Головне:

• Як в Європі захоплюються українськими технологічними розробками?
• По яких дронах ініціатива досі на боці ворога?
• Що стало справжнім викликом для наших військових на фронті?
• Які проблеми у виробників і чому частина з них переїхала за кордон?
• Що чекає ринок дронів після війни?

"З певною скромністю мушу сказати: виробничі лінії, які вже є в Україні й фінансуються французьким капіталом, значно ефективніші за наші власні. Сьогодні ми маємо чому повчитися в України – і маємо це визнати", – сказав у червні 2025-го голова Міноборони Франції Себастьян Лекорню, анонсуючи нове партнерство по виробництву дронів в Україні.

Лекорню правий, і Україна зараз – точно єдина держава світу , якій вдалося за 3,5 роки майже з нуля запустити стільки нових технологічних продуктів, каже РБК-Україна засновник компанії SkyLab Євген Рвачов.

"І це не тільки дрони. Україна запустила прозорі комунікації, менеджмент у військах, систему навчальних центрів, допомагає в збільшенні промислового ОПК, безліч курсів – такмед, БПЛА, інженерні курси, поводження зі зброєю, орієнтування на місцевості. Ми зрозуміли, що крім нас цього ніхто не зробить. Ми єдина країна у світі, яка опинилася в такому становищі і змогла це. Країна, поставлена в такі умови, виграє тому, що просто еволюційно треба вижити", – каже він.

Втім, потреби фронту зараз величезні, і у ринку теж свої виклики. РБК-Україна розпитало провідні технологічні компанії про те, що відбувається на ринку цих технологій зараз.

"Ти в країні, де роблять дронів більше, ніж будь-де в Європі"

Зараз в Україні, крім дронів різного призначення, виготовляють найрізноманітніші роботизовані комплекси. Вони евакуюють поранених з поля бою, дистанційно мінують і розміновують території, допомагають в наступальних та оборонних операціях.

Україна збільшує обсяги виробництва роботизованих систем і розгортає повноцінні роботизовані підрозділи у складі бойових бригад Збройних Сил на лінії фронту, писав на початку року голова Міноборони Рустем Умєров. За його словами, важливо, що основні постачальники – це провідні українські компанії.

Складно уявити, скільки часу пішло б на розробку такого в Європі, каже співрозмовник РБК-Україна з провідної української технологічної компанії, яка виготовляє в тому числі ударні дрони.

"Спілкувався якось з колегою з Іспанії. Каже, у них на розробку, яку ми встигли реалізувати за рік, пішло б років 5. Які в Європі б три роки обдумували, ще п'ять розробляли і потім ще чекали на ліцензування. Ми скаржимось на нашу бюрократію, а хіба її немає в ЄС? А ми робимо це швидко, бо інакше ніяк. Війна вимагає швидких, сміливих рішень", – розповідає він.

Також співрозмовник згадує, як до нього торік приїздив представник західної компанії пропонувати свою розробку. Показував, яку гарну технологію привіз, і був впевнений, що вона точно зацікавить Україну.

"Колеги тактовно промовчали, бо знали цю технологію ще з 2022-го. А я сказав: "Слухай, ти приїхав в країну, де роблять дронів найбільше, ніж будь-де в Європі". Він потім ще поїздив і врешті сказав, що це їм треба у нас вчитись, а не нам у них", – каже розробник.

Але підкреслює: казати, що ось у нас нарешті є багато компаній і це значить що ми тепер закриваємо основні потреби фронту – груба помилка.

"Проблеми і виклики є, і їх багато, причому постійно щось нове. Так, в 2022-му у нас не вистачало буквально всього. Але й зараз теж багато всього треба. Ситуація змінюється буквально щомісяця, і постійно треба щось вигадувати", – додає він.

Розвідувально-ударні наземні роботизовані комплекси під час демонстрації зразків українського озброєння (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Ми відстаємо по FPV, а в оптоволокно в Україні спершу не вірили

Початок вторгнення РФ до України застав Євгенія Рвачова в його рідному місті Балаклія.

Він виїхав з вже окупованої на той час Балаклії до Харкова і допомагав військовим з раціями, зв'язком, невеликими дронами, по різних типах GPS-міток і інших речей, які тоді міг організувати. Переїхав в Київ, щоб було і безпечніше, і логістично передбачувано. Так з'явилася компанія SkyLab, яка займається виробництвом високотехнологічних роботизованих комплексів і повітряних дронів.

Першими продуктами SkyLab стали "Shoolika mk6" – повітряний ударний дрон, який міг нести до 6 кілограмів, працював на кількох типах зв'язку, міг літати на той момент складним "окопним" РЕБом. Потім почали виготовляти наземні дрони-камікадзе на базових радіокерованих машинках, які несли 1,5 кг вибухівки і їздили в один бік. Далі були більші дрони, які купували для точкових операцій "специфічних" підрозділів.

У 2023-му SkyLab почала розробку свого флагману – наземного роботизованого комплексу "Sirko" і устаткування до нього. Зараз він офіційно на озброєнні у Сил Оборони, постачається по державних контрактах.

"Нова версія має дальність ходу вже більше 50 кілометрів. В нього є кілька типів зв'язку, в тому числі супутниковий. Офіс офлайн має 47 працівників, а разом з підрядниками в роботі над цими дронами задіяні близько 150 людей", – розповідає засновник компанії.

Різні за типами дрони роблять різні команди. "Це як робити автомобіль і водний катер", – порівнює Євген. "Шуліка" – бомбер, для якого в повітрі немає перешкод, але впливають інші умови: вітер, вологість, вага дрону, Jamming / Spoofing від РЕБу (технологія, яка подає фальшиві сигнали, щоб заплутати дрон – ред.), підміна координат або повне подавлення.

FPV-дрон на оптоволокні (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

"Колісний дрон – це електромобіль, який працює на повнопривідний електротязі. Ним керують повністю віддалено", – пояснює Євген Рвачов.

Технології війни й справді змінюються постійно й дуже швидко, каже РБК-Україна співзасновник VYRIY Дмитро Бабенко.

"Ще два роки тому FPV-дрони не були таким масовим явищем на фронті, їх робили зі стандартних китайських комплектуючих і літали на стандартних частотах, то зараз усе це не працює. Ми в компанії перейшли більше на українські локалізовані комплектуючі. Це важливо і для безпеки, і для кастомізації продукції: за частотами, тактико-технічними характеристиками тощо", – розповідає він.

Ще одна зміна – додалися модулі автономності. Умовно, 2024-й був роком розвитку донаведення, але в якийсь час ці напрацювання пішли трохи не в той бік й наразі ця технологія не стала геймчейнджером війни чи суперпопулярною на фронті, каже Бабенко. У 2025-му, навчившись на минулорічних помилках, українські компанії запропонують якісь нові технологічні аспекти для поля бою, вважає він.

Ще один тренд – інтеграція рішень та різних дронових систем : українських дронів-розвідників із українськими FPV, ударних дронів з дронами ретрансляторами та інші.

"Штучний інтелект – це відносно недорого і недовго, якщо ми говоримо про системи автономності, які зараз називають штучним інтелектом. Технологічні рішення, які пропонували українські розробники, пішли трохи не в той бік, а зараз відбувається плавний розворот у потрібне русло. Тому очікуємо появу різних систем автономності, як у нас, так і у ворога ", – зауважують в компанії VYRIY.

В Україні багато різних технологій, але ми відстаємо від росіян по FPV, і по їх кількості ініціатива зараз не у нас, а у ворога, каже анонімний співрозмовник.

" FPV створюють справжній терор для хлопців на фронт і. Треба з цим щось робити", – зауважує інженер.

Також дрони ворога стають більш небезпечні і для українських міст. Росіяни їх постійно вдосконалюють.

"Всі наші роботизовані комплекси – це добре, але ще одна велика проблема: у нас фактично немає власної альтернативи китайським Мавікам, а Мавіки вже не можуть виконувати тих задач, як раніше. І, наскільки мені відомо, якихось великих розробок у нас не ведеться", – каже він.

Важливий напрямок – розвиток дронів на оптоволокні . Ця технологія була й раніше, але в Україні в неї не повірили, каже Бабенко.

"І вийшло, що ми відстали у цьому компоненті від ворога й зараз – наздоганяємо. Але за останній рік ми значно пришвидшилися і, гадаю, за літо зможемо вийти на такі рівень та кількість, щоб конкурувати у цьому напрямку з росіянами", – каже він.

Дрони ворога на оптоволокні – ще один справжній виклик для військових. Їх не може заглушити РЕБ, тому вони дозволяють росіянам вести розвідку й коригувати вогонь навіть у "глухих" зонах. Вони не випромінюють сигнал, тому їх важче виявити і перехопити. З ними складніше боротися "традиційними" засобами.

Український військовий з FPV (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Відтік компаній за кордон і проблеми з ТЦК

За більш ніж три роки великої війни виробники бачать на ринку хвилеподібну динаміку. Було і велике зростання, і спади. Є і відтік за кордон – виїздять не окремі працівники, а цілі компанії. Це стається явно не від хорошого життя, вважає Євген Рвачов.

Біля 20% персоналу SkyLab – переселенці з Запоріжжя, Дніпра, Харкова, Миколаєва. Це люди, які докорінно змінили своє життя, мають дітей, знімають квартири, починають все з нуля.

"Якщо, не дай боже, настане момент, коли доведеться скорочувати штат – через відсутність держзамовлень або рішення на рівні міністерств – я просто не зможу вийти і сказати цим людям: "Вибачте, у нас скорочення". Мені ці люди важливі. 100% дронів ми постачаємо виключно для потреб армії. Жодного дрону чи компонента не продавали на цивільний ринок. І якщо треба буде звільняти людей, звичайно, я буду шукати різні експортні можливості", – каже він.

Співзасновник VYRIY навпаки вважає, що ринок дронів в Україні лише формується. Релокацію компаній він не вважає масовою історією. "Так, такі історії є, але не назвав би це тенденцією", – зауважує співрозмовник.

"Дуже правильне рішення, прийняте цього року – віддати гроші на закупівлю бригадам. Військові на місцях краще знають, що їм потрібно, працюють з різними виробниками. Власне – попит і пропозиція, наявність великої кількості покупців та продавців і формують ринок", – каже Дмитро Бабенко.

Торік більшість компаній працювали на держзамовленнях. Цього року багато з них не отримали його у достатньому обсязі. Наслідок – вони змушені або закриватися, або ставати контрактними виробниками для тих компаній, хто має замовлення від держави, додає співзасновник VYRIY.

Водночас деяких компаній, з якими Євген Рвачов зі SkyLab був знайомий ще у 2022-му, в Україні вже немає. Вони переїхали і платять за кордоном вже вищі податки, вищі зарплати. Тоді й вартість дронів зростає. Через це дорожчають і дрони для військових, каже Євген.

"Наприклад, є акумулятор до дрону. Українська компанія, на жаль, купити напряму з Китаю його не може. Не секрет, що вони змушені робити це через Європу. Компанія в ЄС бере за це свій відсоток. У 2022-23 роках це йшло добре. А зараз щось відбувається на фінансовому ринку, і стало вкрай складно навіть перерахувати кошти ", – пояснює Євген проблему.

Наземний роботизований комплексу Sirko S1 від української компанії SkyLab (фото: надане РБК-Україна)

Держава, каже він, зробила для подібних закупівель справді дуже багато. Є всі необхідні коди для митниці, є преференції, прискорення процедур на кордоні. Але кінцева вартість продукту для України вища.

Для Естонії китайський акумулятор куштує так само. Але брокер, склади, логістика – це гроші в євро, і їх треба платити. Тоді кінцевий продукт виходить дорожче в десятки разів, а при цьому компаніям треба ще й дати гарну пропозицію Агенції оборонних закупівель, і ще й прийнятну по ціні, і залишитися корисними військовим.

Інша проблема – в SkyLab не можуть найняти гарного спеціаліста, коли він не оновив дані в ТЦК. Законом це заборонено. А загалом знайти людей, які на цю позицію підходять, дуже складно.

"Є людина, віддана своїй справі, все життя в айті, але найняти його я не можу. До речі, держава якраз і зробила все, щоб ми могли оперативно бронювати людей. Але часто є людський фактор в самих ТЦК. Доводиться ходити з людиною за руку в ТЦК і пояснювати, що це важливий фахівець, часом це донести складно. Коли наш фахівець зайде в ТЦК, ми хотіли б, щоб він звідти й вийшов", – каже Євген.

Нерідко буває, що компанії допомагають армії в критичний момент, а потім йдуть з військового ринку – в агро чи інші галузі. Закриваються і тому, що не можуть витримати конкуренції, і навіть тому, що у 22-23 почали швидко рости, брати великі держзамовлення і зараз не мають менеджменту для управління масштабуванням. Тим часом потреби фронту нікуди не поділися, каже співрозмовник зі ще однієї технологічної компанії.

"Займайтесь тим, що у вас виходить найкраще"

З чим більше проблем на фронті: з кількістю чи якістю? Дронів багато, але багато з них потрібно перероблювати, каже Дмитро Бабенко.

"Тому, я б сказав, що у нас проблема з кількістю якісних дронів. Її намагаються вирішити. Зокрема, й через запуск АОЗом системи DOT-Chain Defence System та тендерів", – зауважує Бабенко.

Морський дрон Magura (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Раніше, каже він, через неефективні процедури закупівель на фронт часто постачалися дрони, які, скажімо так, не літають. І часто не тому, що вони погані, хоча бували й такі випадки. А через втрату часу. Коли купували ці БпЛА, на фронті були одні умови, зараз – уже зовсім інші , й поставлені дрони вже не підходять, їх треба міняти.

"А як ти поміняєш, коли вони вже придбані? Саме тому шлях роботи напряму з бригадами та частинами, які власне й є кінцевими користувачами – дуже правильний. Можливо, він складніший для виробників, але по-іншому поки неможливо. Скажу з власного досвіду: працюючи напряму з військовими, маємо приклади, коли наші дрони використовують у боях вже за кілька днів після прийняття замовлення та доставки", – розмірковує він.

Чи впаде ринок, коли завершиться війна? Звісно, все це існує, поки є потреба, каже Євген. Але вже зараз треба думати, чим компанії займуться, коли в дронах не буде такої потреби. Всі мають заздалегідь думати про свою стратегію.

"Ми в SkyLab чітко розуміємо, куди піде продукт, якщо потреба буде іншою. Треба заздалегідь думати про стратегію і про те, який сегмент ринку зайняти. Я вважаю: займайтесь тим, що у вас найкраще виходить. З’явиться і місце на ринку, і люди, і ресурси. Якщо ви сфокусовані на своєму – все інше обов'язково буде", – підкреслює Євген.