Традиційна українська хата була не лише житлом, а й глибоко символічним простором. У кожній деталі - від печі до рушника - закладалася особлива енергія, захист і зв’язок із пращурами.

Чому не можна було ступати на поріг, що означали вишиті хрестики на стінах, і чому піч вважалася святинею, розповідає РБК-Україна.

Піч у традиційній українській хаті уособлювала вогонь - прадавню стихію життя, захисту й затишку. Вона була джерелом тепла, їжі й духовної сили.

Піч також вважалася священним місцем, на ній спали діти, літні люди та навіть породіллі - аби їх оберігала життєва енергія вогню. Не можна було лаятись біля печі чи бити когось - вважалося, що це накликає біду.

Кут з іконами (покуть) займав особливе місце - зазвичай розташовувався навпроти входу.

Тут зберігали образи, лампадки, паски на Великдень, свячену воду. Ікони були не лише символом віри, а й оберегом від зла, негоди, хвороб.

Саме в цьому куті ставали молодята до шлюбу і тут проводжали покійників.

Поріг - це межа між зовнішнім світом і внутрішнім простором дому. Через нього не передавали нічого важливого, бо вірили: поріг "перерізає" добро.

Не можна було сідати на поріг - це вважалося поганою прикметою. Також поріг захищав хату від нечистої сили: під ним могли ховати часник, сіль, обереги.

Вишиті рушники несли сакральне значення. Їх вішали над іконами, дверима, вікнами - для захисту.

Кожен візерунок мав свою символіку: дерево життя, ромби (родючість), хвиля (вода - джерело життя).

Рушниками перев’язували руки молодят, їх клали в домовину, ними зустрічали гостей - це був духовний міст між поколіннями.

Хрестики вишивали на стінах, одязі, рушниках і навіть малювали над дверима. Це були найсильніші символи охорони - обереги від хвороб, пристріту й темних сил.

Особливо часто хрестики малювали на балках або стелі, аби "зверху" хату нічого не зруйнувало.

Вас також може зацікавити:

• Що може значити загуба сережки з правого чи лівого вуха
• Чому заборонено показувати немовлят до хрестин
• Чи справді чорна кішка віщує про нещастя

Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: Енциклопедія "Українська народна культура", Музей народної архітектури Пирогів, Етнографічний довідник "Традиційне українське житло".