BRDO є одним із ініціаторів кампанії з декриміналізації дорослої порнографії в Україні ще з 2022 року. У межах ініціативи наша команда вирішила з’ясувати, як притягають до відповідальності за створення і поширення такого контенту. Ми використали штучний інтелект (ШІ) для аналізу 222 судових вироків за ст. 301 ККУ і виявили: чверть з них посилається на документ, який Україна ніколи не підписувала, а кожен десятий вирок ґрунтується на скасованому законі. Цей експеримент довів, що технології можуть значно підвищити прозорість і підзвітність правосуддя. 

Експерти помітили патерни: вироки посилаються на нечинні закони  

Декриміналізація порно може принести бюджету понад 500 млн грн податків щорічно (за розрахунками на кінець 2024-го) та вивільнити ресурси правоохоронних органів. Під час роботи над ініціативою ми вирішили дослідити судову практику за ст. 301 ККУ "Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів", з’ясувати, кого і як карають і як це аргументують українські суди. 

Аналізуючи вироки, ми помітили кілька цікавих посилань:  

1. На Конвенцію про запобігання обігу та торгівлі порнографічними виданнями та торгівлі ними від 1923 року, хоча Україна не є її учасницею. 
2. На ЗУ "Про захист суспільної моралі" – у тих справах, де перший інкримінований епізод відбувся після дати скасування цього закону.
3. На ЗУ "Про медіа" – коли поширення матеріалів у цих справах не відбувалося через медіа чи платформи спільного доступу до відео.

Нас це зацікавило, але ми стикнулись з проблемою масштабу. Юрист може ретельно проаналізувати десятки судових рішень, помітити дивні посилання, застарілі норми чи логічні невідповідності. Але що робити, коли треба опрацювати 222 вироки, кожен з яких має десятки сторінок? 

Математика проста: навіть якщо витрачати трохи більше години на один вирок, це майже 300 годин. Для однієї людини це два місяці роботи. Для команди юристів – тижні інтенсивного аналізу. 

Судова система створює сотні тисяч таких документів, і на їхній аналіз звичними методами ресурсу просто немає. Саме через ці обмеження системні патерни у судочинстві лишаються невидимими. Та використання ШІ для масового аналізу судових вироків може це змінити. 

Експеримент з ШІ для масового аналізу

Наша команда системно впроваджує ШІ в роботу і вже створила не один продукт. Відтак ми вирішили спробувати новий підхід і до аналізу вироків. Ми поставили перед ШІ конкретне завдання: проаналізувати 222 судові вироки у справах про дорослий контент на предмет трьох патернів, які визначили юристи. Для цього ми розробили спеціальний алгоритм, за яким діяв ШІ. 

ШІ не інтерпретував правові норми і не робив правових висновків. Він просто сканував тексти та виписував усі згадки законів, конвенцій або інших фактів, які ми шукали. 

Результати аналізу виявилися несподіваними. 27% вироків містили посилання на Конвенцію 1923 року, хоча Україна ніколи приєднувалася до неї та не підтверджувала її чинність у порядку правонаступництва. Ще 10% вироків посилалися на закон "Про захист суспільної моралі", який був скасований до моменту скоєння інкримінованих діянь – 31.03.2023 року. 

Звісно, ми не могли покладатися виключно на ШІ, тож взяли статистичну вибірку вироків і перевірили їх вручну, позначаючи, впорався ШІ з поставленою задачею чи ні. 

Висновки такі: за першими двома патернами ми отримали доволі високу достовірність і довели, що ШІ можна використовувати для аналізу таких справ. Якщо ж говорити про третій патерн – посилання на ЗУ "Про медіа" – там все складніше, адже закон чинний і треба глибше аналізувати кожен вирок. Тож для таких завдань потрібні подальші розробки та тестування. 

Результати дослідження доступні для всіх у форматі дашборду за посиланням. Крім того, ми провели відеопрезентацію, у якій розповіли і про сам алгоритм, і про статистичні методи для його перевірки, а запис події опублікували на Youtube. Ці матеріали будуть цікаві фахівцям, які хочуть дізнатися більше про технічні деталі і, можливо, використати цей підхід у власній роботі.   

Чому судді посилаються на документи, які не діють в Україні

Цей приклад розкриває системні підходи у формуванні судових рішень в Україні. Часто судді та їхні помічники користуються готовими шаблонами вироків або копіюють фрагменти з попередніх текстів. Це здається логічним: навіщо кожен раз писати з нуля, якщо є вдалі формулювання? Однак така практика створює ефект "юридичного ксероксу", коли застарілі посилання механічно переносяться з одного рішення до іншого.

Конвенція 1923 року, на яку посилаються у чверті вироків, дійсно існує і стосується порнографічних матеріалів. Але Україна її не підписувала як незалежна держава, і не є правонаступницею СРСР щодо цього документа. Про це прямо йдеться в листі від МВС з посиланням на Мін’юст, який отримав BRDO. Однак ця норма кочує з рішення в рішення, створюючи видимість правової обґрунтованості.

Схожа ситуація зі скасованим законом "Про захист суспільної моралі". Коли певну норму змінюють чи анульовують, це не означає, що всі шаблони та зразки рішень автоматично оновлюються. Застарілі посилання можуть використовуватися роками після того, як відповідні норми втратили чинність.

Ця проблема має цілком зрозумілі причини: навантаження на суддів, відсутність зручних інструментів для автоматичної перевірки посилань та брак системного контролю за якістю текстів рішень. Але мало знайти пояснення проблемі, потрібні дієві рішення. 

Технологічні можливості та практичні інструменти

Наше дослідження доводить, що ШІ здатний ефективно виявляти системні патерни. ШІ проаналізував за кілька годин те, на що людині знадобилися б місяці. А головне – допоміг побачити загальну картину. Вивчаючи одну справу, можна помітити некоректну норму, проглядаючи десяток подібних справ – зробити припущення щодо патернів, а от аналіз сотень документів дозволяє виявити закономірності та системі проблеми. 

Ми також створили кілька практичних інструментів з використанням ШІ, які допоможуть юристам, журналістам та громадським активістам у повсякденній роботі:

• Telegram-канали з автоматичними резюме вироків. Ми запустили два канали – "Корупційний радар" для вироків у справах про корупцію та 301 Monitor – про дорослий контент. Щоденно ШІ автоматично обробляє нові судові рішення і публікує короткі резюме.
• Інтерактивний чат для аналізу вироків. На основі Google NotebookLM ми створили чат-бота, з яким можна спілкуватися про судові рішення у справах про дорослий контент.

Окрім ШІ, треба також відзначити важливість цифрової інфраструктури, яку створює держава, для таких інновацій. Вони базуються на відкритих даних, які публікують державні органи. Зокрема, ми використовуємо дані Єдиного державного реєстру судових рішень.  

Майбутнє правового аналізу

Системні патерни не обмежуються справами про дорослий контент. Подібні закономірності можуть траплятися в будь-якій сфері права – від корупційних справ до земельних спорів. 

Наше дослідження – лише початок. ШІ може не лише виявляти незвичайні патерни в судових рішеннях, а й допомагати покращувати якість правосуддя. Уявіть систему, яка автоматично перевіряє всі правові посилання у проєкті судового рішення ще до його винесення, попереджаючи про скасовані норми чи нератифіковані конвенції. Або інструмент, який аналізує практику конкретного суду і показує, наскільки послідовними є його рішення в подібних справах. Це допомогло б виявляти ще складніші тенденції – нерівне застосування закону, регіональні відмінності в практиці тощо.

Результати нашого дослідження – сигнал для всієї правової системи. Сподіваємося, це стане поштовхом для ширшого використання аналітичних інструментів у правовій сфері. Громадським організаціям та органам державної влади буде корисно інтегрувати подібні інструменти. 

Кожен вирок, кожне судове рішення впливає на життя конкретних людей. Ці люди мають право знати, що їхні справи розглядаються на основі чинного законодавства, а не застарілих норм столітньої давнини. І штучний інтелект може допомогти це право захистити.

Ігор Самоходський , керівник сектору "IT та Телеком" Офісу ефективного регулювання BRDO