10 липня 2025 року. У Римі стоїть спека. У збудованому за часів Муссоліні кварталі Всесвітньої виставки повітря розігрілось до +30 градусів. 

На перекритих поліцією та карабінерами віале Європи, Азії, Америки та Римської цивілізації ні авто, ні громадського транспорту, ні туристів-зівак – тільки повільні потоки розпеченого сухого вітру.

Але досить переступити поріг будівлі конференційного центру La Nuvola (тобто "Хмара"), і ти опиняєшся ніби в іншому світі: тисячі людей з гамором, сміхом і криками без упину переміщуються між усіма трьома поверхами, намагаючись не спізнитись на розкидані в різних залах панелі.

Буквально кілька хвилин тому свої виступи завершили лідери ЄС, Італії, Німеччини, український президент Володимир Зеленський та інші високі гості римської Конференції з відновлення України.

Тим часом у найдальшому коридорі -1 поверху поспішає перша віцепрем'єрка українського уряду Юлія Свириденко. У стильному діловому костюмі кольору бургунді й на високих тонких підборах вона пробігає повз екран, на якому транслюють виступ прем'єра Дениса Шмигаля із його київського кабінету.

Свириденко на мить зупиняється, бачить свого формального шефа, чи то вдоволено, чи то здивовано посміхається, і біжить собі далі. 

Вона, а не він очолює делегацію. А мала б уже очолювати й уряд. УП розповідала, що Зеленський хотів замінити прем'єра ще до початку римської конференції.

І хоч жодних офіційних повідомлень про урядову ротацію не було, всі ці тисячі учасників заходу знають, що скоро саме Юлія Анатоліївна має очолити уряд. І цей форум – її зоряний час. 

[BANNER5]

Графік Свириденко розписаний від ранку до вечора, кожні 10–20 хвилин якісь інші делегації, урядовці, бізнесмени, а ще кілька панелей, банки, пробігтись по виставці, поговорити з представниками українських регіонів, перекинутись люб'язностями з організаторами, тактовно утекти від настирливих журналістів.

Коли ввечері оголошено пресконференцію Зеленського і від Свириденко на якийсь час майже нікому нічого не треба аж пів години, УП випадково застає віцепрем'єрку в одній із кімнат для переговорів за спробою відкрити упаковку шоколаду.

"Уявіть, це так мило, просто подарували шоколадку. Мені теж, виявляється, як людині можна просто щось подарувати і нічого від мене не хотіти", – зі щирою радістю сміється Свириденко, пропонуючи журналісту УП шматочок.

Правда, ідилія триває недовго. Уже за кілька хвилин команда прибігає до віцепрем'єрки з черговим запитом втиснути чергову делегацію між уже втиснутими в графік двома іншими зустрічами.

За стіною від цієї сцени з трибуни великої пресзали президент Зеленський підтверджує журналістам, що готується відправити чинного міністра оборони Рустема Умєрова послом в Сполучені Штати. А отже, вся урядова шахматка вимагатиме переформатування.

Про заміну прем'єра президент не говорить, але всі присутні розуміють – процес створення уряду Свириденко офіційно розпочався. Єдине запитання, коли, кого і на кого в ньому замінять.

Менш як за тиждень після тих подій "Українська правда" готова розповісти, як Юлія Свириденко отримала шанс замінити "вічного прем'єра" Шмигаля, хто з її людей отримає місця в уряді та кого президент Зеленський обере міністрами в ключові відомства.

Читайте також: Своя на 100%. Хто така Юлія Свириденко і як вона стала кандидаткою в прем'єри

Вона попрацює: з ким Свириденко заходить в уряд

Після активізації прем'єріади УП десятки разів довелося чути в політичному середовищі одні й ті самі запитання: для чого замінювати Шмигаля і чому саме тепер?

По-перше, епопея з підвищенням Свириденко до рівня прем'єра тягнеться рівно рік. У 2024-му Юлії Анатоліївні відмовили з міркувань "не на часі", "замало медійності", "система не відчуває її ваги". Отож весь останній рік Свириденко витратила на ледь не щомісячні форуми з президентом, зустрічі в регіонах, з бізнесом, з саперами, переговори з американською адміністрацією, підписання "ресурсної угоди" зі США і подання на санкції щодо Порошенка. 

[BANNER1]

Словом – робила все, щоб стати максимально яскравою альтернативою меланхолічно-стриманому, медійно стерильному Шмигалю.

В ОП відкладали ротацію уряду на період після приходу Трампа. Логіка була проста: якщо американський лідер зможе дотиснути Путіна на мир, то уряд змінили б перед виборами, щоб дати нову політичну динаміку; не зможе – змінять, щоб випустити суспільну пару і просто зняти накопичений негатив.

Головна ж проблема, що у команди з ОП не було розуміння, як цю історію розповідати українським виборцям. Зеленський вирішив зробити це через призначення Рустема Умєрова послом в США.

Мовляв, Міноборони розподіляє пів бюджету, і це ключова структура під час війни, значить, треба переконфігурувати під зміну команди там і весь уряд.

На МОУ треба було б призначити когось, хто і так 24/7 живе війною, хто розуміє реальний стан справ, хто суто фізично може дати раду з бюджетом такого масштабу, хто вміє налагоджувати управлінські процеси і, головне, хто зможе тримати в таємниці "оборонні секрети" різних груп впливу у владі та матиме добрі стосунки і з Зеленським, і з Єрмаком. 

Як відомо УП, Зеленський розглядав на посаду міністра оборони мінімум трьох кандидатів: міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, свого радника зі стратегічних питань і колишнього очільника Мінстратегпрому Олександра Камишіна. 

Клименко відмовився від пропозиції президента. Федорова і Камишіна "відсіяли" через відсутність гарних взаємин із Єрмаком. Без якісної робочої комунікації з главою ОП міністрам складно працювати. Про це свідчить приклад колишнього віцепрем'єра з відновлення Олександра Кубракова, який з "улюбленця" президента став вигнанцем (не без участі Єрмака). 

Людина, яка задовольняла всі вимоги, виявилась лише одна – Денис Шмигаль. 

Під призначення Шмигаля очільником МОУ в уряді навіть збираються об'єднати два міністерства – оборони і стратегічних галузей промисловості. 

Багато хто не вірив, що чинний прем'єр піде на таке пониження по службі, а не поїде кудись черговим послом. Але він пішов. І тим самим звільнив місце для нової прем'єрки.

[BANNER2]

Римська конференція з відновлення стала ідеальним тлом для підвищення Свириденко – саме їй в актив записались сотні угод на мільярди євро. 

Важливо сказати, що нова прем'єрка на вході в Кабмін має набагато сильнішу позицію, ніж будь-коли була в Дениса Шмигаля.

Як і всі попередники, Свириденко на вході матиме свого міністра Кабміну. Ймовірно, ним стане нинішній заступник держсекретаря уряду Костянтин Мар'євич . Але у Дениса Анатолійовича на цьому перелік "своїх" людей закінчувався, а в Юлії Анатоліївни лише починається.

Під неї в новому уряді створять економічного гіганта на базі об'єднання нинішніх Мінекономіки, Мінекології та Мінагро. Очолить цього ресурсного монстра перший заступник Свириденко Олексій Соболев . 

Хоча була й інша кандидатура – депутат "Слуги народу" Дмитро Киселевський. Свириденко має з ним давні хороші стосунки, тому його і пропонувала. Але ОП сполохала близькість депутата з олігархом Віктором Пінчуком – Киселевський був директором з корпоративних відносин компанії "Інтерпайп". Та й він мажоритарник, відпустити його – значить, втратити один голос у Раді.

Свириденко може додатково посилити позиції в уряді за рахунок призначення свого нинішнього заступника Тараса Качки віцепрем'єром з європейської та євроатлантичної інтеграції замість Ольги Стефанішиної. 

Тобто Свириденко-прем'єрка контролюватиме весь документообіг по уряду, переговори з партнерами і фактично весь економічний блок; правда, без енергетики. Про щось подібне її попередник навіть мріяти не міг.

Скинути баласт: які кадрові зміни плануються в уряді

Перезавантаження уряду для Зеленського – не лише можливість оновити владну вертикаль, але й нагода заразом скинути баласт у вигляді токсичних для суспільства міністрів. 

Хвилі критики з боку громадськості час від часу накривають міністра оборони Рустема Умєрова. МОУ за його каденції навіть охрестили "міністерством хаосу". За таких обставин перепрофілювання Умєрова в посли виглядає логічним. Адже, на думку кількох співрозмовників УП в команді Зеленського, "якщо у чомусь Умєров дійсно сильний, то це переговори". 

Не даремно ж в статусі міністра оборони Умєров весь час брав участь у перемовинах. У якийсь момент уряд навіть мусив зобов'язати Міноборони відправляти на засідання заступника міністра Володимира Гаврилова, оскільки самому Умєрову ходити на Кабмін просто не було коли.

До того ж після переїзду до США в ролі посла Умєров возз'єднається з родиною. Дружина і діти майбутнього посла з 2016 року мешкають у Штатах. 

Ольга Стефанішина, донедавна успішна віцепремʼєрка з питань євроінтеграції, якій восени 2024-го доручили ще й портфель міністерки юстиції, теж випала з групи фавору нинішньої влади через кримінальні справи та скандали. 

[BANNER3]

Тепер її планують відправити послом України при Євросоюзі.

Міністерку соціальної політики Оксану Жолнович планують звільнити через урізання пенсій і соцвиплат. За словами співрозмовників УП серед урядовців, президент на нарадах постійно вимагав від Жолнович підвищити пенсії та придумати додаткові виплати для населення. Звідки взяти на це гроші, Зеленський не уточнював. Тому вимоги не виконувалися. Кандидатура нового очільника Мінсоцполітики ще не визначена. 

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий змушений піти у відставку, бо вирішив закривати школи з малою кількістю учнів у громадах та об'єднувати виші. В депутатському корпусі скаржаться, що Лісовий для них став новим "Доктором смерть", як колись обзивали Уляну Супрун. 

"Тіки у Супрун працювала ціла армія медійників, вони до районних газет навіть доходили із своїми меседжами. А Оксен просто собі тихо закриває школи. Нас на зустрічах в регіонах люди скоро почнуть розривати через це", – скаржиться один зі "слуг".

Замість Лісового очолити МОН може його перший заступник Андрій Вітренко .

На тлі чуток про ймовірне підвищення він почав відкрито критикувати реформи міністерства щодо укрупнення закладів вищої освіти і збільшення вартості навчання за контрактом в університетах. 

Вітренко працює у відомстві з часів скандального міністра Сергія Шкарлета. Заступника міністра неодноразово звинувачували в плагіаті. За даними УП, Вітренко близький до Андрія Єрмака.

Міністр енергетики Герман Галущенко, який був креатурою наближеного до Зеленського бізнесмена, співвласника студії "Квартал 95" Тімура Міндіча, готується залишити посаду. Галущенко зробив для влади неймовірну річ: сконцентрував усі енергетичні установи – від регулятора до операторів енергогенеруючих компаній, окрім хіба "Нафтогазу", в одних руках. Але став надто токсичним, щоб втриматись у Міненерго. 

Його може замінити чинна міністерка екології Світлана Гринчук , яку співрозмовники УП в уряді та Раді називають "людиною Галущенка". З енергетикою Гринчук пов'язує лише рік роботи заступницею міністра Галущенка з міжнародних питань. Люди з енергетичного ринку поки перебувають у легкому шоці від таких перспектив.

А от підозрюваний в отриманні неправомірної вигоди в розмірі понад 14,5 мільйона гривень міністр національної єдності Олексій Чернишов не просто втратить посаду – його Міністерство єдності взагалі ліквідують. 

Щойно в грудні 2024-го це відомство створювали, щоб прилаштувати Чернишова в уряд на посаду віцепрем'єра. Зараз ліквідація міністерства стане зручним приводом "загубити" скандального міністра з медійного поля. Та й іншого кандидата з достатнім запасом єдності, який би хотів замінити Чернишова, не знайшли.

Читайте також: Коло президента. Нові подробиці корупційної справи, в якій фігурує віцепрем'єр-міністр Олексій Чернишов

Міністр культури та стратегічних комунікацій (МКСК) і дипломат Микола Точицький повертається на дипломатичну службу. Зеленський планує призначити Точицького постійним представником України в Раді Європи. Від Мінкульту планують відділити стратегічні комунікації та інформполітику, передавши їх одній із агенцій, підпорядкованих міністерству.

[BANNER4]

У шорт-листі на позицію міністра дві культурні діячки: колишня керівниця Директорату з питань гуманітарної політики Офісу президента, СЕО української креативної агенції Bickerstaff.734 Вероніка Селега і директорка Національного центру "Український дім" Ольга Вієру . 

Збережуть свої крісла в уряді призначені у вересні 2024-го віцепрем'єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба , міністр закордонних справ Андрій Сибіга , міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова та міністр молоді і спорту Матвій Бідний . 

На посадах також залишаються кабмінівські "старожили" – віцепрем'єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров , міністр фінансів Сергій Марченко , міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко і міністр внутрішніх справ Ігор Клименко . 

Федоров може стати першим віцепрем'єром в оновленому уряді. 

15 липня президент провів нараду зі Свириденко і Федоровим. Зеленський поставив їм завдання збільшити виробництво української зброї, забезпечити контрактування усіх типів дронів для військових, гарантувати виконання програм соціальної підтримки українців.

***

"Я запропонував Юлії Свириденко очолити уряд України та суттєво оновити його роботу. Очікую на представлення програми дій нового уряду найближчим часом", – повідомив президент 14 липня 2025-го. 

Зеленський проігнорував положення Конституції про те, що кандидатуру прем'єр-міністра має пропонувати парламентська коаліція. Як і знехтував законом про воєнний стан, який забороняє припиняти повноваження Кабміну. Правда, у керівництві "Слуги народу" посилаються на норму закону про Кабмін, де в статті 17 ідеться, що уряд "продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету міністрів". Тобто формально припинення повноважень ніби і немає.

Станом на вечір 15 липня народні депутати, у тому числі з президентської монобільшості "Слуги народу", точно не знають, кого саме з міністрів збираються звільняти 16 липня і призначати 17 липня. 

Підходами до перезавантаження уряду Зеленський зафіксував, що зараз межі повноважень і відповідальності розмиті. Тож про суб'єктність управління в новому Кабміні годі мріяти.

Одразу після призначення на посаду прем'єр-міністерка Юлія Свириденко опиниться в екзистенційному моменті. 

Адже одна справа бути в уряді "номером два" і готуватися до ривка, щоб опинитися на вершині виконавчої влади. Та зовсім інша – бути на цій вершині, приймати виклики, вирішувати проблеми, зважаючи на те, що будь-якої миті хтось може "підсидіти" вже тебе. 

Роман Романюк, Ангеліна Страшкулич, УП