Чи замислювався пересічний українець, скільки російських ракет оплачено грошима з індійських нафтопереробних заводів? Щиро — ні. У нас майже немає "драйверів" взаємодії з Індією, натомість Москва пестує стару дружбу Нью-Делі з радянських часів.

Ця байдужість коштує нам життів. Кожен барель російської нафти, який оплачує індійський імпортер, конвертується у вибух біля Харкова чи уламок "Кинджала" над Києвом.

Рахунок у барелях і життях

Після початку повномасштабного вторгнення Індія перетворилася з "незначного клієнта" на економічну кисневу маску Кремля: сьогодні вона купує близько 2,1 млн барелів російської нафти щодня, тобто поглинає орієнтовно 40% усього російського експорту.

За останній тиждень червня 2025 року частка Індії в експорті російської нафти склала вже 38%. У порівнянні з нижньою оцінкою RUSI річних військових витрат Росії ($100 млрд USD), $52,7 млрд індійських нафтодоларів за рік може складати ≈ 53 % річного бюджету військової агресії проти України.

Якщо ж оперувати ширшим показником SIPRI ($172 млрд USD), ≈ 31 % індійських вкладень у вбивство українців. Отже, навіть за консервативного підходу індійські закупівлі можуть покривати третину щорічних воєнних видатків Кремля, а за "фронтовою" методикою – понад половину.

Це мільярди доларів, які миттєво перетворюються на снаряди, що сиплються на наші окопи, і на шахеди, що прилітають у спальні райони.

Поставимо цифри поруч із людською реальністю. Індійський імпорт приносить Москві понад $120 млн на добу. За один такий день на фронті ми втрачаємо від сотні українських життів. Коли говоримо про нафту, насправді рахуємо — кров.

Чому Україна не зможе перевершити "матеріальний" кран Росії

Ми не здатні змагатися з Росією грошима. У цій грі Давид не перемагає Голіафа "м’ясом" і кількістю ракет. Нам потрібна праща — інструмент інтелектуальний. Частково ми її вже маємо: це наші "hard skills" дронової війни. Українські "кінетичні санкції" по російських НПЗ часто ефективніші за паперові обмеження Заходу.

Але є інший, майже незайманий вимір — "soft skills" духовно-етичний діалог, де Україна потенційно здатна зробити те, чого Росія ніколи не зможе: чесно апелювати до індійських морально-етичних настанов.

Спільна етика дгарми, яка викриває Росію

Індія є дуже релігійною країною зі своїми традиційними релігійно-моральними цінностями. Вона вважає себе скарбницею духовного знання людської цивілізації і пишається своєю духовною та культурною спадщиною.

Підтвердженням зазначеного є інформація про ідею офіційного перейменування Індії. Лідери країни вважають, що використання давньої назви "Бгарат" замість "Індія" сприятиме вихованню почуття національної гордості та збереженню багатої культурної спадщини країни. І подібне ототожнення зі своєю культурною та духовною спадщиною – це і є ключ до сердець багатонаціонального індійського соціуму. 

Правильна робота з чутливими для психології індійської аудиторії точками дозволить без значних матеріальних витрат "перекласти" сутність та зміст "Формули справедливого миру" України на мову моральних термінів і сенсів, зрозумілих для індійського суспільства.

Незважаючи на поширені кліше, Індія не є країною переможного пацифізму, а світогляд Махатми Ганді взагалі не є там домінуючим еталоном. Країна відома як батьківщина ненасильства і багато хто знайомий з індійським терміном ахімса. Проте мало хто знає, що індійські Писання передбачають ахімсу як відмову від несправедливого застосування сили, звідси і вегетаріанство індуїстів. Але справедливе застосування сили для захисту від дій злочинця Веди вважають благом, і на санскриті це називається натіхімса. 

Отже попри помилкове сприйняття, моральні аксіоми Індії нічим не відрізняються від українських. Давньоіндійські письмена з точки зору захисту права на життя та свободи взагалі не мають поняття нейтралітету. Навпаки індійські священні тексти містять добре пророблені поняття дгарми і адгарми – закону і злочину, добра і зла, а також диференціації людей на моральних та злодіїв. 

Великі давньоіндійські епоси "Махабгарата" та "Рамаяна" присвячені розкриттю вказаних аспектів моралі. В давньоіндійських текстах існує чітке визначення агресора (санскр. – ататай), а також поняття "справедливої відсічі" на агресію (санскр. – дгарма-юддга). Зокрема до агресорів відносять такі категорії як: отруювачі; палії; вбивці, що нападають на вас зі зброєю; грабіжники, що крадуть ваше майно; злодії, що захоплюють вашу землю; викрадачі членів вашої родини тощо. Відповідно до вимог індійських Вед, такі лиходії повинні бути негайно покарані на смерть.

Приклад з реакцією Індії на суд над "Бгаґавад-Ґітою" в Томську

Те наскільки індійське суспільство ототожнює себе зі своїми релігійними  текстами, ілюструє ситуація, коли у 2011 році в російському місті Томськ прокуратура подала позов з вимогою визнати переклад "Бгагавад-гіти" екстремістською літературою, що викликало міжнародний скандал. "Бгагавад-гіта" є священною біблією індуїзму для більш ніж п'ятсот його конфесій. Коли ця інформація дійшла до Індії, там вибухнуло обурення – парламент кілька днів блокував роботу, висловлюючи протест проти рішення російської влади. Це змусило тодішнього прем'єр-міністра Індії Манмохана Сінгха відвідати Москву, щоб обговорити ситуацію та знизити напругу між країнами.

Інформаційний контрнаступ: промова з "Бгаґавад-Ґітою" в руках

Який найпростіший спосіб "перевести" українську Формулу справедливого миру на мову Індії? Уявіть інформаційну операцію із застосуванням візиту у відповідь до Індії першої особи нашої Держави з талановитою організацією публічної промови (наприклад в парламенті) із правильним використанням в ній чуттєвих для індійців сенсів, очікувано призведе до кардинального перевороту у сприйнятті індійським суспільством війни в Україні. 

Можна впевнено передбачити, що промова президента воюючої України, з сакральною для індусів "Бгагавад-гітою" в руках та цитуванням ним ключового санскритського вірша (БГ4.8), що гласить, що Бог із віку в вік Сам приходить в цей світ задля того, щоб захистити моральних людей, покарати злодіїв та відновити засади Дгарми, призведе до феєричної реакції всіх верст півторамілліардного індійського соціуму. Індуси дуже сентиментальні люди і за правильної організації заходу, оплески на адресу президента Зеленського будуть голоснішими, ніж у парламенті Ізраїлю. І крім того українська "Формула справедливого миру", викладена мовою зрозумілих для індусів понять, буде нарешті сприйнята максимально позитивно.

Це не дорого. Потрібна тільки правильна підготовка меседжів, у яких ми одночасно покажемо повагу до духовної величі Індії й нагадаємо, що справжня ахімса – зупинити зло, а не закривати очі.

Протестантський прецедент: коли "м’яка" сила змінює бюджет

У 2024 році, коли через інтриги Дональда Трампа Конгрес США на пів року "заморозив" черговий пакет допомоги Києву, саме американські пастори, яких мобілізували українські протестанти, прорубали пролом. Листи, проповіді та пряма робота з республіканськими виборцями повернули тему морального обов’язку підтримати жертву агресії на перші шпальти – і зрештою голоси знайшлися. Це наочно доводить: релігійний канал впливу може "розморозити" політику навіть у скептичних демократіях, що казати про традиціоналістичний Бгарат.

Від тактики до системи: дорожня карта для Києва

• Аналітика аудиторії . Дослідницька група українських і індійських експертів фіксує, які образи воєнної справедливості найкамерніше резонують із місцевими ЗМІ та у лідерів думок.
• Мова символів . Замінюємо сухі дипломатичні меморандуми цитатами з "Махабгарати" про обов’язок царя захищати підданих, проводимо паралелі з Обороною Києва 2022 року.
• Платформа духовного взаєморозуміння . Спільні форуми за участі українських військових-вайшнавів та індійських богословів показують, що дгарма – не теорія, а практика: фронтовий вайшнав, який щойно повернувся з передової, краще пояснить та нагадає індійцям цінності їх дгарми, ніж тисяча статей.
• Цифрова кампанія . Короткі відео гінді та англійською: "Україна – дгарма-юддга XXI ст."; інфографіка, скільки шкіл можна збудувати на гроші, які щодня руйнують Україну.
• Точки тиску на бізнес . Публічна дискусія в індійських бізнес-медіа: "чи етично купувати нафту, яка фінансує агресора, що топчеться по принципам натіхімси?". Коли мораль стає брендовим ризиком, клавіші калькуляторів починають бриніти інакше.

Висновок: від байдужості до солідарності

Наш двобій із Голіафом неможливо виграти "нафтодоларами", але можна – пращею сенсів. Україна має два унікальні активи: передові військові технології та моральний голос народу, який б’ється за свободу. Росія здатна продати Індії дисконтну нафту, але вона ніколи не продасть їй чесність дгарми.

Коли ми навчимося говорити цією мовою, пульс українсько-індійських відносин зміниться. За кожну тисячу барелів, які не ввійдуть у російський бюджет, ми врятуємо кілька життів під Куп’янськом чи Одесою. Це і є справжня ахімса – протягнути руку тим, кого вбивають, і відвернути руку того, хто платить за зброю зла.

Михайло Ташков , начальник служби логістики 299-ї бригади тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова