Навіщо потрібен Спеціальний трибунал

Історія створення Спеціального трибуналу – це хроніка наполегливої дипломатичної та юридичної боротьби України та її союзників, спрямованої на заповнення прогалини у міжнародному праві.

Справа в тім, що наявні інституції, зокрема Міжнародний кримінальний суд (МКС), не мали юрисдикції щодо злочину агресії, скоєного Росією. МКС має юрисдикцію розслідувати тільки військові злочини, злочини проти людяності та геноцид в Україні, але він не має юридичних повноважень для переслідування злочину агресії проти України, оскільки до початку війни ні Росія, ні Україна не ратифікували Римський статут. Україна, до слова, вже ратифікувала документ.

Повернемось до Спецтрибуналу. Протягом 2022-2023 років низка ключових міжнародних організацій ухвалила резолюції на підтримку створення цього органу:

• Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) стала однією з перших міжнародних інституцій, що рішуче підтримала ідею, ухваливши відповідні резолюції.
• Європейський парламент також неодноразово закликав до створення Спецтрибуналу.
• Ідею підтримали парламентські асамблеї НАТО та ОБСЄ.

Для практичної реалізації ініціативи було створено неформальну "Core Group" (Ключову групу). Перше засідання групи відбулося у січні 2023 року за участі 21 країни, а згодом коаліція значно розширилася.

Важливим переговорним майданчиком стала Гаага (Нідерланди) – світова столиця правосуддя. Саме тут проходили ключові дискусії щодо юридичної моделі трибуналу, його статуту та механізмів фінансування. Розглядалися різні варіанти: створення трибуналу на основі угоди між Україною та ООН, або ж на базі багатосторонньої угоди за підтримки регіональних організацій, таких як Рада Європи.

Ключовий прорив стався у 2024-2025 роках. Політична підтримка почала трансформуватися в конкретні юридичні кроки.

Важливою датою стало 25 червня 2025 року. Тоді у Страсбурзі Президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України, аналогічного трибуналу в Нюрнберзі після Другої світової війни.

Разом з угодою було оприлюднено і статут майбутнього судового органу.

Яким буде трибунал для Росії

Спеціальний трибунал буде створено у межах Ради Європи. Він переслідуватиме вище політичне та військове керівництво Росії, а також лідерів країн, які підтримали її агресію, зокрема Білорусі та Північної Кореї. Йдеться про злочин агресії – незаконне застосування збройної сили проти України.

За даними Офісу президента, статут новоствореного трибуналу не містить жодних згадок про персональні імунітети. Це означає, що під слідством можуть опинитися і Путін, і Лавров, і Мішустін. Імунітет не стане перешкодою, хоча обвинувальні акти й ордери на арешт можна буде видавати лише після зняття недоторканності.

Трибунал отримає міжнародну суб’єктність і стане незалежною інституцією. Підставою для його діяльності є стаття 8 Римського статуту, що визначає воєнні злочини, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС).

Окремий блок у роботі трибуналу стосуватиметься компенсації завданих збитків, зокрема шляхом переказу заморожених російських активів.

Водночас цей спецтрибунал не дублює функції Міжнародного кримінального суду, а лише доповнює їх. У разі передачі обвинуваченого до МКС, процес у спецтрибуналі буде призупинено, написала у Facebook заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра .

"Створення спецтрибуналу відкриває можливість для першого офіційного міжнародного визнання злочину агресії з боку Росії, починаючи з 2014 року. Його обвинувальні акти стануть юридичним підтвердженням того, хто, коли і як розпочав цю війну, подібно до того, як це зробив Нюрнберзький трибунал",- написала Мудра.

Швидко не буде

Очікується, що суд винесе рішення щодо злочинів близько 20 представників вищої влади Росії. На відміну від Міжнародного кримінального суду, їх можна судити заочно – in absentia. Але, зазначає в розмові з виданням Наше время заступниця голови фракції "Слуга народу" у Верховній Раді України Євгенія Кравчук, навіть заочно Путін навряд чи виявиться підсудним. Згідно зі статутом трибуналу, у так званої "трійки" – глави країни, глави уряду та міністра закордонних справ – є "функціональний імунітет". Можна готувати розслідування – усе буде передано до суду. Але, поки особа обіймає цю посаду, рішення суду чи розгляд справи буде призупинено.

Крім того, зазначає обвинувач і керівник слідчої групи Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії (1994–2010р.р.) Володимир Точиловський, існують скептичні оцінки можливостей Трибуналу. Адже його діяльність, каже експерт в розмові з Радіо Свобода, може звестися до вироків, винесених у заочних судових процесах при відсутності обвинувачених на лаві підсудних.

Разом з тим, каже Точиловський, створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії, після Нюрнберзького та Токійського, може скласти прецедент судового механізму кримінального переслідування політичних лідерів за злочин агресії.

Втім голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв застеріг щодо завищених очікувань від роботи майбутнього Спецтрибуналу, аби не наступило швидкого розчарування, оскільки його робота може бути довготривалим процесом.

Нардеп в коментарі Укрінформу заявив, що створення Спецтрибуналу не значить, що Путін і його поплічники вже за місяць опиняться в тюрмі. Однак це означає, що можуть бути розглянуті всі справи та будуть зафіксовані всі факти всіх абсолютно злочинів росіян проти України. І можуть бути винесені нехай і заочні, але вироки, які вже самі по собі будуть відповідати нормам міжнародного права.

Потураєв підкреслив, що створення Спецтрибуналу буде також "сигналом для міжнародних партнерів, які вагаються, чи хочуть ставати відкритішими до співпраці з Росією".

Але чи уловлять ці сигнали американці?

Демарш США триває

Нагадаємо, в січні 2025 року адміністрація Дональда Трампа скоротила мільярди доларів іноземної допомоги. Це призвело до того, що у лютому відбулося різке зниження фінансування проєктів, які надають допомогу Києву в розслідуванні воєнних злочинів.

Вже 18 березня Сполучені Штати вийшли з міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України.

А 26 червня адміністративно-бюджетне управління Білого дому рекомендувало Держдепартаменту припинити фінансування майже двох десятків програм, які розслідують воєнні злочини у всьому світі. Йдеться, зокрема, про проєкти з розслідування злочинів російських військових в Україні.

Якщо Держдепартамент таки скоротить фінансування, це може призвести до паралічу розслідувань, йдеться у аналітиці видання Daycom.

"У судах ООН, Міжнародному кримінальному суді, а також у новостворених структурах доведеться працювати з обмеженими ресурсами. Значна частина доказів може бути втрачена або залишитися неаналізованою. Постраждалі можуть не отримати правової допомоги. І найгірше - безкарність знову стане нормою",- пишуть аналітики.

Цікаво, що представники Сполучених Штатів працювали в координаційній групі, що займалася Спецтрибуналом, лиш до березня 2025 року. А останнє засідання вони і поготів проігнорували. Ірина Мудра зізнається: Україна переживала, що США посилає сигнал – мовляв, трибуналу не буде. А країни G7 не гарантія, що не підтримають американців.

"Але ми отримали непрямі сигнали від американської сторони, що  вони, через зміну політики нової адміністрації, змушені вийти з цієї коаліції. Але не робитимуть нічого, що може підважити і роботу, і перспективу створення трибуналу. За що ми були безмежно вдячні, тому що просто мовчання з їхнього боку було дуже важливим", - заявила Мудра.

Цікаво, що американці поки що не коментували створення Спецтрибуналу для росіян. Але європейці не полишають надій на партнера, хоч і нестабільного. На думку верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, США внесли свій вклад у створення Спеціального трибуналу і можуть згодом приєднатися до нього.

Але це покаже лише час. За оцінками директора Центру досліджень воєнних злочинів при Інституті держави і права ім. Корецького НАН України Миколи Сірого , Спецтрибунал має запрацювати 2026 року. В розмові з виданням i-tv.uaаналітик підкреслив унікальність події: країни демократичного світу, не чекаючи позиції США, прийняли для себе тверде рішення про підписання угоди з Україною.

"Це означає, що демократичний світ не озираючись на США, заявив, що він твердо стоїть на захисті демократичного міжнародного правопорядку та верховенства права. Це подія надзвичайно високого рівня",- заявив Сірий.

Валерія Шипуля