Фатальний крок

Війна ще невідомо коли закінчиться, а МВФ уже вимагає підвищити тарифи після того, як наступить мир.

"У МВФ визнають, що українці оплачують лише близько 50 % ринкової вартості електроенергії та газу. Тож у Вашингтоні вважають, що після завершення війни країна має перейти до економічно обґрунтованих тарифів", - заявив голова ГО "Спілка споживачів комунальних послуг" Олег Попенко.

Він припускає, що за вартістю електроенергії та газу потягнуться більшість комунальних тарифів, таких як теплопостачання, гаряча вода та послуги водоканалів.

Фактично, на думку експерта, нас очікує значне підвищення комунальної платіжки. А враховуючи постійне зменшення субсидій, сплачувати за комуналку українцям буде ще тяжче.

Попенко звернув увагу на платоспроможність українців.

"У нас 10% населення живе на рівні біологічного виживання. Тобто у них не вистачає грошей на їжу, про комуналку мова не йде. А загалом, 70% населення, за європейськими нормами, живе за межею бідності", - сказав він в ефірі YouTube каналу Юрія Романенка.

За таких умов, вважає він, підвищення тарифів стане фатальним для більшості громадян: будуть платити тільки ті, у кого зарплата 200-300 тисяч гривень, а 95% населення не зможе оплачувати такі тарифи.

На думку експерта, логічним наслідком зростання тарифів повинно б стати збільшення субсидій, але і тут є проблема: якщо ми підвищуємо платіжки втричі, тоді треба, як мінімум, в три рази підвищити і розмір субсидій. А у нас на субсидії виділено 45 млрд грн. Виходить, що треба додати до цієї суми ще 90 млрд.

Як можуть змінитися комунальні платіжки: зараз ми платимо за 50 квадратів 2-2,5 тис. грн за тепло в середньому, хоча в Києві вже й до трьох тисяч доходить. А так будемо платити 9 тис. грн, каже Попенко.

При цьому він звертає увагу на те, що мінімальну зарплату в 10 тис. грн Кабмін планує ввести тільки в 2028 році. То ж невідомо, де зможуть брати люди кошти на оплату комунальних послуг.

Експерт припускає, якими драматичними можуть бути наслідки такої політики, посилаючись на вже існуючі тенденції. В десятках міст центральної України нині можна знайти багатоквартирні будинки з покинутими квартирами. Люди переїжджають, залишаючи своє житло.

Для прикладу він згадав Кам’янське - колишній Дніпродзержинськ: там покинутих квартир - до 20-30%. Люди їдуть тому що не можуть платити за комуналку, адже там немає роботи. А квартира там в середньому коштує близько 5 тис. доларів.

Голова "Спілки споживачів комунальних послуг" прогнозує масштабування цієї проблеми на всю країну. Щоправда, вона може загрожувати відносно невеликим містам.

Потрібен захист від цінових шоків

Експерт нагадав, як європейці, на яких нам пропонують рівнятися, реагують на підвищення комунальних тарифів. Наприклад, коли у Болгарії в 2014-2016 роках кілька разів поспіль піднімали вартість електроенергії, щоразу до 200 тис. людей виходили з протестами на площі по всій країні.

Разом з тим, всупереч заявам українських можновладців про необхідність впровадження "європейських стандартів" у тарифоутворенні, в реальності лише окремі європейські країни застосовують ринкові ціни на газ для населення. Решта - використовують різні механізми компенсації для захисту громадян від цінових шоків.

Попенко також наголосив, що прирівнювання комунальних тарифів для населення до ринкових тарифів відсутнє в Європі. Адже серед усіх європейських країн, не лише Євросоюзу, а взагалі всіх європейських країн, лише п'ять використовують ринкову ціну на газ для населення.

Навіть Франція цього не робить, адже там опалення йде через електроенергію, бо у них атомна електроенергія досить дешева.

А ті країни, які застосовують ринкові ціни при наданні послуг для населення, роблять це з особливих причин.

"Це скандинавські країни. І це робиться для того, щоб люди не використовували газ, а більшою мірою використовували електроенергію. Як у Норвегії, де вона дуже дешева за рахунок внутрішніх чинників", - каже Попенко.

Аналогічна ситуація і з електроенергією: ринкові тарифи для населення в європейських країнах використовуються також у чотирьох-п'яти країнах. Усі інші використовують різні способи компенсації - для того, щоб комунальна платіжка для населення не була обтяжливою.

Загалом ключовий принцип європейської соціальної політики такий: усі країни застосовують компенсації, і ніхто не прирівнює тарифи до ринку, а прирівнюють до того, щоб платіжка за комуналку не була вищою за 10% від доходу домогосподарства.

Наприклад, у Нідерландах, де одні з найвищих тарифів і високі зарплати, сума в комунальній платіжці не перевищує 10% від зарплати. А в Україні для тих, хто має право на отримання субсидії, ця позначка встановлена не на рівні 10%, а - 15%. Тобто навіть тут не виконується європейська норма.

Експерт нагадав, що навіть під час енергетичної кризи 2022 року європейці не перекладали ринкові ціни на населення: 99% країн застосували компенсації різниці тарифів, коли газ коштував 3тис. доларів на ринку за тисячу кубів, до того ж його не було ніде.

Показовий приклад Великої Британії: навіть ця країна, яка є великим прихильником ринкових тарифів, створила спеціальну державну програму для того, щоб знизити вартість послуг водоканалів на 7%, тому що борги, які накопичили споживачі за останні 30 років, обчислюються десятками мільярдів фунтів стерлінгів.

Попенко вважає, що посилання МВФ та української влади на "європейські стандарти" при обґрунтуванні переходу до ринкових тарифів є маніпуляцією.

"Нам на кожному кроці кажуть, що для вступу до Євросоюзу ми маємо виконати європейські норми. Але реальна європейська практика кардинально відрізняється від того, що нам пропонують",- підсумував він.

Експерт вважає, що українська влада має вивчити реальний європейський досвід захисту населення від цінових шоків у комунальній сфері, а не прикриватися хибними посиланнями на "євростандарти".

Галина Гірак