У свій вихідний троє військовослужбовців – Турист, Швайгер і Бублик – вибираються на один із донецьких пагорбів на невеликому автобусі, вивантажують з нього пару зручних крісел і розкладають навколо себе снеки з місцевого прифронтового магазину. 

Енергетики, чіпси, "Кабаноси", ніжно-бузкове небо, на якому ледь вимальовується контур місяця, комарі, що атакують руки нижче футболки – вайб типового вечора на Донеччині. Місці не лише смерті, а й життя сотень українських військових. 

Між собою хлопці жартують, що приїхали на рибалку. Де ж іще проводити вихідний?

Тільки замість річки тут небо – широке і безкрає. Запитайте будь-кого, хто воював на Донеччині, яке тут небо, і вам не скажуть, що воно повне тривог, прильотів і фосфору. Вам скажуть, що воно низьке, із сотнями зірок вночі й найочікуванішим, оранжево-розпеченим сонцем зранку. І не збрешуть.

Екіпаж Signum готується до роботи в один із літніх вечорів

Усі фото – Ольга Кириленко, УП

Замість риби на цій риболовлі – запущені росіянами "Шахеди", замість вудки – дрони-перехоплювачі. 

У вихідний від боїв у Серебрянському лісі, де батальйон БПЛА Signum прикриває передній край 53-ої бригади і суміжників, Турист, Швайгер і Бублик збивають "Шахеди". Хоча це зовсім не їхня робота як частини лінійного підрозділу. Їхня робота – знищувати ворожу піхоту, укриття, техніку, розвідувальні БПЛА. 

Збиття "Шахедів" – це власна ініціатива і без перебільшення хобі. 

У бусі Signum'а є стіл, планшет, антена і нинішній ексклюзив – п'ять українських дронів-перехоплювачів у картонних коробках. Дрони-перехоплювачі здалеку нагадують крихітні ракети з чотирма двигунами. Хоча за своєю суттю, як пояснюють хлопці з дронових майстерень Signum, вони є всього-на-всього нестандартною моделлю FPV-дрона. 

"Радіолокаційна станція наводить пілота на ціль, показує, як ця ціль переміщується, пілот летить, стає над "Шахедом", камера в нього внизу, і камерою його шукає. Йому треба знайти "Шахед" до того, як ворожий дрон заходить на ціль, бо потім він ще більше набирає швидкість", – пояснює УП в майстерні Signum інженер із позивним "Солома".

Дрон-перехоплювач готують до польоту

До речі, на відміну від звичайних FPV чи FPV на оптоволокні, які треба перепрошити на потрібну частоту або надрукувати на 3D-принтері до них котушку для оптики, ці дрони майже не потребують доопрацювань. Через велику швидкість руху їх також не обльотують, на відміну від стандартних FPV.

У майстернях Signum із ними найменше роботи.

"Зараз, можна сказати, що цей український дрон досі на стадії розробки. Буде добре, якщо там буде донаведення, бо поки що це дуже багато ручної роботи та людських помилок. Пілотів, які будуть нормально літати, дуже важко знайти", – додає Солома.

Інженери Signum оглядають дрони-перехоплювачі перед виїздом

Незадовго до опівночі Турист, який є першим пілотом у Signum, що освоїв польоти на дронах-перехоплювачах, помічає на своєму планшеті, що з території Росії заходять "Шахеди" . На жаль, дотягнутися до перших двох не вдається, а всі наступні, десятки "Шахедів", ідуть повз зону роботи Signum – через Харківщину.

Чергування цього екіпажу, на яке натрапляє УП – радше виняток, ніж правило. За трохи більше ніж місяць роботи хлопці з Signum у свій "вільний" час збили 22 "Шахеди", 5 з яких – за одне чергування. 

Цей текст – про те, чому екіпаж Signum вирішив збивати "Шахеди", як їм це вдається і чи можна масштабувати цей досвід на інші екіпажі FPV або навіть цивільних громадян.

[BANNER5]

Що таке дрони-перехоплювачі в системі української ППО

З 2022-го й особливо 2023-го року, відколи Росія почала масово атакувати українські тилові міста "Шахедами", Сили оборони напрацювали кілька варіантів збиття ворожих дронів. 

Від найпростіших і найдешевших, таких як мобільні вогневі групи, що чергують біля стратегічних об'єктів і на маршрутах потенційного прольоту дронів із кулеметами та зенітними установками, до складніших і дорожчих, таких як західні зенітно-ракетні комплекси, зокрема RIS-T, NASAMS, Patriot, а також довгоочікувані винищувачі F-16.

Мобільні вогневі групи (МВГ), робочою висотою яких є 800–1500 метрів, перший час показували хороший результат, тож їх масштабували по всій країні й долучили до цієї роботи навіть добровольчі об'єднання територіальних громад (ДФТГ), тобто, по суті, людей напівцивільних.

Втім, уже в 2024-му й особливо у 2025-му році росіяни почали піднімати "Шахеди" на недоступну для МВГ висоту – 2500–3000 метрів. Тож статистика збиття стрімко пішла вниз, хоч про це мало хто відкрито говорить. 

"На мобільні групи зараз у загальній статистиці припадають сльози (дуже мало випадків збиття – УП), хоча по всій країні їх працює кілька тисяч людей", – згадує в розмові з УП один із відповідальних за збиття "Шахедів" співрозмовників.

З одним із екіпажів МВГ, бійцями місцевого ДФТГ "Лісовик", "Українська правда" працювала влітку цього року на Сумщині. На свої очі ми бачили, як турецький кулемет Canik M-2 не зміг вивернутися на 90 градусів під час прольоту ворожого БПЛА над позицією. А навіть якби зміг, то не дотягнувся б по висоті до "Шахеда". Водночас кількість випадків збиття на Київщині, як переконують УП бійці з тутешніх екіпажів МВГ, вища за регіони, через які безпілотники заходять на територію України.

Бійці ДФТГ "Лісовик" на чергуванні по "Шахедах" на Сумщині, червень 2025-го року

Західних комплексів ЗРК, як і ракет до них, бракує – про це відкрито говорить президент. До того ж застосовувати ракети за кілька мільйонів доларів проти "Шахедів", які обходяться Росії в 70–200 тисяч доларів – невиправдано дорого.

Проміжним варіантом між МВГ та винищувачами, за складністю та вартістю, спершу стали гелікоптери та легкомоторна авіація (з них працюють також із кулеметів, але в небі), а останнім часом – дрони-перехоплювачі. Саме на гелікоптери, легкомоторну авіацію та перехоплювачі, за даними УП, зараз припадає найбільше випадків збиття.

Інформації щодо дронів-перехоплювачів, які застосовують Сили оборони, у відкритому доступі небагато. Частину з них Україна точно купує у мільярдера та колишнього керівника Google Еріка Шмідта, з яким особисто на початку липня зустрічався президент Зеленський. Шмідт і тодішній міністр оборони України Рустем Умєров підписали угоду про довгострокове стратегічне партнерство.

Насправді ця зустріч президента й Умєрова зі Шмідтом не була точкою відліку в співпраці між Україною та Swift Beat. Наскільки відомо УП від співрозмовника у сфері закупівлі зброї, Україна контрактує ці дрони-перехоплювачі щонайменше з весни цього року. Втім, більш ефективні моделі, з функцією автоматичного донаведення на ціль, контрактує приблизно два місяці як.

[BANNER1]

Показник влучання у перехоплювачів Шмідта, які застосовують підрозділи Сил безпілотних систем, наскільки відомо УП, надзвичайно високий. Усе за рахунок згаданої функції автоматичного донаведення та великої швидкості, яку може розвивати дрон. Це приблизно 300 км/год. Рівень навченості пілота в такому разі відіграє мінімальну роль. 

Це блискуче технічне й фінансово посильне рішення для України – один дрон-перехоплювач від Swift Beat коштує від 5 до 10 тисяч доларів (тобто в 14–20 разів дешевше, ніж сам "Шахед"). Однак це рішення великою мірою залежить від виробничих потужностей постачальника та його можливості постійно вдосконалювати перехоплювач, особливо, якщо Росія почне масово застосовувати реактивні "Шахеди", що рухаються зі швидкістю 600 км/год.

Окрім централізованого й частково уповільненого пошуку рішення по збиттю "Шахедів" згори, тобто на рівні військового та політичного керівництва, у Силах оборони також існує аналогічний низхідний рух. 

Декілька БПЛА-шних підрозділів-ентузіастів намагаються навчитися збивати російські "Шахеди" самостійно. Для цього вони використовують FPV-дрони українських виробників, які наразі не мають функції донаведення. Тобто результат влучання або не влучання в "Шахед" залежить від технічних характеристик дрона, а також великою мірою від здібностей пілота. Він має бути справжнім майстром, повелителем FPV. 

І серед цих підрозділів є згаданий нами на початку цього тексту Signum. 

Чи складно збивати "Шахеди" дронами-перехоплювачами, і до чого тут "Формула-1"

Далі – пряма мова оператора FPV підрозділу Signum із позивним "Турист", який у ролі пілота збиває російські "Шахеди" над ЛБЗ на Донеччині.

11 липня 2025 року я збив свій перший "Шахед" і чисто під цей момент скурив сигару, яка в мене лежала пару місяців. Я взяв її із собою на Мадейру у відпустку, чекав підходящий момент, зробив там дівчині пропозицію, вона сказала "так", думав – от тоді скурю, але забув. І ось, прийшов її час.

Тоді ми за три робочі дні збили 7 штук "Шахедів". Це мало, ми могли більше, але в нас просто закінчилися засоби. Якби було 20 дронів, ми б збили 20. "Шахеди" йшли над нами один за одним. Від моменту зльоту до збиття – дві хвилини. Вилетів – збив, вилетів – збив. 

Неподалік від нас у ті перші вдалі дні працювала ракетна установка. Вона запустила одну ракету – збила, потім ще дві – і в неї було два промахи. А ми влучали щоразу.

Пілот дронів-перехоплювачів Турист готується до роботи в Signum-бусі

До першого збиття в нас був десь місяць спроб, але вони були невдалими – ми мали занадто свіжі версії бортів, тобто перехоплювачів. Спочатку "Шахед" йшов зі швидкістю 170 км/год, а я – 300 км/год, і я його переганяв. Сідала батарея. "Шахед" зливався з місцевістю, і я не міг його знайти. Горів мотор. Ти його бачиш, а знищити не можеш – і це страшне!

А потім збили перший, другий – п'ять за один раз, і вже стало менше переживань, а отже, менше впливу людського фактору. 

Ми самі проявили ініціативу в цьому питанні, я сказав комбату: "Дай мені півтора тижня – і буде результат". Він сказав: "Працюй".

[BANNER2]

Як це взагалі почалося? Гонки у "Формулі-1" знімають на дрони, які летять зі швидкістю 300 км/год. Я собі подумав: якщо є "Шахед", який летить 170–200 км/год, і є дрон, який летить 300 км/год, то чому б не поєднати одне з другим? 

Ще рік тому я пропонував застосовувати це рішення – говорив із одним, другим, третім українськими виробниками, але ніхто ці мої слова серйозно не сприймав. 

А тоді керівник компанії N (приховано на прохання підрозділу, ідеться теж про українського виробника – УП) мені каже: "От у нас є аналог до тих дронів, які у "Формулі", але ними ніхто не хоче користуватися". Я кажу: "Дай мені, я просто страшенно хочу спробувати!".

Тобто це не нова технологія, це рішення вже існувало. Хлопці просто вчепили на нього камеру з поворотним механізмом, вибухівку і продовжили час польоту. Не треба було навіть нічого придумувати. А ми як держава знову повільно рухалися, ми не подумали про це вчасно. 

У нас є величезна проблема з розвитком інновацій та технологій.

Зараз дронами цього виробника різні підрозділи уже збили понад 200 "Шахедів".

Тепер у нас інша проблема – це масштабування. Дронів мало.

Навчити екіпажі – не складно. Так, певною мірою це специфічний дрон – він рухається з великою швидкістю, трохи по діагоналі, але може і паралельно до землі. Але по суті – це звичайний FPV, просто з аеродинамічним корпусом і посиленим мотором. Пілот, який уже літає на FPV, може його освоїти. 

Перед першими застосуваннями я дзвонив до виробника, казав: "Скиньте мені інструкції", а вони: "Та ти спробуй". Я спробував і зрозумів, що це можливо. Це навіть простіше, ніж збивати розвідувальні крила, бо ця сфера вже пішла вперед в усьому, зокрема з тактикою застосування. 

По суті, "Шахед" – це здо-ро-вен-не крило, аж квадратне. Ти просто летиш на нього по прямій, жодних складнощів.

[BANNER3]

Зараз тема з дронами-перехоплювачами почала розвиватися. Влада буде це фінансувати, і я цьому дуже радію, бо не може все триматися на плечах волонтерів. Усі дрони нам зараз постачає виключно Стерненко – у нас механізована бригада, ми не можемо собі таке дозволити.

Взагалі збивати "Шахеди" – це не наша робота, ми відповідаємо за лінію бойового зіткнення, за смугу своєї бригади. 

Але після того, як "Шахед" впав біля мого дому в Києві, він став і моєю роботою, моєю проблемою теж. Якщо я тут можу його зупинити, я маю це зробити. Я маю доводити, що це взагалі можливо.

Тепер перехоплювачами цікавляться багато підприємств, державних структур – вони бачать профіт, розуміють, що цим треба займатися. Дзвонять до мене – я завжди радий допомогти, кажу: "Давайте засоби, людей – ми навчимо, і хай працюють". 

Ми готові вчити ДФТГ, цивільних, будь-кого. 

Зараз "Шахеди" – це проблема № 1 для цивільного населення. Навіть той самий Слов'янськ – постійні прильоти. Росіяни значно збільшили кількість запущених дронів. 

Збивати це з кулеметів силами МВГ – бес-по-лєз-но: вони не дістають до "Шахедів", які йдуть на висоті 2500–3000 метрів. Коли я їх бачу біля нас на чергуванні, вони просто сидять. Ці люди отримують забезпечення, зарплати, автомобілі, а на виході що?

Я бачив місячну статистику по збиттях дронів МВГ в одній з областей – і це одиниці. У частині випадків це ще й не МВГ збили, а РЕБ "задушив", а ці собі записали. 

А за дрон-перехоплювач може сісти цивільний пацан, налітати 50 тренувальних годин, потім взяти споряджене сапером обладнання і один за одним маслати (збивати – УП) ті "Шахеди".

Вартість такого українського дрона – менше 100 тисяч гривень. Порівняно із західними ракетами, які випускають по "Шахедах", це повна чепуха. 

Зараз ще почали казати, що росіяни запускають реактивні "Шахеди", які ніби як летять понад 400 км/год – мовляв, ось чого багато прильотів по Києву. Втім, я думаю, що це кажуть для маскування незграбності нашого ППО. 

"Шахеди" летять на висоті 3 км – ракет немає, а МВГ безпорадні. Залишаються тільки дрони.

Ольга Кириленко, УП