16 вересня Верховна Рада проголосувала за створення нових судів — Спеціалізованого окружного адміністративного (СОАС) та Спеціалізованого апеляційного адміністративного (СААС). Вони замінять ліквідований Окружний адміністративний суд міста Києва, відомий своїми антиукраїнськими рішеннями.

СОАС і СААС розглядатимуть надзвичайно чутливу категорію справ — позови проти Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, Національного банку, Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції та інших ключових інституцій. На це Парламенту знадобилося майже три роки. Адже відповідно до Плану для Ukraine Facility ухвалити закон мали ще до кінця 2024-го. 

Водночас у цих же зобов’язаннях вказано, що конкурс до СОАС і СААС має бути оголошеним до кінця вересня 2025 року, щоби Україна не зірвала виконання ключових маяків Плану. Ухваливши закон за два тижні до дедлайну, Парламент фактично не залишив судовій владі шансу провести цю процедуру у нормальні строки. Між першим і другим читаннями, законопроєкт №13302, визначений Президентом як невідкладний, майже три місяця припадав пилом у Верховній Раді. Схоже, що політична влада не дуже зацікавлена в створенні нових вищих спеціалізованих судів, втім нардепи в останній момент згадали про існування маяків (і привʼязаних до їх виконання коштів), і таки проголосували. А під законом ще потрібен підпис Президента. Далі Вища рада правосуддя і Державна судова адміністрація мають визначити необхідну кількість посад суддів в нових судах, Вища кваліфкомісія суддів — оголосити конкурс. 

Експерти "Лабораторії законодавчих ініціатив" зазнають: закон, який визначає процедуру формування СОАС і СААС, несе безліч ризиків. Розповідаємо, що ж перешкоджає формуванню справді незалежних вищих спеціалізованих судів.

Ухвалений закон дозволяє державним службовцям зі стажем сім/девʼять років претендувати на посади суддів, що створює очевидний конфлікт інтересів. Адже представники виконавчої влади фактично отримають можливість судити рішення своїх колишніх роботодавців. Тобто держава судитиме державу.

Окрім очевидних постійних самовідводів суддів, сама конструкція судів відрізняється від існуючих вищих спеціалізованих, насамперед Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Тож є небезпека, що в майбутньому створення СОАС і СААС може бути визнане неконституційним. Наприклад, вже є подання про визнання неконституційності ВАКСу до Конституційного Суду, яке він так і не спромігся вирішити за останні п’ять років.

Конкурс до нових судів проводитиме ВККС спільно із новим дорадчим органом — Експертною Радою. Вона складається із трьох представників міжнародних експертів з правом переважного голосу і трьох українських суддів. Фактично маємо суддівську квоту як у ВККС з восьми осіб, так і в Експертній Раді (троє осіб), що є абсолютно невиправданим та незрозумілим. До того ж у громадськості є зауваження до двох з трьох українських суддів в Експертній Раді.

Добір суддів у спеціалізовані суди мав би відбуватися за процедурами, які вже були перевірені раніше та довели свою ефективність. Таким прикладом може стати Громадська рада міжнародних експертів, яка складається виключно з іноземців і проводить конкурс до ВАКС. 

Окрім того, вже три роки адміністративні справи киян тимчасово розглядають в Київському окружному адміністративному суді (КОАС). Адже Київський міський окружний адміністративний суд і досі існує лише на папері (КМОАС). Судді там з’являться в кращому випадку в 2026 році, коли в межах добору до місцевих судів ВККС заповнить понад 1800 вакантних посад. З них 50+ осіб мають бути відібрані до КМОАС.

Тож в результаті таки матимемо нові спеціалізовані суди. Однак наразі це не виглядає як перемога. Адже їхнє створення несе низку ризиків, серед яких, зокрема, посилення політичного впливу. Незрозуміло, звідки ж візьмуться ці фантастичні незалежні судді, якщо держава для вирішення судових спорів проти держави добиратиме державних службовців? 

Зараз найголовніше забезпечити неупереджений і відкритий добір максимально доброчесних і незалежних суддів. Жодної лояльності до держави, політичних звʼязків чи корупційних ризиків у них бути не повинно. Інакше навіщо це все було? Задля створення ще одного ручного суду?

Лабораторія законодавчих ініціатив