, судячи з того, що відбувалося протягом усього конкурсу, не було схоже, що Офіс сильно звертав на нього увагу. Увесь цей час і ОП, і СБУ влаштовувало, що етапами відбору проходить людина, до якої є "безпекові питання". Тим більш безглуздо виглядають претензії тоді, коли кандидата затвердили на всіх рівнях і взагалі він пройшов найперше "решето", де претендентів явно перевіряють, зокрема, на предмет наявності "російського сліду".

"Але в ОП своя логіка. Коли почався конкурс, вони думали - та якось буде, потім - якось вирішимо, а тепер - а що ви мені зробите. Війна, нам потрібна зброя, потрібен захист, питання не на порядку денному", - зазначило джерело видання.

Найімовірніше, ні в ОП, ні в "крилі" антикорупціонерів і НАБУ взагалі не було ставки на когось конкретного - підійшов би будь-хто зі "своїх". При цьому, і для МВФ у принципі не важливо, хто обійняв би посаду глави БЕБ, головне йти за структурними маяками і йти за ними в чітко окреслені терміни. Тому сьогодні Кабмін опинився не в найзручнішому для себе становищі.

За словами співрозмовника, увесь процес конкурсного відбору не потрібно починати від самого початку - Кабмін попросив комісію повторно внести двох кандидатів із попередньо схвалених кандидатів. Отже, до кінця липня (дедлайн, визначений у меморандумі з МВФ) увесь процес потенційно можна успішно закінчити.

Однак низка співрозмовників також додали, що західні партнери України, безумовно, дуже уважно спостерігають за подіями, що відбуваються. А члени різних антикорупційних організацій із задоволенням розкажуть міжнародним союзникам, як конкурс на посаду одного з ключових правоохоронних органів України перетворили на черговий скандал. Тим паче незабаром у них для цього з'явиться майданчик, адже 10 липня в Римі стартує Конференція з питань відновлення України, де це питання потенційно може обговорюватися в кулуарах.

На цьому етапі співрозмовники РБК-Україна розглядають чотири варіанти того, як ця ситуація може вирішитися. Перший і один з найімовірніших - Кабмін поступиться і таки призначить Цивінського на посаду голови БЕБ. Другий - конкурс блокує Київський окружний адміністративний суд, на розгляді якого вже кілька позовів від кандидатів. Третій варіант - комісія поступиться Кабміну і розгляне двох, прийнятних для ОП кандидатів, і останній - варіант "Х", який поки що прорахувати неможливо.

"Скандал у БЕБ - це свідчення хаосу в правоохоронній системі, глибокого розколу між умовно антикорупційною тусовкою і всіма іншими учасниками процесу. У підсумку економіки в цьому ніякої немає, тому що ні переможець, ні більшість конкурсантів взагалі не розуміють, як вона працює", - резюмував співрозмовник РБК-Україна. Сам же Цивінський у Facebook написав про свій намір продовжити боротьбу за право очолити БЕБ.